ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
19 вересня 2016 року м. Київ№ 826/24442/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до треті особиГоловного управління Держгеокадастру у м. Києві Комунальне підприємство «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі», Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-Буд»
провизнання протиправною вимогу, викладену у висновку від 29.07.2015р.,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві (далі по тексту - відповідач), за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Комунального підприємства «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Буд» про визнання протиправною вимогу залучення до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу на вул. Макарівській, 27 у місті Києві письмової згоди землевласника (землекористувача), викладену у висновку відповідача №19-26-7777.3-1401/20-15 від 29.07.2015р.
Ухвалою суду від 05.11.2015р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні 18.02.2016р. суд по справі перейшов в письмове провадження.
Розглянувши в письмовому провадженні матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
За визначенням у п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Вирішуючи питання підвідомчості даного спору, суд бере до увагу Постанову Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ", згідно з п. 6 і 7 якої, при вирішенні питань, пов'язаних із компетенцією судів у спорах, що виникають із земельних відносин, судам слід ураховувати роз'яснення, викладені в пунктах 2 і 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (із змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2), а також Рішення Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (ст. 1 ЦК України, ст.ст. 2, 5 Земельного кодексу України; далі - ЗК). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними ст.ст. 16, 21, 393 ЦК, ст. 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.
ВССУ при цьому зазначає, що відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи невирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (ст.ст. 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК та інші), але крім спорів, передбачених частиною першою статті 16 Закону України від 17.11.2009 р. № 1559-VI "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності", про цивільну відповідальність за порушення земельного законодавства (статті 210, 211 ЗК), про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок (ст. 212 ЗК).
Таким чином, спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства.
Виходячи із суті заявлених вимог, то вони зводяться до визнання протиправним дій суб'єкта владних повноважень під час розроблення проекту землеустрою.
В даному випадку, на думку суду, відповідач виступає не як суб'єкт владних повноважень, а як рівноправний суб'єкт земельних відносин, а тому суд приходить до висновку про необхідність розгляду вказаного спору в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
При цьому, на виконання приписів частини другої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд роз'яснює позивачу, що розгляд таких справ віднесено до юрисдикції місцевих загальних судів.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 157, статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Закрити провадження у справі №826/24442/15 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві (далі по тексту - відповідач), за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Комунального підприємства «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Буд» про визнання протиправною вимогу залучення до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу на вул. Макарівській, 27 у місті Києві письмової згоди землевласника (землекористувача), викладену у висновку відповідача №19-26-7777.3-1401/20-15 від 29.07.2015р.
Ухвалу направити сторонам у справі.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя І.М. Погрібніченко