20.09.2016р. Справа № 907/181/16
Суддя В.І. Карпинець, розглянувши за своєю ініціативою матеріали справи №907/181/16
За позовом Мукачівської місцевої прокуратури, м. Мукачево
в інтересах держави в особі Мукачівської міської ради, м. Мукачево
до Публічного акціонерного товариства “Кондитерська фабрика “А.В.К.”, м. Мукачево
до Мукачівської районної державної адміністрації, м. Мукачево
про визнання недійсним державного акту на право користування землею серії Б№028811 від 1992р..
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 24.05.2016р. по справі №907/181/16, яке, відповідно до вимог ст.85 ГПК України, набрало законної сили, позов задоволено та визнано недійсним Державний акт на право користування землею серії Б№028811 від 1992р., виданий виконавчим комітетом Мукачівської районної ради народних депутатів Мукачівській кондитерській фабриці (нова назва - ПАТ “Кондитерська фабрика “А.В.К.”) на земельну ділянку площею 4,6га, що розташована за адресою: місто Мукачево, вул. Коцаки - Об'їздна.
В мотивувальній частині даного рішення судом зазначено щодо покладення, відповідно до ст. 49 ГПК України, судових витрат на відповідача.
Разом з тим у резолютивній частині даного рішення суду не зазначено про вирішення питання про розподіл судових витрат, сплачених Прокуратурою Закарпатської області за розгляд даної справи, у розмірі 1 378,00грн. судового збору, відповідно до платіжного доручення №385 від 10.05.2016р..
Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судові витрати за рахунок другої сторони.
Платіжним дорученням №385 від 10.05.2016р. підтверджується сплата Прокуратурою Закарпатської області судового збору в розмірі 1 378,00грн. та яка (дана сума) підлягає відшкодуванню Прокуратурі Закарпатської області за рахунок відповідача 1 - Публічного акціонерного товариства “Кондитерська фабрика “А.В.К.”, м. Мукачево.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 88 Господарського процесуального кодексу України у випадку, якщо питання про розподіл господарських витрат не було вирішено, господарський суд має право за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення.
У п.4.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" викладено правову позицію: якщо господарський суд не прийняв рішення щодо розподілу судового збору або інших судових витрат чи про повернення судового збору з Державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також з власної ініціативи він на підставі статті 88 ГПК має право прийняти додаткове рішення (ухвалу, постанову) зі справи, яким вирішити відповідне питання.
За таких обставин з наведеного питання, відповідно до приписів ст. 88 Господарського процесуального кодексу України, належить прийняти додаткове рішення про відшкодування з відповідача 1 на користь Прокуратури Закарпатської області понесених витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 49, 88 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Кондитерська фабрика “А.В.К.” /м. Мукачево, вул. Духновича, 14, ідентифікаційний код 00382088/ на користь Прокуратури Закарпатської області /м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а, ідентифікаційний код 02909967/ суму 1 378,00грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
2. Додаткове рішення надіслати сторонам.
Суддя В.І. Карпинець