31 серпня 2016 року Справа № 808/2426/16 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Нечипуренка О.М., при секретарі Резніченко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
за позовною заявою: Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеренергосервіс"
про: стягнення заборгованості у розмірі 9891,15 грн., -
за участі представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 07-10-1222 від 14.06.2016)
від відповідача - ОСОБА_2 (довіреність № 58 від 21.12.2015)
До Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеренергосервіс" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 9891,15 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 № 1105-XIV, Закону України "Про загальнообов'язкове"державне соціальне страхування від 23.09.1999 № 1105-ХІV та зазначає, що в результаті проведеної перевірки, за період з 01.07.2013 по 01.04.2015, позивачем були виявлені порушення, які відображено в ОСОБА_2 №65 від 03.07.2015. За наслідками перевірки було винесено Рішення №47 від 20.07.2015 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на загальну суму 11 391, 22 грн. Рішення №47 від 20.07.2015 про накладання фінансових санкцій Відповідачем було оскаржене, проте за результатами розгляду в рамках адміністративної справи №808/8385/15, вищезазначене рішення Фонду не скасоване, а отже підлягає виконанню.
Ухвалою суду від 12.08.2016 відкрито провадження в адміністративній справі №808/2426/16 та призначено справу до судового розгляду на 23.08.2016. Розгляд справи було відкладено на 31.08.2016.
У засіданні 31.08.2016, судом, відповідно до ст. 160 КАС України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Разом з тим судом оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Відповідно до ст. 41 КАС України, під час судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу "Камертон".
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Згідно з позовною заявою просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 9891,15 грн.
Відповідач проти позову заперечив, про що надав суду письмові заперечення. Вказав, що стягнення з нього суми заборгованості за рішенням № 47 від 20.07.2016 у розмірі 9891,15 грн. є безпідставним.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Судом встановлено, що відповідачем в ході проведення перевірки дотримання порядку використання та своєчасності і повноти повернення невикористаних коштів у позивача, було встановлено порушення ч.2 ст. 4, ч. 3 ст. 6, ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", із змінами та доповненнями, від 18.01.2001 № 2240-ІІІ (далі - Закон № 2240-ІІІ). Так, за результатом цієї перевірки є акт № 65 від 03.07.2015, та як наслідок винесено рішення від 20.07.2015 № 47 про повернення неправомірно витрачених страхових коштів 11 391,22 грн..
Як свідчать матеріали справи, не погоджуючись із рішенням відповідача ТОВ "Інтеренергосервіс" звернулось до суду.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.11.2015 по справі №808/8358/15 в задоволенні позову відмовлено.
Відповідач не погодився з рішенням суду від 24.11.2015 та подав апеляційну скаргу, яка ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2016, залишена без задоволення, а постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 24.11.2015.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону № 2240 право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
У відповідності до ст.1 Закону № 2240 застрахована особа - найманий працівник, а у випадках, передбачених цим Законом, також інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
Страхувальник відповідно до Закону № 2240 - це:
а) роботодавець - для осіб, зазначених у частині першій статті 6 цього Закону;
б) особи, зазначені у частинах другій та третій статті 6 цього Закону.
У частині 1 статті 6 Закону № 2240 визначено коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності:
- особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах;
- члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів.
До зазначеного переліку осіб члени фермерського господарства не входять, на них розповсюджується ч.3 ст. 6 Закону № 2240, якою передбачено, що особи, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до діючого законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону № 2240 особи, які не підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Згідно з ч. 6 ст. 15 Закону №1105, роботодавці як страхувальники у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.
Відповідно до ст. 17 Закону №1105 спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку. Строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.
Приймаючи до уваги, приписи ч. 1 ст. 72 КАС України, згідно якої обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, суд вважає рішення №47 від 20.07.2015 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на загальну суму 11 391, 22 грн. винесеним відповідно до закону, як це було встановлено рішенням суду по справі №808/8358/15.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи вище викладене, заявлені позивачем вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеренергосервіс" заборгованості у розмірі 11 391, 22 грн. є доведеними, а відтак, підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167, КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеренергосервіс"(код ЄДРПОУ 34063592) заборгованість по рішенню № 47 від 20.07.2016 у розмірі 9891,15 грн. (дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто одна гривня 15 коп.) на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції (р/р 37179200900001 в ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 20485413).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції
Суддя О.М. Нечипуренко