18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"20" вересня 2016 р. Справа № 925/931/16
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Гень С.Г.,
за участі представників сторін:
від позивача - представник не з'явився,
від відповідача - представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна
компанія “Нафтогаз України”, м. Київ
до приватного підприємства “Теплопостачання”, м. Черкаси
про стягнення 3 708 грн. 87 коп.
До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до приватного підприємства “Теплопостачання” про стягнення 873 грн. 11 коп. пені, 108 грн. 83 коп. 3% річних та 2 726 грн. 93 коп. інфляційних втрат у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі - продажу природного газу від 31 січня 2014 року за №2728/14-КП-36.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 10 серпня 2016 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 20 вересня 2016 року.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав.
Оскільки відповідач не був позбавлений права надати до суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 31 січня 2014 року між публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (продавець) та приватним підприємством “Теплопостачання” (покупець) було укладено договір купівлі - продажу природного газу за №2728/14-КП-36.
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України продавцем за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець - прийняти та оплатити природний газ на умовах цього договору.
Згідно п. 2.1. договору продавець передає покупцеві з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року газ в обсязі до 65 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м.): січень - березень - 10 тис. куб. м., квітень - 5 тис. куб. м., жовтень - грудень - 10 тис. куб. м.
Згідно п. 5.2. договору ціна за 1 000 куб. м. природного газу становить 3 462 грн. 26 коп., крім того ПДВ - 20% - 692 грн. 45 коп., всього з ПДВ - 4 154 грн. 71 коп.
Водночас вартість газу змінювалася, про що сторонами укладалися відповідні додаткові угоди (а.с. 18-23).
Позивач свої зобов'язання за договором купівлі - продажу виконав та поставив відповідачу природний газ протягом січня - березня та листопада - грудня 2014 року в обсязі 27, 195 тис. куб. м. на загальну суму 127 360 грн. 84 коп., що підтверджується підписаними сторонами копіями актів приймання - передачі природного газу (а.с. 24-28).
Відповідно до п. 6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Як зазначав позивач, відповідач в свою чергу зобов'язання по оплаті поставленого газу виконав з порушенням строків визначених п. 6.1. договору, в зв'язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню, 3% річних та інфляційних втрат.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору купівлі - продажу, розрахунку з позивачем за поставлений природний газ.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 108 грн. 83 коп. - 3 % річних та 2 726 грн. 93 коп. інфляційних втрат (розрахунок знаходиться в матеріалах справи).
Слід зазначити, що 3% річних нараховані позивачем за несвоєчасну сплату поставленого газу в січні - березні та грудні 2014 року не вірно, оскільки день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені, про що вказано в абзаці 1 п. 1.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань”.
Також позивачем не вірно нараховано інфляційні втрати за несвоєчасну сплату поставленого газу в грудні 2014 року, оскільки позивачем нараховувалися інфляційні на суму боргу з урахуванням інфляційного збільшення, тобто відбулося подвійне нарахування інфляційних втрат. Решта нарахувань інфляційних здійснена позивачем вірно.
Здійснивши перевірку нарахування 3% річних та інфляційних втрат за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій “ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.1.3.” судом встановлено, що розмір 3% річних, який підлягає стягненню з відповідача складає 98 грн. 76 коп., в решті стягнення 10 грн. 07 коп. 3% річних слід відмовити, у зв'язку з безпідставним нарахуванням.
Також з відповідача підлягає стягненню 2 683 грн. 15 коп. інфляційних втрат, в решті стягнення 43 грн. 78 коп. інфляційних слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Пунктом 7.2. договору купівлі - продажу передбачено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
В пункті 9.3. договору визначено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років.
В зв'язку з несвоєчасною оплатою відповідачем вартості поставленого газу, позивачем було заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 873 грн. 11 коп. пені (розрахунок штрафних санкцій знаходиться в матеріалах справи).
При нарахуванні пені за несвоєчасну сплату вартості поставленого газу в січні - березні та грудні 2014 року позивачем було допущено аналогічні помилки, що й при розрахунку 3% річних.
Враховуючи вищенаведене, з відповідача підлягає стягненню 797 грн. 03 коп. пені, в решті стягнення пені в розмірі 76 грн. 08 коп. слід відмовити.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного підприємства “Теплопостачання”, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 37239524 на користь публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, ідентифікаційний код 20077720 - 98 грн. 76 коп. 3% річних, 2 683 грн. 15 коп. інфляційних втрат, 797 грн. 03 коп. - пені та 1 329 грн. 77 коп. витрат на сплату судового збору.
3. В решті вимог - в позові відмовити.
Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.
Суддя А.В.Васянович