про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
19 вересня 2016 р. Справа № 802/1382/16-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Віятик Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг
до: Кредитної спілки "Добробут"
про: стягнення штрафу в розмірі 17000,00, -
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до Кредитної спілки "Добробут" про стягнення штрафу в розмірі 17000,00.
Частиною 1 статті 107 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 106 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами, приходжу до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до ст. 104 КАС України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції. При цьому адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви, яка повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені ст. 106 КАС України.
Норми статті 106 КАС України не містять виключень і поширюють на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень цієї статті свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Частиною третьою статті 106 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
В силу вимог пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору для суб'єкта владних повноважень у розмірі 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" станом на 01.01.2016 року розмір мінімальної заробітної плати складав 1378,00 грн.
Таким чином, починаючи з 01.01.2016 року для суб'єкта владних повноважень ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1378,00 грн.
Як вбачається з позовної заяви, позовні вимоги, заявлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, мають характер майнового спору. Отже, розмір судового збору, який підлягає сплаті при зверненні до суду з такими вимогами становить 1378,00 грн.
Проте до матеріалів позовної заяви документа про сплату судового збору не додано, що дає підстави для висновку про те, що позовна заява не оплачена судовим збором у встановленому законом порядку та розмірі.
Водночас Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг у прохальній частині позовної заяви заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтовується відсутністю фінансування державного органу.
Вирішуючи дане клопотання, суд враховує наступне.
Так, відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства в Україні визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься і у статті 10 КАС України.
У рішеннях Європейського суду з прав людини від 15.08.2008 року у справі "Надточій проти України" Суд зазначив, що принцип рівності сторін є одним із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду та передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (п. 26). Аналогічні висновки містяться і в рішеннях Суду від 07.06.2001 року у справі "Кресс проти Франції", від 28.08.1991 року у справі "Ф.С.Б. проти Італії", від 12.10.1992 року у справі "Т. проти Італії" та від 08.06.2006 року у справі "Кайя проти Австрії".
Принцип рівності перед законом і судом є проявом загального принципу рівності, він забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в частині першій статті 55 Конституції України. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спати судового збору" від 22.05.2015 року № 484-VII, який набрав чинності з 01.09.2015 року, не передбачено пільг щодо сплати судового збору для органів державної влади, в тому числі для Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Згідно з ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.
Натомість обмежене фінансування або ж несвоєчасне перерахування коштів з державного бюджету бюджетній установі, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору, оскільки відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Наведене також підтверджується правовою позицією Пленуму Вищого адміністративного суду України, викладеною у Довідці про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір", затвердженій постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 року № 2, у якій судам роз'яснено, що якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення позивача від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору.
До того ж, виключення органів державної влади з числа суб'єктів, що звільняються від сплати судового збору мало на меті дисциплінувати їх у відносинах із судами та унеможливить зловживання ними своїми процесуальними правами, зокрема, у випадках безпідставного звернення до судів та безвідповідального оскарження судових рішень з огляду на саму лише безкоштовність звернення до суду, про що зазначено у пояснювальній записці до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору".
Враховуючи наведене, вважаю, що в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Згідно з ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого адміністративного позову вимогам ст. 106 КАС України, позовну заяву Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг слід залишити без руху з наданням особі, яка її подала, строку для усунення виявлених судом недоліків.
Керуючись ст. ст. 105, 106, 108, 165, 185, 186, 254 КАС України, суд, -
1. В задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
2. Позовну заяву Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до Кредитної спілки "Добробут" про стягнення штрафу в розмірі 17000,00 залишити без руху.
3. Надати позивачу десятиденний термін з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків шляхом надання суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
4. Копію ухвали надіслати позивачу - для відома та виконання.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна