19 вересня 2016 року Справа № 905/1612/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддівМачульського Г.М. (доповідач), Полянського А.Г., Сибіги О.М.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОВРІТЕЙЛ"
за скаргоюТовариства з обмеженою відповідальністю "АЗОВРІТЕЙЛ"
на діїЗаводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції
на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду
від29.06.2016
у справі№ 905/1612/14
Господарського судуДніпропетровської області
за позовомпрокурора Дніпровського району міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради
доТовариства з обмеженою відповідальністю "АЗОВРІТЕЙЛ"
простягнення суми,
Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОВРІТЕЙЛ" не може бути прийнята до розгляду з таких підстав.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно з п.4 ч.1 ст.1113 цього кодексу касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до підпункту "7" пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, яка підлягає сплаті за подання касаційної скарги на ухвалу суду, становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
При цьому, за приписами статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" мінімальна заробітна плата встановлюється у місячному розмірі і на 01.01.2016 становить 1378,00 грн.
Разом з тим, до касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОВРІТЕЙЛ" документів, що підтверджують сплату судового збору не додано, натомість, боржник вказує на відсутність бази та підстав для розрахунку і сплати судового збору за подання касаційної скарги, зазначаючи, що за подання скарги на дії державної виконавчої служби сплата судового збору не передбачена.
Однак із такими доводами погордитись не можна виходячи із наступного.
Відповідно до положень статті 3 частини 1-ї Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.
У зв'язку із не однаковим застосуванням положень Закону України "Про судовий збір", з метою забезпечення однакового застосування норм права відповідно до положень статті 36 частини другої п.п.2, 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" пленум Вищого господарського суду України у своїй постанові "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 №7 роз'яснив, що Законом України "Про судовий збір" не передбачено справляння судового збору за подання скарг на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби (ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України); втім, з апеляційних та касаційних скарг на ухвали, винесені за результатами розгляду таких скарг, судовий збір справляється на загальних підставах (п. 2.1.).
Відтак, подання касаційних скарг на ухвали, винесені за результатами розгляду таких скарг, судовий збір справляється на загальних підставах, а базою для обрахування такого збору є ставка судового збору, яка підлягає сплаті за подання касаційної скарги на ухвалу суду.
Як вбачається із рішення Європейський суд з прав людини від 05.05.2011 зі справи "Редакція газети "Правоє дєло" та Штекель проти України", якщо є докази вважати, що суди були схильні до широкого тлумачення законодавчих положень, суди мають виходити саме із такого широкого тлумачення законодавчих положень.
При цьому таке тлумачення не буде суперечити принципу юридичної визначеності.
Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже вказане рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права, тому враховуючи широке тлумачення наведених вище законодавчих положень судовий збір, за подання касаційної скарги на постанову апеляційного господарського суду, якою переглядалася ухвала суду першої інстанції, прийнята за результатами розгляду скарги на дії Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції, відповідач мав сплатити судовий збір у сумі 1378 грн.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Виходячи з викладеного, керуючись статтями 86, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України,
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОВРІТЕЙЛ" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 у справі Господарського суду Дніпропетровської області №905/1612/14, повернути особі, що її подала.
Головуючий суддя Г.М. Мачульський
Судді А.Г. Полянський
О.М. Сибіга