Справа: № 826/9859/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.
15 вересня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Літвіної Н.М.
Суддів: Коротких А.Ю.
Чаку Є.В.
при секретарі: Рафальській І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Торгово-промислової палати України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2016 року у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України» до Торгово-промислової палати України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії було відмовлено, мотивуючи тим, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач - ДП «Укравтогаз» НАК «Нафтогаз України», звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду по справі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України - завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України передбачено, що в публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно до ч. 2 ст. 4 КАС України - юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України - юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Згідно до ч. 3 ст. 50 КАС України - відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» № 671/97-ВР від 02 грудня 1997 року - торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об'єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання.
Частиною 1 ст. 3 Закону регламентовано, що торгово-промислові палати створюються з метою сприяння розвиткові народного господарства та національної економіки, її інтеграції у світову господарську систему, формуванню сучасних промислової, фінансової і торговельної інфраструктур, створенню сприятливих умов для підприємницької діяльності, всебічному розвиткові усіх видів підприємництва, не заборонених законодавством України, науково-технічних і торговельних зв'язків між українськими підприємцями та підприємцями зарубіжних країн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України - підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно до ч. 1 ст. 12 ГПК України - господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів; 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів; 7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України; 8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.
Як вбачається зі змісту адміністративного позову, спірні правовідносин виникли з приводу засвідчення відповідачем форс-мажорних обставин під час виконання договору та видання про це сертифікату.
Відповідно до ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 3 Закону та п. 1.1, 2.1 Статуту Торгово-промислова палата України є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об'єднує юридичних осіб, що створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання.
Метою створення і діяльності ТПП України є сприяння розвиткові народного господарства та національної економіки, її інтеграції у світову господарську систему, формуванню сучасних промислової, фінансової і торговельної інфраструктур, створенню сприятливих умов для підприємницької діяльності, всебічному розвиткові усіх видів підприємництва, не заборонених законодавством України, науково-технічних і торговельних зв'язків між українськими підприємцями та підприємцями зарубіжних країн.
Згідно до п. 2.2.15 Статуту ТПП України вказано, що однією з її функцій є засвідчення обставин форс-мажору.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не є суб'єктом владних повноважень і в межах спірних правовідносин ним не виконувались жодні владно-управлінські функції, а засвідчення форс-мажорних обставин є статутним завданням ТПП України, а не делегованим повноваженням, як помилково вважає позивач.
Крім того, єдиною та необхідною правовою підставою для віднесення спору до публічно-правового є одночасна сукупність наступних умов: 1) однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень, тобто орган державної влади або орган місцевого самоврядування чи установа, якій державою делеговано виконання відповідних владно-розпорядчих функцій; 2) спірні правовідносини виникли у зв'язку зі здійсненням ним владно-управлінських функцій; 3) перебування сторін спору у відносинах влади-підпорядкування.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що даний спір не є публічно-правовим та, відповідно, не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України - суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, зокрема, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 18, 19, 22, 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,-
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Літвіна Н.М.
Судді Коротких А.Ю.
Чаку Є.В.
Повний текст ухвали виготовлено 20 вересня 2016 року.
Головуючий суддя Літвіна Н. М.
Судді: Коротких А. Ю.
Чаку Є.В.