04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"15" вересня 2016 р. Справа№ 910/5095/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Отрюха Б.В.
Михальської Ю.Б.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Корсуна Ю.Ю. - представник;;
від третьої особи-1: не з'явився;
від третьої особи-2: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"
на рішення
Господарського суду м. Києва
від 11.05.2016р.
у справі № 910/5095/16 ( суддя Ю.М. Смирнова)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"
до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державне підприємство "Донецька залізниця"
про стягнення 10 365,51 грн.
Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", як правонаступника ДП "Донецька залізниця" про стягнення збитків в розмірі 10 365, 51 грн., які виникли у зв'язку з недостачею вантажу, прийнятого ДП "Донецька залізниця" до перевезення згідно договору перевезення, оформленого залізничною накладною № 48482803 від 06.11.2015.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.05.2016 у справі № 910/5095/16 у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що ПАТ "Укрзалізниця" не стало правонаступником Державного підприємства "Донецька залізниця", оскільки процедура реорганізації цих підприємств та передача всіх їх прав та обов'язків до ПАТ "Укрзалізниця" відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 №604 призупинена до завершення проведення антитерористичної операції, а передавальний акт між підприємствами не складався, що свідчить про те, що ПАТ "Українська залізниця" не має відповідати за неналежне виконання своїх зобов'язань з боку ДП "Донецька залізниця".
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити повністю, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, неповне з»ясування обставин справи.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що ПАТ "Українська залізниця" є правонаступником ДП "Донецька залізниця", що, зокрема, підтверджується Законом України "Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", Статутом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735, відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, згідно яких 21.10.2015 створено ПАТ "Українська залізниця", а 26.11.2015 Регіональну філію "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця". Тобто, на думку апелянта, з 21.10.2015 ПАТ "Українська залізниця" набуло всіх прав та обов'язків реорганізованих шляхом злиття підприємств.
Представник відповідача 29.07.2016 подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про відкладення розгляду справи.
В судове засідання представники Публічного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" та Державне підприємство "Донецька залізниця" не з'явилися, але були повідомлені відповідно до Інформаційного листа ВГСУ № 01-06/2052/14 від 01.12.2014р., оскільки зареєстровані на території проведення АТО, тому вважаються повідомленими належним чином про час та місце розгляду справи.
Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Вислухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників відповідача та третіх осіб, оскільки вони не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення представника відповідача, колегія встановила наступне.
Згідно договору перевезення, оформленого залізничною накладною № 48482803 від 06.11.2015 зі станції відправлення "Авдіївка" Донецької залізниці на станцію Маріуполь - Сортувальний Донецької залізниці прибули вагони №67899468 та №66592031 з вантажем кокс доменний, вантажовідправником яких є Публічне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод".
Вказані вагони було видано вантажоодержувачу - позивачу із складанням комерційних актів від 06.11.2015 №724423/1362 та №724424/1363, в яких зазначено наступне: у напіввагоні № 67899468 виявлено недостачу коксу доменного у кількості 2,1 тн., вагон прибув у технічному відношенні справний, завантаження у вагон вище рівня бортів на 200 - 300 мм., поверхня вантажу маркована однією поздовжньою полосою вапном, над 7 люком є заглиблення розміром 2000 мм *на ширину вагону *400 мм у глиб вагону, маркування порушене, переваження вантажу провадилось на 150 тонних електронних вагах з повним зупиненням вагону; у напіввагоні № 66592031 виявлено недостачу коксу доменного у кількості 3,05 тн., вагон прибув у технічному відношенні справний, завантаження в вагон вище рівня бортів на 200 - 300 мм., поверхня вантажу маркована однією поздовжньою полосою вапном., над 1-м та 7-м люком є заглиблення розміром 2000 мм *на ширину вагону *400 - 500 мм. у глиб вагону, маркування порушене, переваження вантажу провадилось на 150 тонних електронних вагах з повним зупиненням вагону.
Вартість недостачі вантажу, яка була розрахована позивачем відповідно до рахунку -фактури вантажовідправника - Публічного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" № 90554556 від 28.10.15 та сертифікату якості на партію № 17417 з урахуванням норми недостачі вантажу 2% склала 10365,51 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, як правонаступника усіх прав та обов'язків Державного підприємства "Донецька залізниця" зазначеної суми збитків.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Вирішуючи питання про правонаступництво, потрібно мати на увазі, що запис в установчих документах про правонаступництво має істотне значення для визнання правонаступництва. Однак, суттєве значення мають також фактично здійснені організаційно-економічні перетворення, з якими чинне законодавство пов'язує перехід майнових прав та обов'язків, а саме: рішення власника (власників), підписання передаточного або розподільного акта чи балансу тощо. Отже у вирішенні питань, пов'язаних з правонаступництвом, слід здійснювати аналіз документів, що стосуються переходу прав і обов'язків на майно (майнові права) чи його відповідну частину.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 23.02.2016 у справі №905/2470/15.
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815) як нова юридична особа утворена згідно із Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" (далі, Закон) та Постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"".
Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" № 200 від 25.06.2014 вирішено утворити ПАТ "Українська залізниця" 100, відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1, у т.ч. ДП "Донецька залізниця" (код ЄДРПОУ 01074957), яке є стороною в договорі перевезення, як виконавець таких послуг. Комісії у чотиримісячний строк з дати затвердження її персонального складу подати Міністерству інфраструктури: зведений акт оцінки майна, що вноситься до статутного капіталу товариства за формою згідно з додатком 5; зведені передавальні акти майна, земельних ділянок (абз. 2, 3 п. 4). Міністерству інфраструктури: 1) у двомісячний строк: вжити заходів для реорганізації Укрзалізниці та підприємств, зазначених у додатку 1; 3) до 31 серпня 2015 року затвердити зведений акт оцінки, зведені перелік і передавальний акт майна, що вноситься до статутного капіталу товариства, та майна, яке закріплюється за товариством на праві господарського відання з відображенням вартості, визначеної за результатами незалежної оцінки; 4) вжити до 31 грудня 2015 року заходів для припинення Укрзалізниці та підприємств, зазначених у додатку 1. Установити, що майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (далі - майно), не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до цього пункту, а відображається в балансі (крім зобов'язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за публічним акціонерним товариством "Українська залізниця на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 604 від 12.11.14 ( п.5).
Статут Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735.
21.10.2015 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи - Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".
Колегія суддів зазначає, що реорганізація юридичної особи, як самостійний вид її припинення передбачає проведення певної процедури та характеризується деякими особливостями.
Відповідно до частини 1-2 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
За змістом частини 2-3 статті 107 Цивільного кодексу України комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.
Про необхідність затвердження таких передавальних актів йдеться і в постанові Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"".
Пунктом 4 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Частина 3 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачає, що у разі злиття юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутвореної юридичної особи та державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. Припинення вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.
Із вищевикладеного вбачається, що лише з моменту внесення запису до Єдиного державного реєстру юридична особа вважається такою, що припинена як суб'єкт господарювання, в той час як початок роботи новоствореного товариства не є обставиною, з якою пов'язується перехід прав від правопопередника до правонаступника в процедурі припинення та її завершення.
Таким чином, відповідно до чинного законодавства при реорганізації (злитті) юридичних осіб, перехід прав і обов'язків до новоутвореної юридичної особи, відбувається на підставі передавального акта, в якому про це має бути чітко зазначено, а правонаступництво вважається здійсненим з моменту виключення юридичної особи - попередника з ЄДР.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України №905/1081/15 та №910/24774/15.
Отже, сама по собі вказівка в Законі та Постанові Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200, а також у Статуті про те, що ПАТ "Укрзалізниця" є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту не означає автоматичного правонаступництва без проведення інвентаризації майна, затвердження передавальних актів і припинення юридичних осіб та підприємств.
Колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи відсутній затверджений у передбаченому законом порядку передавальний акт.
Водночас, судом встановлено, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державне підприємство "Донецька залізниця" перебуває в стані припинення за рішенням засновників, однак станом на час розгляду справи не є припиненим.
Враховуючи вищевикладене, оскільки у матеріалах справи відсутній складений та затверджений передавальний акт між підприємствами, а запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи - Державного підприємства "Донецька залізниця" не внесено і, як наслідок, реорганізація (припинення діяльності) його ще не завершена, тобто така юридична особа як Державне підприємство "Донецька залізниця" не припинилась, суд дійшов висновку, що ПАТ "Укрзалізниця" наразі не стало правонаступником Державного підприємства "Донецька залізниця" та не має відповідати за неналежне виконання своїх зобов'язань з боку ДП "Донецька залізниця".
З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог до ПАТ "Укрзалізниця" та обгрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки вони розглядались місцевим господарським судом під час розгляду справи та спростовують правильності висновків місцевого суду та не можуть бути підставами для скасування рішення суду.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва є обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, а отже підстав для його скасування чи зміни не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на рішення Господарського суду м. Києва від 11.05.2016р. у справі № 910/5095/16 без задоволення.
Рішення Господарського суду м. Києва від 11.05.2016р. у справі № 910/5095/16 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/5095/16 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя А.І. Тищенко
Судді Б.В. Отрюх
Ю.Б. Михальська