Справа: № 823/646/16 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В.
Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.
15 вересня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді Літвіної Н.М.
Суддів Коротких А.Ю. Чаку Є.В.
при секретарі Рафальській І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та, з урахуванням уточнення позовних вимог просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо відмови в затвердженні проекту землеустрою про відведення земельної ділянки площею 7,000 га для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Онопріївської сільської ради Тальнівського району Черкаської області ОСОБА_2;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 7,000 га для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Онопріївської сільської ради Тальнівського району Черкаської області.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 01 липня 2016 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - ОСОБА_2, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 18 листопада 2015 року у відповідності до положень ст. 122, 123 Земельного кодексу України та ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство» ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про надання йому в оренду земельних ділянок у зв'язку з наявністю наміру створення фермерського господарства.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 20 листопада 2015 року № 23-5940/14-15-СГ позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності в оренду, розташованої в адмінмежах Онопріївської сільської ради Тальнівського району Черкаської області за межами населеного пункту. Орієнтовний розмір земельної ділянки 4,0000 га, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства (код КВ ЦПЗ - секція А, підрозділ - 01.02).
Також, наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 20 листопада 2015 року № 23-5941/14-15-СГ надано позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності в оренду, розташованої в адмінмежах Онопріївської сільської ради Тальнівського району Черкаської області за межами населеного пункту. Орієнтовний розмір земельної ділянки 3,0000 га, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства (код КВ ЦПЗ - секція А, підрозділ - 01.02).
На підставі отриманого дозволу на замовлення позивача 07 грудня 2015 року Черкаським міськрайонним виробничим відділом Черкаської регіональної філії центру ДЗК резроблена технічна документація із землеустрою щодо земельної ділянки площею 7,000 га для ведення фермерського господарства та присвоєно земельній ділянці кадастровий № НОМЕР_1.
В подальшому, 19 лютого 2016 року за № 31-28-0.3-1204/2-16 відділом Держгеокадастру у Тальнівському районі Черкаській області надано висновок по даному проекту землеустрою, яким розглянуто проект та зазначено, що ОСОБА_2 являється керівником СФГ «Хлібодар».
Позивач звернувся із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 7,0000 га, проте 21 березня 2016 року відповідач відмовив у затвердженні посилаючись норму ст. 124, 134 Земельного кодексу України в яких передбачено передача земельних ділянок в оренду за результатами земельних торгів.
Не погоджуючись з прийнятим рішення позивач звернувся до суду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач як громадянин мав право на отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, проте з визначення фермерського господарства випливає, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, а оскільки позивачем вже створено фермерське господарство він позбавлений права для реєстрації на ще одне фермерське господарство.
Проте, колегія суддів не погоджується з зазначеним висновком.
Відповідно до п. «а» ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України громадянам для ведення фермерського господарства передаються у власність та надаються у користування землі, віднесені до категорії земель сільськогосподарського призначення.
Згідно ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Згідно ч. 4 ст. 123 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ст. 186-1 цього Кодексу.
Частиною 10 ст. 123 цього Кодексу встановлено, що рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів (ч. 13 ст. 123 Земельного кодексу України).
Згідно ч. 2 ст. 124 цього Кодексу, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених ч. 2, 3, ст. 134 цього Кодексу.
Частиною 2, 3 ст. 134 цього Кодексу передбачено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі зокрема передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва. Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених ст. 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 цього Кодексу землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.
Правові підстави, умови та порядок створення фермерського господарства регулюються Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року, Законами України «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 року, «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травня 2003 року, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.
Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону. Тобто чинне законодавство не встановлює обмежень щодо кількості осіб, які можуть виступати засновниками фермерського господарства (як одна особа, так і декілька). Водночас такі особи повинні відповідати спеціальним вимогам до засновника фермерського господарства.
Разом з тим, чинним законодавством не встановлено жодної заборони на отримання землі для цілей ведення фермерського господарства особам, якими раніше вже створене фермерське господарство. Тому, та обставина, що позивач у відповідності до норм Закону України «Про фермерське господарство» зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності зі створенням юридичної особи СФГ «Хлібодар» і вже як громадянин отримував земельну ділянку не є перешкодою на отримання землі для цілей ведення фермерського господарства цією ж особою. Отже, до позивача не має застосовуватись процедура проведення торгів, передбачена ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, відмова Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 7,0000 га із посиланням на ст. 124, 134 Земельного кодексу України є протиправною та підлягає скасуванню.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями. Тобто, суд не може підміняти державний орган, рішення (дії) якого оскаржується, приймаючи замість рішення (дії), яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень. Отже, вимога позивача про зобов'язання відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не підлягає задоволенню.
За таких обставин, з врахуванням положень ч. 2 ст. 11 КАС України, для повного захисту порушеного права позивача колегія суддів вважає необхідним вийти за межі позовних вимог, шляхом зобов'язання відповідача розглянути питання стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 7,000 га для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Онопріївської сільської ради Тальнівського району Черкаської області та прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_2 необхідно задовольнити частково, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01 липня 2016 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити частково, оскільки оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно з ч. 1 ст. 202 КАС підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст. ст. 41, 160, ч. 4 ст. 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01 липня 2016 року - скасувати та прийняти нову.
Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо відмови в затвердженні проекту землеустрою про відведення земельної ділянки площею 7,000 га для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Онопріївської сільської ради Тальнівського району Черкаської області ОСОБА_2.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області розглянути питання стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 7,000га для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Онопріївської сільської ради Тальнівського району Черкаської області.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Літвіна Н.М.
Судді Коротких А.Ю.
Чаку Є.В.
Повний текст постанови виготовлено 20 вересня 2016 року.
Головуючий суддя Літвіна Н. М.
Судді: Чаку Є.В.
Коротких А. Ю.