04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"15" вересня 2016 р. Справа№ 910/6430/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Тищенко А.І.
Михальської Ю.Б.
За участю представників:
Від позивача: Касянчук Л.М.-представник;
Від відповідача: Котоман Г.М.-представник;
Лозова Л.В.- представник;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та Житлово-будівельного кооперативу "Оболонь-11"
на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2016
у справі № 910/6430/16 (суддя Сташків Р.Б.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
до Житлово-будівельного кооперативу "Оболонь-11"
про стягнення 119 146,16 грн.
До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Оболонь-11" суми заборгованості та санкцій у зв'язку з несвоєчасною та неповною оплатою послуг за договором № 07353/4-05 від 11.04.2007 на постачання питної води та водовідведення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежно виконує покладені на нього Договором та чинним законодавством обов'язки стосовно повної, своєчасної та систематичної оплати отриманих них послуг.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2016 у справі №910/6430/16 позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Житлово-будівельного кооперативу "Оболонь-11" про стягнення 119 146,16 грн. задоволено частково.
Присуджено до стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Оболонь-11" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 58 053,25 грн. заборгованості, 24 901,76 грн. втрат від інфляції, 2 428,35 грн. 3% річних, 9 438,55 грн. пені, а також 1 422,33 грн. судового збору.
У решті позову відмовлено.
Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на користь Житлово-будівельного кооперативу "Оболонь-11" 4 084,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати частково рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.
Також, не погоджуючись із вищевказаним рішенням, відповідач Житлово-будівельний кооператив "Оболонь-11" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.
Одночасно відповідачем подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, у зв'язку з невчасним отриманням копії рішення.
Відповідно до протоколу про автоматичний розподіл судової справи між суддями та довідки про передачу апеляційної скарги раніше визначеному складу суду апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та Житлово-будівельного кооперативу "Оболонь-11" у справі № 910/6430/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді: Отрюха Б.В., суддів: Тищенко А.І., Михальської Ю.Б.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2016 поновлено Житлово-будівельному кооперативу "Оболонь-11" строк на апеляційне оскарження прийнято та об'єднано в одне провадження апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та Житлово-будівельного кооперативу "Оболонь-11" та призначено розгляд справи № 910/6430/16 на 15.09.2016.
13.09.2016 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги відповідача та просить відмовити в її задоволенні.
13.09.2016 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшли пояснення, щодо заявлених відповідачем вимог про відшкодування витрат на адвокатські послуги.
В судовому засіданні, призначеному на 15.09.2016, представник позивача надав пояснення по суті спору, та просив задовольнити апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2016 у справі №910/6430/16 в частині відмови у стягненні з ЖБК "Оболонь-11" на користь ПАТ "АК"Київводоканал" 9 486,19 грн. основного боргу, 10 521,58 грн. інфляційних втрат, 939,50 грн. 3 % річних, 3 376,97 грн. штрафу і прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.
В судовому засіданні, призначеному на 15.09.2016, представники відповідача надали пояснення по суті спору, та просили задовольнити апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Оболонь-11", скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2016 по справі № 910/6430/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи 11.04.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", правонаступником якого є ПАТ "Київводоканал", та ЖБК "Оболонь-11" був укладений Договір, за умовами якого позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод, а відповідач зобов'язався розраховуватися за вищезазначені послуги згідно з умовами Договору.
Підпунктами 2.1.1 та 2.1.4 пункту 2.1 Договору визначено, що облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у позивача, окрім випадків, передбачених Правилами користування. Кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до розділу 21 Правил користування та місцевих правил приймання.
Відповідно до пункту 2.1.2 Договору зняття показань з лічильника (-ків) здійснюється, як правило, щомісячно представником позивача у присутності представника абонента.
Згідно з пунктом 2.1.5 Договору абонент веде первинний облік водоспоживання та водовідведення у Журналі обліку споживання води (пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою), який заповнюється щомісячно абонентом та представником Постачальника.
Пунктом 2.1.6 Договору визначено, що облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню у постачальника. Абонент щоквартально, або у інші строку, на вимогу постачальника, проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами Акту звіряння розрахунків. В разі невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими абонентом.
Відповідно до пункту 2.2.2 Договору, оплата вартості послуг здійснюється відповідачем щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення позивачем розрахункового документу до банківської установи відповідача.
Згідно з пунктом 2.2.3 Договору у разі неотримання від позивача поточного щомісячного розрахункового документа, відповідач здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.
З матеріалів справи вбачається, що для обліку заборгованості за надані послуги з постачання питної води та водовідведення за Договором, позивачем було присвоєно відповідачу наступні абонентські коди:
- 5-395 - для здійснення розрахунків за питну воду (для потреб холодного водопостачання) та відповідний об'єм стоків;
- 5-50395 - для здійснення розрахунків за питну воду (для потреб гарячого водопостачання) та відповідний об'єм стоків гарячої води, а з 01.10.2014 - за стоки гарячої води.
З наявного в матеріалах справи розрахунку позивача, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги з водопостачання та водовідведення складається з наступних сум:
- за кодом 5-395 за період з 01.11.2013 по 29.02.2016 було надано послуг на суму 144 070,09 грн., з яких сплачено 134 555,18 грн., несплаченими залишились 9 514,91 грн.;
- за кодом 5-50395 за період з 01.04.2013 по 29.02.2016 на суму 83 224,53 грн., з яких сплачено 25 200 грн., несплаченими залишилось 5 8024,53 грн.
Пунктом 2.2.4 Договору передбачено, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, Абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення Постачальником розрахункового документа до банківської установи Абонента, письмово повідомити Постачальника та у цей же термін направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова Абонента оплатити розрахунковий документ Постачальника вважатиметься безпідставною.
Відповідачем встановлений Договором порядок надання заперечень щодо кількості або вартості наданих послуг виконано не було, та у встановлений Договором строк не направлено свого представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння.
А тому надані ПАТ "Київводоканал" послуги з постачання питної води та приймання стічних вод у систему каналізації, відповідно до умов Договору, вважаються прийнятими.
Відповідно до частини 2 статті 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Згідно з пунктом 3.7 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 2008 року за № 936/15627; далі - Правила № 190) розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.
У відповідності до статтаттей 525, 526, 530 ЦК України, та статті 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Пунктом 3.13 Правил № 190 передбачено, що суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.
Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.
Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.
Відповідно до пункту 3.13 Правил № 190 розрахунок за спожиту питну воду, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання, повинен проводитися з балансоутримувачем бойлеру.
З наявних в матеріалах справи доказів та пояснень представників сторін вбачається, що теплові пункти, на які Позивачем постачається питна вода на підігрів для виготовлення гарячої води та її стоки, та за якими Позивач виставляє рахунки Відповідачу, знаходяться у володінні та користуванні не Відповідача, а перебувають у обслуговуванні та на балансі ПАТ "Київенерго". Даний факт сторонами не оспорюється. Відтак, Відповідач не є балансоутримувачем зазначених бойлерів.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, а частиною 1 статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Таким чином оскільки Договором не регулюються відносини з постачання питної води для виготовлення гарячої, то вимога позивача до відповідача про оплату послуг з постачання такої води є неправомірною.
Тому, підстав для стягнення з відповідача заборгованості за воду, обліковану позивачем за кодом 5-50395, як на підігрів для виготовлення гарячої води, не знаходять свого підтвердження. Нараховані на вказану суму заборгованості інфляційні втрати, 3% річних, пеня та штраф також не підлягають стягненню, про що вірно вказав суд першої інстанції.
Аналогічна правова позиція викладена Вищим господарським судом України в постанові від 26.03.2015 у справі № 910/12492/13.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо правомірності та доведеності заявлених позовних вимог у частині стягнення заборгованостей у сумах:
- 9 514,91 грн., облікованої позивачем за кодом 5-395 та зазначеної за цим кодом у розрахунку, за період з 01.11.2013 по 29.02.2016 за надані послуги з постачання питної (холодної) води та водовідведення для потреб населення;
- 48 538,34 грн., облікованої позивачем за кодом 5-50395 та зазначеної за цим кодом у розрахунку, за період з 01.04.2013 по 29.02.2016 за надані послуги з приймання стоків гарячої води.
Таким чином позов підлягає задоволенню саме у зазначених сумах заборгованостей - 9 514,91 грн. та 48 538,34 грн., а разом 58 053,25 грн. У іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають про що вірно вказав суд першої інстанції у зв'язку з необґрунтованістю з підстав, викладених вище.
Відповідно до статтей 610-612 ЦК України та частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення:
- пені відповідно до п. 4.2 Договору, на підставі статей 546, 549 ЦК України, з урахуванням розширення Договором строку, встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України та з урахуванням положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань";
- втрат від інфляції та 3% річних за ст. 625 ЦК України.
З огляду на все вищенаведене, позов у частині вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих за прострочення оплати заборгованості за отримані послуги з водопостачання та водовідведення, що обліковуються у позивача за кодами абонента 5-395 та 5-50395, підлягає задоволенню:
- у повному обсязі в частині нарахування указаних санкцій у зв'язку з простроченням Відповідачем внесення оплати, облікованої Позивачем за кодом 5-395 та зазначеної за цим кодом у розрахунку, за період з 01.11.2013 по 29.02.2016 за надані послуги з постачання питної (холодної) води та водовідведення для потреб населення;
- у повному обсязі в частині нарахування указаних санкцій у зв'язку з простроченням Відповідачем внесення оплати, облікованої Позивачем за кодом 5-50395 та зазначеної за цим кодом у розрахунку, за період з 01.04.2013 по 29.02.2016 за надані послуги з приймання стоків гарячої води про що вірно вказав суд першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене позов у частині вимог про стягнення пені, втрат від інфляції та 3% річних підлягає задоволенню у сумах: 24 901,76 грн. втрат від інфляції, 2 428,35 грн. 3% річних та 9 438,55 грн. пені, таким чином загалом позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про що врно вказав суд першої інстанції.
Заперечення скаржників, які містяться в матеріалах справи, та в апеляційних скаргах не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та спростовуються матеріалами справи, а тому є необґрунтованими та недоведеними.
Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та Житлово-будівельного кооперативу "Оболонь-11" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2016 у справі № 910/6430/16 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/6430/16 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді А.І. Тищенко
Ю.Б. Михальська