ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
19.09.2016Справа № 910/17063/16
Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М., розглянувши без виклику сторін позовну заяву Національного банку України
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "БГ Банк" ОСОБА_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
Національний банк України звернувся до суду з позовною заявою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "БГ Банк" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Подана Національним банком України позовна заява №18-0012/75930 від 09.09.2016р. і додані до неї документи, підлягають поверненню позивачеві без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Пунктом 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до частини 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За змістом частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" визначено, що станом на 01.01.2016 мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1378 гривень.
Згідно пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюються у таких розмірах: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1 378,00 грн.) та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати (206 700,00 грн.).
Відповідно до п. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до пунктів 2.2., 2.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013, позовні заяви про стягнення грошей чи витребування майна мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір". Щодо позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір". У випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
Судом встановлено, що у позовній заяві позивач просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "БГ Банк" ОСОБА_1 в частині неперерахування коштів, отриманих від погашення заборгованості за кредитами банку, майнові права за якими передано в заставу Національного банку України, для позачергового задоволення вимог Національного банку України; 2) зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "БГ Банк" ОСОБА_1 облікувати на окремому аналітичному рахунку усі кошти, що надійшли в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами, майнові права за яким передано в заставу Національному банку України, для погашення заборгованості ПАТ "БГ Банк" перед Національним банком України за кредитними договорами та в подальшому обліковувати такі кошти на окремому аналітичному рахунку, з моменту їх надходження; 3) зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "БГ Банк" ОСОБА_1 перерахувати кошти, обліковані на окремому аналітичному рахунку у Публічному акціонерному товаристві "БГ Банк", на користь Національного банку України, та в подальшому перерахувати такі кошти Національному банку України не пізніше наступного робочого дня їх отримання.
Спір є майновим, коли його предметом є речі, що мають вартісну оцінку, у тому числі гроші, та за результатом вирішення якого визначається їх юридична доля, зокрема, стягнення або приналежність певній особі.
Суд зазначає, що вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "БГ Банк" ОСОБА_1 в частині неперерахування коштів, отриманих від погашення заборгованості за кредитами банку, майнові права за якими передано в заставу Національного банку України, для позачергового задоволення вимог Національного банку України та зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "БГ Банк" ОСОБА_1 облікувати на окремому аналітичному рахунку усі кошти, що надійшли в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами, майнові права за яким передано в заставу Національному банку України, для погашення заборгованості ПАТ "БГ Банк" перед Національним банком України за кредитними договорами та в подальшому обліковувати такі кошти на окремому аналітичному рахунку, з моменту їх надходження є вимогами немайнового характеру, тоді як вимога про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "БГ Банк" ОСОБА_1 перерахувати кошти, обліковані на окремому аналітичному рахунку у Публічному акціонерному товаристві "БГ Банк", на користь Національного банку України, та в подальшому перерахувати такі кошти Національному банку України не пізніше наступного робочого дня їх отримання є вимогою майнового характеру, оскільки направлена на захист майнового інтересу позивача та підлягає вартісній оцінці (по відношенню до сум грошових коштів, які відповідач повинен перерахувати).
Таким чином, при зверненні з даним позовом до суду, позивач повинен був сплатити судовий збір за подання двох вимог немайнового характеру та за подання однієї вимоги майнового характеру.
Однак, як встановлюється доданими до позовної заяви документами, в якості доказів сплати судового збору, позивачем надано меморіальні ордери №1539001267 від 28.07.2016р. на суму 2 756,00 грн. та №1539001414 від 10.08.2016р. на суму 1 378,00 грн.
Отже, оскільки позовна заява містить вимогу про зобов'язання перерахувати кошти, суд приходить до висновку, що вказана вимога позивача носить майновий характер спору і за її подання позивач повинен сплатити судовий збір у відсотковому відношенні до ціни позову.
Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.
З огляду на те, що позивачем не вказано в прохальній частині ціну позову, суд позбавлений визначити розмір судового збору, який підлягає до сплати при зверненні до суду з даним позовом за майнову вимогу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 23.06.2015р. у справі № 910/10045/15.
За таких обставин, при зверненні до суду з даним позовом позивачем було сплачено судовий збір у меншому розмірі від визначеного законодавством.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Відповідно до пункту 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» підставою для повернення позовної заяви є також відсутність викладу обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, та незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини. Господарський суд повертає позовну заяву, що не містить обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми, або такий розрахунок не додано до заяви.
В пункті 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення; підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Суд зазначає, що у прохальній частині позовної заяви позивач не вказує, яку суму грошових коштів він просить суд зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб перерахувати позивачу, з огляду на що суд дійшов висновку повернути позовну заяву та додані до неї документи позивачу без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
З наданого позивачем опису вкладення у цінний лист про направлення на адресу відповідача документів, вбачається, що було надіслано 12 предметів на 54 аркушах, проте подана до суду позовна заява та додані до неї матеріали налічують 26 предметів на 399 аркушах, без врахування доказів направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача.
При цьому, процесуальний кодекс не ставить в залежність наявність відповідних документів в інших учасників судового процесу, натомість ст. 56 ГПК України зобов'язує позивача при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Таким чином, серед доданих до позовної заяви документів немає належного підтвердження відправлення відповідачу копії позовної заяви та додатків до неї.
Згідно п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК.
Повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку, після усунення вказаних недоліків.
Враховуючи вищевикладене та керуючись п. 3, 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
Позовну заяву Національного банку України разом з доданими до неї документами повернути без розгляду.
Суддя С.М. Морозов