29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"19" вересня 2016 р.Справа № 924/797/16
Господарський суд Хмельницької області у складі:
суддя Виноградова В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до дочірнього підприємства "Шепетівкагаз" публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз", м. Шепетівка Хмельницької області
про стягнення 13424,40 грн., з яких 856,61 грн. 3% річних, 12567,79 грн. пені
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю №14-100 від 18.04.2014 р.;
від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю №361 від 14.04.2016 р.
Рішення приймається 19.09.2016 р., оскільки в судовому засіданні 12.09.2016 р. оголошувалась перерва.
Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
встановив: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача пені у розмірі 12567,79 грн. та 3% річних у розмірі 856,61 грн., нараховані у зв'язку з несвоєчасними розрахунками за природний газ, поставлений відповідачу за договором купівлі-продажу природного газу від 25.06.2015 р. №15-863-Б. Позовні вимоги обґрунтовані умовами укладеного між сторонами договору, положеннями ст. ст. 526, 610-612, 625 ЦК України, ст. ст. 22, 193, 231 ГК України.
Повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач у відзиві на позов та повноважні представники у судовому засіданні вважають позов безпідставним. З посиланням на умови договору від 25.06.2015 р. №15-836-Б, зокрема п. 7.2 договору, положення ст. ст. 629, 692, 712, ст. 265 ГК України стверджують, що датою остаточного розрахунку за фактично отриманий покупцем газ є 20 січня 2016 р., оскільки договір діє до 31.12.2015 р. Вважають, що для застосування до відповідача відповідальності за неналежне виконання грошових зобов'язань необхідною умовою є порушення строків розрахунків, встановлених у п. 7.2 договору.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
25.06.2015 р. між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та дочірнім підприємством "Шепетівкагаз" публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" (покупець) укладено договір №15-836-Б (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах договору.
Газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації установам і організаціям, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів (п. 1.2 договору).
Згідно з п. 2.1 договору продавець передає покупцеві у період з 01.07.2015 р. по 31.12.2015 р. газ в обсязі до 420,000 тис. куб.м., в тому числі по місяцях кварталів.
Обсяги газу, що планується передати за договором (планований обсяг) можуть змінюватися сторонами протягом місяця продажу (пп. 2.1.1 договору).
За умовами п. 3.1 договору право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.
Згідно з п. 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа місяця, наступного за місцем продажу газу, зобов'язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Підписаний акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п. 3.4 договору).
Відповідно до п. 5.1 договору ціна (граничний рівень ціни) на природний газ установлюється НКРЕКП.
У п. 5.2 договору сторони погодили, що ціна за 1000 куб. м. природного газу на момент укладення договору становить 6600,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом, крім того, податок на додану вартість за ставкою - 20%. До сплати ціна за 1000 куб.м. природного газу - 6600,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 1320,00 грн., усього з ПДВ - 7920,00 грн.
У разі зміни НКРЕКП ціни на природний газ вона є обов'язковою для сторін за договором з моменту введення її в дію, про що сторонами підписується додаткова угода до договору (п. 5.3 договору).
Згідно з п. 5.4 договору загальна сума вартості природного газу за договором складається із сум вартості місячних поставок газу.
Сторони домовились, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 20-го числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу, на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі газу за розрахунковий місяць (п. 6.1 договору).
У п. 6.2 договору оплата за газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця відповідно до вимог Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП, та зараховується як оплата за газ. За наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця.
Сторони погодились, що сума, яка була сплачена покупцем понад вартість фактично отриманого газу за розрахунковий місяць, зараховується сторонами як погашення заборгованості покупця перед продавцем за минулі періоди за договором, а у випадку відсутності простроченої заборгованості за договором сума, яка була сплачена покупцем понад вартість фактично отриманого газу за розрахунковий місяць, зараховується продавцем як авансовий платіж на наступний розрахунковий місяць, зараховується продавцем як авансовий платіж на наступний розрахунковий місяць (п. 6.5 договору).
Відповідно до п. 7.1 договору за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та договором.
За умовами п. 7.2 договору у разі якщо до 20 числа місяця, наступного за місяцем закінчення строку дії договору в частині реалізації газу (р. 11 договору), покупець не здійснить повну оплату фактично отриманого за договором природного газу покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п. 6.1 договору).
Згідно з р. 11 договору він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015 р., а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.
Договір підписаний сторонами, скріплений відтисками їхніх печаток.
На виконання договору позивач передав, а відповідач прийняв природний газ всього на суму 2639271,00 грн. згідно з актами приймання-передачі природного газу, які підписані та скріплені печатками сторін, від 31.07.2015 р. на суму 5148,00 грн., від 31.08.2015 р. на суму 3762,00 грн., від 30.09.2015 р. на суму 9250,56 грн., від 31.10.2015 р. на суму 426666,24 грн., від 30.11.2015 р. на суму 841049,32 грн., від 31.12.2015 р. на суму 1353394,88 грн.
Відповідачем було здійснено оплату за спожитий газ в сумі 2639271,00 грн., що підтверджено і відображено в довідці про операції, довідці про сальдо, виписках з банківського рахунку від 03.08.2015 р. на суму 3598,47 грн., 13.08.2015 р. на суму 618,31 грн., 26.08.2015 р. на суму 76,21 грн., 28.08.2015 р. на суму 397,49 грн., 31.08.2015 р. на суму 3757,23 грн., 01.09.2015 р. на суму 79,21 грн., 23.09.2015 р. на суму 270,86 грн., 24.09.2015 р. на суму 399,78 грн., 30.09.2015 р. на суму 4572,71 грн., 22.10.2015 р. на суму 269,28 грн., 28.10.2015 р. на суму 14525,07 грн., 30.10.2015 р. на суму 9899,68 грн., 02.11.2015 р. на суму 171275,44 грн., платіжними дорученнями №126 від 26.11.2015 р. на суму 80000,00 грн., №128 від 30.11.2015 р. на суму 155087,06 грн., №143 від 04.12.2015 р. на суму 250000,00 грн., №183 від 24.12.2015 р. на суму 591049,32 грн., №198 від 05.01.2015 р. на суму 353394,88 грн., №233 від 25.01.2016 р. на суму 300000,00 грн., №234 від 25.01.2016 р. на суму 100000,00 грн., №232 від 25.01.2016 р. на суму 100000,00 грн., №237 від 27.01.2016 р. на суму 294200,00 грн., №236 від 27.01.2016 р. на суму 205800,00 грн. та визнається сторонами.
У зв'язку із несвоєчасною сплатою відповідачем поставленого газу позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 12567,79 грн. пені та 856,61 грн. 3% річних, нараховані у зв'язку з несвоєчасними розрахунками за природний газ, поставлений відповідачу за договором купівлі-продажу природного газу від 25.06.2015 р. №15-863-Б.
Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як убачається з матеріалів справи, 25.06.2015 р. між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та дочірнім підприємством "Шепетівкагаз" публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" було укладено договір №15-836-Б, відповідно до якого позивач зобов'язався передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах договору.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.
На підставі договору купівлі-продажу природного газу №15-836-Б від 25.06.2015 р. позивач продав відповідачу природний газ на загальну суму 2639271,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками сторін актами приймання-передачі природного газу від 31.07.2015 р. на суму 5148,00 грн., від 31.08.2015 р. на суму 3762,00 грн., від 30.09.2015 р. на суму 9250,56 грн., від 31.10.2015 р. на суму 426666,24 грн., від 30.11.2015 р. на суму 841049,32 грн., від 31.12.2015 р. на суму 1353394,88 грн. та визнається сторонами
Відповідач оплатив повністю отриманий газ, що підтверджується виписками з банківського рахунку, платіжними дорученнями, довідкою про операції, довідкою про сальдо та визнається сторонами. Однак оплата здійснювалась відповідачем невчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим позивачем подано позов про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 856,61 грн. та пені у розмірі 12567,79 грн.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 856,61 грн. 3% річних згідно з розрахунком: за зобов'язаннями липня 2015 р. - 0,71 грн., серпня 2015 р. - 0,10 грн., вересня 2015 р. - 2,75 грн., жовтня 2015 р. - 166,92 грн., листопада 2015 р. - 194,32 грн., грудня 2015 р. - 491,80 грн.
Як убачається із розрахунку, позивачем здійснено нарахування 3% річних по кожному періоду наявності заборгованості з урахуванням розміру боргу за вказаний період. Проаналізувавши подані розрахунки 3% річних, суд вважає, що останні здійснено правомірно, а тому позовні вимоги про стягнення 856,61 грн. 3% річних підлягають задоволенню.
При цьому не заслуговують на увагу твердження відповідача про поширення дії п. 7.2 договору на нарахування 3% річних, оскільки зазначений пункт договору містить підстави для нарахування лише пені.
Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 12567,79 грн. пені, а саме: за зобов'язаннями липня 2015 р. - 14,25 грн., серпня 2015 р. - 1,87 грн., вересня 2015 р. - 40,39 грн., жовтня 2015 р. - 2448,17 грн., листопада 2015 р. - 2849,99 грн., грудня 2015 р. - 7213,11 грн.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною другою ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Як убачається з матеріалів справи, відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за договором оплатив поставлений природний газ з порушенням строку оплати, який встановлений договором.
Сторонами в п. 7.2 договору погоджено, що у разі якщо до 20 числа місяця, наступного за місяцем закінчення строку дії договору в частині реалізації газу (р. 11 договору) покупець не здійснить повну оплату фактично отриманого за договором природного газу покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п. 6.1 договору).
У розділі 11 договору строк його дії в частині реалізації газу встановлено до 31.12.2015 р.
Зі змісту п. 7.2 договору вбачається, що сторони погодили підставу для нарахування пені - наявність заборгованості станом на 20 число місяця, наступного за місяцем закінчення строку дії договору, та визначили суму, на яку нараховуватиметься пеня, якою є сума боргу станом на дату закінчення строку дії договору. При цьому нарахування пені здійснюватиметься у порядку, передбаченому п. 6.1 договору, тобто починаючи з 20-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, за який наявна заборгованість станом на дату закінчення строку дії договору. Тобто нарахування пені повинно здійснюватися на заборгованість, що існувала станом на дату закінчення строку дії договору і яка складалася, як свідчать матеріли справи, із боргу за грудень 2015 р.
Із урахуванням викладеного, зокрема, п. 7.2 договору, суд доходить висновку, що нарахування пені повинно здійснюватись на заборгованість, що існувала станом на дату закінчення строку договору в частині реалізації газу (31.12.2015 р.), починаючи з 20.01.2016 р. Зазначене узгоджується із правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у постанові від 27.04.2016 р. у справі №918/908/15, постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 22.08.2016 р. у справі №924/107/16.
За наведених обставин спростовуються і доводи позивача про те, що нарахування має здійснюватись у кожному випадку прострочення за весь час дії договору.
Проаналізувавши подані розрахунки пені, суд доходить висновку, що правомірним є нарахування відповідачу пені в розмірі 7213,11 грн., а у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 5354,68 грн. пені потрібно відмовити.
Враховуючи вказане вище, положення ст. 33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення 856,61 грн. 3% річних та 7213,11 грн. пені. У задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 33, 43, 49, 82, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ до дочірнього підприємства "Шепетівкагаз" публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз", м. Шепетівка Хмельницької області про стягнення 13424,40 грн., з яких 856,61 грн. 3% річних, 12567,79 грн. пені задовольнити частково.
Стягнути з дочірнього підприємства "Шепетівкагаз" публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз", Хмельниька область, м. Шепетівка, вул. Економічна, буд. 29 (код 39393136) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6 (код 20077720) 856,61 грн. (вісімсот п'ятдесят шість гривень 61 коп.) 3% річних, 7213,11 грн. (сім тисяч двісті тринадцять гривень 11 коп.) пені, 828,35 грн. (вісімсот двадцять вісім гривень 35 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ.
У решті позову відмовити.
Повне рішення складено 20.09.2016 р.
Суддя В.В. Виноградова
Віддрук. 3 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького 6); 3 - відповідачу (30403, Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Економічна, 29).