Рішення від 12.09.2016 по справі 916/5172/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2016 р.Справа № 916/5172/15

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Кравченко С.В.

за участю представників сторін :

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: ОСОБА_1 за довіреністю № 9від 30.12.2015р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/5172/15:

За позовом: Громадської організації „Садівниче об'єднання громадян „ЗЕЛЕНА БАЛКА”

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго”

про розірвання договору, -

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація „Садівниче об'єднання громадян „Зелена балка” (далі - Позивач) звернулось до Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” (далі - Відповідач ) із позовом про розірвання договору про постачання електроенергії посилаючись на те, що, на думку позивача (Споживача за договором) вказаний договір носить „формальний характер”, так як всі споживачі мають окремі рахунки та сплачують за спожиті послуги напряму до ОСОБА_2, неможна врахувати дійсний обсяг спожитої електроенергії, що унеможливлює встановити за що дійсно сплачує споживач.

Позивач направляв відповідачеві лист про розірвання вказаного договору на що відповідач відповів, що розірвання договору приведене до припинення постачання електроенергії позивачеві.

На підстав викладеного просить позов задовольнити.

Відповідач з вимогами не згоден, про що зазначив у відзиві на позов.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.05.2016р. (суддя Волков Р.В.) провадження по справі № 916/5172/15 припинено відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.06.2016р. ухвалу господарського суду Одеської області від 12.05.2016р. у справі № 916/5172/15 скасовано, справу №916/5172/15 передано на розгляд господарського суду Одеської області.

Згідно розпорядження керівника аппарату суду № 670 від 11.07.2016р. призначено повторний автоматичний розподіл справи № 916/5172/15.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2016р., справу №916/5172/15 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Никифорчуку М.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.07.2016р. суддя Никифорчук М.І. прийняв справу № 916/5172/15 до свого провадження.

В засіданні господарського суду 12 вересня 2016р. за правилами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представника відповідача, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Підстави для зміни або розірвання договору визначені у ст. 651 ЦК України.

Так, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Статтею 652 ЦК України визначена зміна або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин

Так, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Статтею 653 ЦК України визначені правові наслідки зміни або розірвання договору

Так, у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Статтею 654 ЦК України визначено, що форма зміни або розірвання договору

Так, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Як встановлено господарським судом та випливає з матеріалів справи між сторонами у справі 10.04.2006 р. укладений договір № И 1366 „Про постачання електричної енергії”, за умовами якого Постачальник (Відповідач у справі) продає Споживачу (Позивач у справі) електричну енергії, а Споживач оплачує вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов цього Договору.

На даний час вказаний договір є чинним.

Як випливає із змісту вимог, предметом спору у даній справі є розірвання вказаного договору за ініціативою Позивача (Споживача) з тих підстав, що він носить „формальний характер”, так як всі споживачі мають окремі рахунки та сплачують за спожиті послуги напряму до ОСОБА_2, неможна врахувати дійсний обсяг спожитої електроенергії, що унеможливлює встановити за що дійсно сплачує споживач.

З приведеним господарський суд не погоджується виходячи з наступного.

Як встановлено судом та випливає з наявних у справі матеріалів, позивач є Споживачем електроенергії за вказаним договором. При цьому Споживач є членом Садівничого товариства.

Відповідно до роз'яснень Національного комітету регулювання електроенергетики від 14.01.2013 р. № ЩО 5-39-11/3843 члени Садівничого товариства - користувачі електроенергії, є власниками розподільчих мереж товариства. Вони несуть колективну відповідальність за електроенергію, спожиту в загальних мережах товариства з урахуванням втрат технологічного (втрати в лініях, лічильниках і т.п ) і комерційного (розкрадання) характеру.

Виходячи з тексту позовної заяви та доданих до неї документів, на думку суду, Позивач не обгрунтував настання обставин, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України, що є підставою для внесення змін чи розірвання договору.

Посилання позивача на те, що вказаний договір носить „формальний характер” суд відхиляє оскільки за цим договором позивач отримує від відповідача реальну, а не формальну, електроенергію, якою користується. Тобто вказаний договір не носить „формальний характер”.

Також суд зазначає, що ч. 2 ст. 652 ЦК України не передбачає у якості підстави для розірвання договору настання обставини „формального характеру”.

Крім того, суд зазначає, що позивач жодного разу не з'явився до засідання господарського суду по цій справі, після передачі справи на розгляд судді Никифорчука М.І. та не надав жодного пояснення з приводу своїх вимог.

За приведених обставин суд вважає вимоги позивача цілком необґрунтованими, недоведеними, і тому, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Громадської організації „Садівниче об'єднання громадян „ЗЕЛЕНА БАЛКА” - відмовити повністю.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 19 вересня 2016 р.

Суддя М.І. Никифорчук

Попередній документ
61414945
Наступний документ
61414947
Інформація про рішення:
№ рішення: 61414946
№ справи: 916/5172/15
Дата рішення: 12.09.2016
Дата публікації: 23.09.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Одеської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Розірвання договорів (правочинів); купівлі - продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв