Справа: № 381/3258/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Ковалевська Л.М., Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.
Іменем України
15 вересня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кучми А.Ю.;
суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фастівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 21 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Фастівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області із адміністративним позовом до Фастівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просив суд визнати протиправними дії щодо відмови у приведенні розміру пенсії у відповідність з оновленими довідками, з включенням до заробітної плати сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріального допомоги для вирішення соціально - побутових питань, компенсації та індексації при нарахуванні пенсії та середніх розмірів матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріального допомоги для вирішення соціально - побутових питань компенсації та індексації, визначених за відповідною посадою, з якої призначено (перераховано) пенсію на момент виникнення права на перерахунок; зобов'язати відповідача здійснити приведення розміру призначеної пенсії державного службовця та розміру пенсії при перерахунку у відповідність з оновленими довідками з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріального допомоги для вирішення соціально - побутових питань, компенсації та індексації при нарахуванні пенсії та середніх розмірів матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріального допомоги для вирішення соціально - побутових питань компенсації та індексації, визначених за відповідною посадою, з якої призначено (перераховано) пенсію на момент виникнення права на перерахунок, виходячи з розміру пенсії на рівні 90% від суми заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове пенсійне страхування відповідно до довідок від 26.05.2016 №114/В/10-07-05-00, від 12.04.2016 №98/10/10-07-05-00 Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (Фастівське відділення) з часу призначення пенсії державного службовця по теперішній час.
Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 21 червня 2016 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 21 червня 2016 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач з 24.03.2006 перебуває на пенсійному обліку в Фастівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» виходячи з 90 відсотків суми заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове пенсійне страхування.
При виплаті пенсії відповідачем не було враховано до заробітку для обчислення пенсії отримані позивачем матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань, компенсації та індексація заробітної плати.
У зв'язку із цим позивач звернувся із заявою до відповідача про перерахунок пенсії з урахуванням зазначених виплат, проте листом від 29.04.2016 №119/В-01 відмолено у перерахунку пенсії.
Не погодившись з відповіддю, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.
Згідно частини другої та п'ятої статті 37 Закону України «Про державну службу» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» від 16 січня 2003 року №432-IV пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.
Така редакція статті 37 Закону України «Про державну службу» існувала після визнання неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 змін, внесених підпунктами «а» та «б» підпункту 2 пункту 37 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107-VI.
У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Крім того, відповідно до частини шостої статті 95 Кодексу законів про працю заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Згідно статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань, компенсація та індексація заробітної плати входили до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 1998 року №697 затверджено Перелік видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій, який втратив чинності 01.01.2011 року, в якому відсутні таки види виплат як компенсація та індексація заробітної плати, матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
01 січня 2011 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року №1170, якою затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та в якій також відсутні таки види виплат як індексація заробітної плати, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Згідно довідок про складові заробітної від 26.05.2016 №114/В/10-07-05-00, від 12.04.2016 №98/10/10-07-05-00, що видані Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області, на всі виплати, що включені в довідку, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі на індексацію заробітної плати, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань та компенсацію за проживання в Чорнобильській зоні.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов частково.
Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини шостої статті 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 зазначеного Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі станом на 1 січня складає 1378 гривень.
Отже в даному випадку ставка судового збору за подання апеляційної скарги повинна складати 606,32 грн (1378,00х0,4х110).
Відповідно до частини першої статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Так, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2016 у даній справі апелянту відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення.
Відповідно до частини першої статті 88 КАС України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Оскільки апелянтом на час розгляду апеляційної скарги судовий збір не сплачений, колегія суддів вважає, що він підлягає розподілу шляхом стягнення з територіального управління Пенсійного фонду України.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Фастівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області залишити без задоволення, постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 21 червня 2016 року - без змін.
Стягнути з Фастівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (ідентифікаційний код 37583191, адреса: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Андрія Саєнка, 10) до Державного бюджету України (р/р 31211206781007, отримувач УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва, банк отримувача ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 606 (шістсот шість) гривень 32 копійки.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
Суддя: В.О. Аліменко
Суддя: Н.В. Безименна
Головуючий суддя Кучма А.Ю.
Судді: Аліменко В.О.
Безименна Н.В.