ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
12 вересня 2016 року № 813/1863/16
о 17 год., 41 хв. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Палюк М.М., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним
позовом ОСОБА_1, представник позивача - ОСОБА_2
до Яворівської районної державної адміністрації Львівської області, представник - ОСОБА_3
про визнання протиправним і скасування розпорядження
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Яворівської районної державної адміністрації Львівської області в якому просив:
- визнати протиправним і скасувати розпорядження відповідача від 19.05.2016 року № 70/8-16 «Про оголошення догани ОСОБА_1».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірним розпорядження йому оголошено догану за неналежне виконання службових обов'язків та недостатній контроль щодо організації та проведення відзначення 116-ї річниці з дня народження ОСОБА_4.
Позивач вважає спірну догану протиправною, оскільки виконав всі покладені на нього обов'язки щодо святкування 116-ї річниці з дня народження ОСОБА_4 та здійснив контроль готовності і проведення цього ж святкування.
Також позивач зазначає, що спірна догана не узгоджується із вимогами п.2 ч.2 ст. 68 Закону України «Про державну службу», так як дисциплінарне стягнення до нього застосовано без подання дисциплінарної комісії.
Позивач, представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримали повністю, надали суду додаткові докази та пояснення, просили суд позов задоволити повністю.
Позиція відповідача викладена у запереченні на адміністративний позов, в якому відповідач проти позову заперечив, просив в задоволенні позову відмовити повністю з наступних підстав:
29.04.2016 року електронним листом відповідача повідомлено, що заходи із вшанування пам'яті ОСОБА_5 відбудуться 03.05.2016 року о 15:00.
Вказану інформацію подано до Львівської обласної державної адміністрації.
Голова ЛОДА висловив бажання 03.05.2016 року особисто взяти участь у вказаному заході.
Вказаний захід було підготовлено на 06, а не на 03.05.2016 року, що викликало обурення голови ЛОДА.
Вказане подання інформації, яка не відповідала дійсності, є неналежним виконанням позивачем своїх службових обов'язків та недостатній контроль.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, надав суду додаткові пояснення та докази, просив суд в задоволені позову відмовити повністю
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:
19.05.2016 року розпорядженням відповідача за № 70/8-16 «Про оголошення догани ОСОБА_1», відповідно до статті 147 Кодексу законів про працю, за неналежне виконання службових обов'язків та недостатній контроль щодо організації та проведення 116-ї річниці з дня народження ОСОБА_4:
1. Оголосити догану ОСОБА_1 - керівнику відділу культури і туризму райдержадміністрації.
Підстава: пояснююча записка ОСОБА_1 від 04.05.2016 року.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, КЗпП України, Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII, КАС України.
Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:
1) догана;
2) звільнення.
Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Згідно ст. 66 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII, до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:
1) зауваження;
2) догана;
3) попередження про неповну службову відповідність;
4) звільнення з посади державної служби.
Згідно ст. 67 цього ж Закону, дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються подання чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Згідно ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу.
Судом враховуються обґрунтування позовних вимог, з врахуванням наступного:
Згідно ст. 73 Закону України «Про державну службу», з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
2. Дисциплінарна справа повинна містити:
1) дату і місце її формування;
2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження;
3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця;
4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень;
5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку;
6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;
7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;
8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;
9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;
10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення;
11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення);
12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;
13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
3. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
4. Порядок обліку та роботи з дисциплінарними справами встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Згідно ст. 77 цього ж Закону, рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.
У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов'язковими для розгляду суб'єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.
Оцінюючи наявне в справі розпорядження відповідача за № 70/8-16 «Про оголошення догани ОСОБА_1» в якому зазначено, що підставою його прийняття є пояснююча записка ОСОБА_1 від 04.05.2016 року та розпорядження відповідача від 06.06.2016 року за №357/6-16 «Про створення дисциплінарної комісії», суд вважає, що спірне розпорядження не відповідає вищевказаним вимогам закону, оскільки за змістом спірного розпорядження на думку відповідача позивачем вчинено неналежне виконання службових обов'язків та недостатній контроль, тобто триваюче порушення, яке тривало з моменту подання плану заходів до моменту проведення заходу щодо відзначення 116-ї річниці з дня народження ОСОБА_4 - 06.05.2016 року.
Станом на вказану дату, вже діяв Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII, відтак спірне розпорядження від 19.05.2016 року не відповідає вимогам цього ж закону, оскільки прийняте не на підставі подання дисциплінарної комісії, яка була створена лише 06.06.2016 року.
Суд не вправі підміняти собою орган владних повноважень, відтак судом не надається оцінка іншим доводам позивача, оскільки встановлення обставини, визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку є повноваженнями дисциплінарної комісії.
З цих же підстав судом не враховуються заперечення відповідача. Подані представником відповідача інші документи про систематичні на думку відповідача невиконання позивачем своїх службових обов'язків, судом не оцінюються оскільки такі виходять за межі предмету дослідження по даній справі.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Наявні у справі докази переконують в обґрунтованості позовних вимог.
Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги ОСОБА_1 до Яворівської районної державної адміністрації Львівської області про визнання протиправним і скасування розпорядження від 19.05.2016 року № 70/8-16 «Про оголошення догани ОСОБА_1», підлягають задоволенню повністю.
Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задоволити повністю.
2. Визнати протиправним і скасувати розпорядження Яворівської районної державної адміністрації Львівської області від 19.05.2016 року від № 70/8-16 «Про оголошення догани ОСОБА_1».
3. Стягнути з бюджетних асигнувань Яворівської районної державної адміністрації Львівської області на користь ОСОБА_1 (вул. Сокола, 1, с. Морянці, Яворівський район, Львівська область) 551,21 грн. судового збору.
Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 19.09.2016 року.
Суддя Гавдик З.В.