Справа: № 826/27471/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.
Іменем України
19 вересня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 липня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Позивач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання.
Сторони до судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся до Державного агентства лісових ресурсів України із заявою від 22.11.2015 щодо споруд, розташованих у прибережній захисній смузі на ділянці землі за кадастровим номером НОМЕР_1, у якій просив:
- скерувати державну лісову охорону для обстеження земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1;
- провести перевірку дотримання вимог законодавства, додержання нормативно-правових актів щодо ведення лісового господарства на земельній ділянці за кадастровим номером НОМЕР_1;
- розглянути справи про адміністративні правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення, зокрема, за ст.ст. 53, 63, 67, 65-1;
- внести пропозицію щодо обмеження або тимчасового припинення діяльності ДП "Вищедубечанське лісове господарство" та СТ "Ключі" у разі порушення ними лісового законодавства;
- направити у відповідні державні органи матеріали про притягнення осіб, які вчинили правопорушення, до відповідальності;
- повідомити заявнику письмово про результати перевірки заяви і суть прийнятого рішення в строки, передбачені Законом на поштову адресу: 02100, м. Київ-100, а/я № 84.
Листом від 02.12.2015 № 04-35/2279 Київське обласне та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства надало відповідь позивачу на його заяву від 22.11.2015, відповідно до якої повідомлено про здійснення перевірки на ділянці землі за кадастровим номером НОМЕР_1, в результаті якої встановлено певні порушення та винесено припис про усунення недоліків.
Статтею 40 Конституції України встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів, забезпечення громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, зокрема, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення регулює Закон України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96-ВР.
Згідно зі статтею 3 Закону України "Про звернення громадян", заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про звернення громадян", звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Статтею 15 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Як передбачено в частині третій статті 7 Закону України "Про звернення громадян", якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
З огляду на викладене, звернення мають розглядати ті органи, до компетенції яких належать порушені в них питання.
Зі змісту заяви (звернення) позивача від 22.11.2015 вбачається, що останній посилається на порушення чинного законодавства, зокрема, лісового законодавства, законодавства про захист навколишнього середовища, щодо незаконного розташування паркану з колючою проволокою та інших будівель і споруд у прибережній захисній смузі на ділянці землі за кадастровим номером НОМЕР_1, що погіршують екологічну ситуацію і природні якості землі, завдають шкоду правам і свободам громадян, передбачених чинним законодавством України.
Згідно Положення про Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 12.11.2012 № 401, Управління підпорядковується Держлісагентству України та є його територіальним органом.
При цьому, перелік посадових осіб лісового господарства, що уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення регламентовані статтею 241 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно якої центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 49, 63-70, 73, 75, 77, 188-5 цього Кодексу.
Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, його заступники, головні лісничі, старші інженери та інженери, командири авіаланок, старші льотчики-спостерігачі та льотчики-спостерігачі баз авіаційної охорони лісів, лісничі, помічники лісничих, майстри лісу.
Оскільки в наведеному переліку посадових осіб, які уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення в сфері лісового господарства відсутні посадові особи територіальних органів лісового господарства, натомість є представники державних підприємств лісового господарства, з метою всебічного розгляду заяви Управління доручило Державному підприємству "Вищедубечанське лісове господарство" провести перевірку в межах компетенції викладених в зверненні фактів.
Як підтверджується матеріалами справи, листом відповідача від 21.12.2015 надіслано Державному підприємству "Вищедубечанське лісове господарство" запит ОСОБА_3 щодо споруд, розташованих у прибережній захисній смузі на ділянці землі за кадастровим номером НОМЕР_1 з метою невідкладного розгляду по суті та надання відповіді.
В свою чергу, Державне підприємство "Вищедубечанське лісове господарство" провело перевірку, в ході якої виявлено факт зведення паркану, місце розташування якого не відповідає затвердженому проекту благоустрою. Вказаний проект благоустрою погоджений службою головного архітектора Вишгородського району та ДП "Вищедубечанське лісове господарство" як постійним землекористувачем.
З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_1 виділена Державним підприємством "Вищедубечанське лісове господарство" у довгострокове тимчасове користування для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей Садівницькому товариству "Ключі" згідно договору, укладеного між Державним підприємством "Вищедубечанське лісове господарство" та СТ "Ключі" від 01.03.2012. Цільове призначення зазначеної ділянки згідно Публічної кадастрової карти України визначене як " 09.01 (Для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг)".
Статтею 18 Лісового кодексу України визначено, що об'єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності.
Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт.
Відповідно до статті 18 Лісового кодексу України СТ "Ключі" є тимчасовим лісокористувачем на умовах довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою.
Згідно статті 20 Лісового кодексу України, тимчасові лісокористувачі на умовах довгострокового користування мають право:
1) здійснювати господарську діяльність у лісах з дотриманням умов договору;
2) за погодженням із власниками лісів, постійними лісокористувачами в установленому порядку зводити тимчасові будівлі і споруди, необхідні для ведення господарської діяльності;
3) отримувати продукцію і доходи від її реалізації.
Під час проведення перевірки виявлено, що тимчасовим лісокористувачем СТ "Ключі" збудовано декількаметровий паркан з колючою проволокою та інші будівлі і споруди, що розташовані у прибережній захисній смузі на ділянці землі, кадастровий номер якої НОМЕР_1. Зазначені споруди розташовані в межах 25 метрів від води, які перешкоджають громадянам вільно перебувати та гуляти у лісі в межах зазначеної ділянки, використовувати зазначену ділянку для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей, відпочинку біля води та оздоровлення та не відповідають затвердженому проекту благоустрою.
Згідно частини першої, пункту 8 частини другої статті 105 Лісового кодексу України, порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у: розкорчовуванні лісових ділянок і використанні їх не за призначенням, у тому числі для спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд без належного дозволу.
По вищезазначеному факту постійним лісокористувачем складено припис від 20.10.2015 з вимогою до 20.11.2015 демонтувати паркан з колючим дротом, місце розташування якого не відповідає затвердженому проекту благоустрою, та відновити попередній стан ділянки, наданої СТ "Ключі" у платне довгострокове користування.
Таким чином, з огляду на викладені норми законодавства та обставини справи, що підтверджені належними доказами, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про обстеження земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1, проведення перевірки дотримання вимог законодавства, додержання нормативно-правових актів щодо ведення лісового господарства на вказаній земельній ділянці виконані.
Що стосується вимоги заявника стосовно розгляду справи про адміністративні правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення, зокрема, за статтями 53, 63, 67, 65-1, з урахуванням встановлених вище обставин, беручи до уваги те, що з метою усунення виявлених порушень та невідповідностей Державним підприємством "Вищедубечанське лісове господарство" було вручено працівнику СТ "Ключі" припис від 20.10.2015 з вимогою демонтувати вищезгаданий паркан, а СТ "Ключі", в свою чергу, листом від 19.11.2015 №01-12/15 погодилось з усуненням виявлених порушень, однак попросило продовжити строк виконання робіт необхідних для демонтажу паркану, суд вважає, що на той момент відповідачем було вжито заходів щодо усунення порушень використання ділянок земель державного лісового фонду.
Станом на дату надання відповіді позивачу, в межах терміну, встановленому статтею 20 Закону України "Про звернення громадян", за даними Державного підприємства "Вищедубечанське лісове господарство" СТ "Ключі" у добровільному порядку проводило роботи по демонтажу паркану, тобто докази того, що СТ "Ключі" продовжувало незаконне використання земель державного лісового фонду, невиконання припису були відсутні.
Крім того, як пояснив відповідач, тимчасовому лісокористувачу на умовах довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою - СТ "Ключі", згідно договору між останнім та ДП "Вищедубечанське лісове господарство" від 01.03.2012, дозволи або інші документи на право використання лісових ресурсів на земельній ділянці за кадастровим номером НОМЕР_1 не надавалися, що свідчить про відсутність підстав для анулювання такого дозволу.
Щодо вимоги направити у відповідні державні органи матеріали про притягнення осіб, які вчинили правопорушення, до відповідальності, то за дорученням Управління ДП "Вищедубечанський лісгосп" направив матеріали до правоохоронних органів.
Статтею 19 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги.
Згідно статті 20 цього Закону, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Як підтверджується матеріалами справи, листом від 02.12.2015 № 04-35/2279 відповідач повідомив позивача про результати розгляду його заяви, що не заперечується позивачем, тобто на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
Водночас, для визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною, особа, яка вважає, що її право порушене, повинна довести існування причинного зв'язку між такою протиправною бездіяльністю та її порушеним правом.
Поряд з цим, бездіяльність суб'єкта владних повноважень може бути визнано протиправною адміністративним судом лише в тому випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України бездіяльність суб'єкта владних повноважень це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, суд зазначає, що викладені у заявах позивача вимоги фактично відповідачем розглянуто та надано відповідь у межах наданих йому повноважень, а тому відсутня протиправна бездіяльність відповідача щодо розгляду його заяви від 22.11.2015, як наслідок, є безпідставною вимога про повторний розгляд заяви.
За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційних скарг зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 липня 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
суддя В.В.Файдюк
суддя Є.В.Чаку
Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.
Судді: Файдюк В.В.
Чаку Є.В.