08 вересня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
з участю прокурора ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 серпня 2016 року, -
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, Запорізької області, громадянина України, з середньою освітою, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчий суддя вказав, що стороною обвинувачення не обґрунтовано обрання найтяжчої міри запобіжного заходу та не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.
В апеляційній скарзі прокурори просять ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на хибність висновків слідчого судді з приводу недоведеності існування заявлених ризиків. Так, на думку апелянта існування ризиків, а також того, що запобігти їм в змозі лише запобіжних захід у вигляді тримання під вартою повністю підтверджується доводами клопотання слідчого та доданими до нього матеріалами. Зокрема прокурор вказує на конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_6 підозрюється, та те, що його було затримано в ході активного переслідування, що на думку прокурора, вказує на наявність у підозрюваного наміру переховуватися від органів досудового слідства. Також, прокурор просить звернути увагу і на дані про особу підозрюваного, який не має міцних соціальних зв'язків, постійного місця проживання у м. Києві та не працює.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, підозрюваного, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги вважаючи ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходив з положень ст. 183 КПК України, відповідно до якої тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.
При цьому суд, дослідивши матеріали провадження, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, встановив, що виключних обставин для тримання ОСОБА_6 під вартою немає, оскільки даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу у клопотанні слідчого не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено. Заявлені слідчим ризики в сукупності з тяжкістю злочину, як зазначив суд, не можуть служити виключними підставами для запобіжного ув'язнення підозрюваного.
Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування будь-якого запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до кримінальних правопорушень середньої тяжкості, при цьому в силу ст. 89 КК України ОСОБА_6 раніше не судимий, має постійне місце реєстрації і проживання, будь-яких даних, які б негативно характеризували ОСОБА_6 слідчим не надано.
Слідчий і прокурором не надано достатніх даних з приводу того, що ризик ухилятися від органів досудового слідств та суду є максимально високим. З матеріалів судового провадження вбачається, що ОСОБА_6 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України фактично на місці пригоди. Даних з приводу того, що ОСОБА_6 нехтував викликами слідчого та суду матеріали провадження не містять.
З урахуванням вказаного, а конкретних обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді з приводу того, що стороною обвинувачення не доведено виключних обставин, які б відповідно до вимог чинного законодавства, давали підстави для застування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, дослідивши у відповідності до вимог ст.ст. 177, 178 КПК Україні, надані матеріали, вважає, що застосований відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, є недостатнім для забезпечення належної поведінки та не співмірним з існуючими ризиками.
У зв'язку з цим, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали апеляційним судом.
Постановляючи нову ухвалу, колегія суддів оцінюючи в сукупності тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється, а саме те, що воно відноситься до категорії кримінальних правопорушень середньої тяжкості, розмір покарання, яке загрожує останньому, конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного, який в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, не працює, проживає у цивільному шлюбі та виховує неповнолітню дитину, має постійне місце реєстрації і проживання в м. Запоріжжя, його вік, стан здоров'я, наявність заявлених слідчим ризиків, приходить до висновку про необхідність застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Визначаючи розмір застави, колегія суддів, у відповідності до положень ст. 182 КПК України, враховує тяжкість кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, дані про його особу, та ступінь наявних ризики, вважає, що застава у розмірі 10 мінімальних заробітних плат буде достатнім стримуючим фактором та забезпечення належної процесуальної поведінки.
У зв'язку з цим, апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 181, 183, 193, 194, 309, 404, 405, 407, 422 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 серпня 2016 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасувати, задовольнивши частково апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_7 .
Постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання слідчого відділу поліції № 4 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_7 .
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід в вигляді застави у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, що становить 13 780 (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят) грн. в національній валюті.
Зазначена застава має бути сплачена на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва (Апеляційний суд м. Києва, код ЄДРПОУ 02894757, реєстраційний рахунок 37310016015850, банк надавача послуг ДКСУ, МФО банку 820172) на протязі п'яти діб з моменту оголення ухвали.
У випадку внесення застави покласти на ОСОБА_6 обов'язки передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого із встановленою ним періодичністю;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/796/3127/2016 Категорія ст. 183 КПК України.
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_9
Доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1