Справа 826/5972/16
Суддя-доповідач Костюк Л.О.
20 вересня 2016 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Костюк Л.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «ПЕТРА-РЕЗЕРВ» до Міжрегіонального Головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,-
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 червня 2016 року позов задоволено.
На зазначену постанову суду відповідачем подано 15 липня 2016 року апеляційну скаргу, в якій апелянт просить просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 червня 2016 року.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2016 року зазначену апеляційну скаргу було залишено без руху через її невідповідність вимогам ч. 6 ст. 187 КАС України, а саме: відповідачем в порушення зазначених вимог законодавства не додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору та не надано жодних доказів щодо неможливості його сплати.
Питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір».
В адміністративному позові Приватного підприємства «ПЕТРА-РЕЗЕРВ міститься 1 вимога немайнового характеру та 1 вимога майнового характеру. Загальна сума вимоги майнового характеру складає - 99 901,00 грн.
За розрахунками наведеними в ухвалі суду, загальна сума до сплати при подачі апеляційної скарги становить - 3164,15 грн.
Надано апелянту 30-ти денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, апелянт отримав копію ухвали - 01.08.2016 року.
На адресу суду 25.08.2016 року від апелянта надійшла заява про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Аналогічне положення закріплено у ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
Тобто, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, відповідно до положень викладених в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 5 лютого 2016 року № 2 Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору.
Згідно з п. 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Дослідивши доводи поданого клопотання, суд зазначає, що воно не підтверджено жодними належними доказами. На підставі вищевикладеного, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 187 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Таким чином, зазначені в ухвалі суду недоліки по апеляційній скарзі не усунуто, а ухвала суду від 29 липня 2016 року не виконана.
На підставі ч. 5 ст.189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст.187 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу, у відповідності з якою апеляційна скарга підлягає поверненню скаржникові.
З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст.108, 165, 187, 189 КАС України, -
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «ПЕТРА-РЕЗЕРВ» до Міжрегіонального Головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, - вважати неподаною та повернути апелянту.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції відповідно до ст. 212 КАС України.
Суддя Костюк Л.О.