ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
14 вересня 2016 року Справа № 813/2187/16
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кузана Р.І.,
секретар судового засідання Перчак С.В.,
з участю представників:
позивача ОСОБА_1,
відповідача Білого А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язати вчинити дії -
ОСОБА_3 (надалі - позивач, ОСОБА_3.) звернуся до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (надалі - відповідач, УДВС ГТУЮ у Львівській області), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить:
- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця через невиконання рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.14р. справа «Хайницький та інші проти України» (заява № 12895708 та 249 інших заяв) у виконавчому провадженні ВП №23289021 від 09.12.15р.;
- зобов'язати виконати вказане рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.14р., яким зобов'язано виконати рішення національних судів, перерахувати і виплатити ОСОБА_3 пенсію починаючи з 11.10.05р. з розрахунку довідки Львівської обласної ради № 48/15 від 09.05.06р. про заробітну плату в розмірі 12185,00 грн. без будь-яких обмежень та в місячний термін забезпечити заходи згідно з Законом України «Про виконавче провадження», якими виплатити перераховані управлінням Пенсійного фонду України в Личаківському районі кошти в сумі 429105,84 грн. в користь ОСОБА_3;
- зобов'язати державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області Білого А.М. невідкладно віддати на руки ОСОБА_1 (представнику позивача) належним чином завірені копії процесуальних документів, що стосуються виконання і інших документів (листів та особливо розрахунку заборгованої пенсії здійсненого Пенсійним фондом України Личаківського району міста Львова) за період з 2005 року і до сьогодні.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що на виконанні у відділі примусового виконання рішення управління держаної виконавчої служи Головного територіального управління юстиції у Львівській області перебуває виконавче провадження ВП №23289021. ОСОБА_3 зазначає, що державним виконавцем в межах цього виконавчого провадження не вчинялось жодних дій по виконанню рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.14р. у справі «Хайницький та інші проти України», яким зобов'язано державу Україна виконати рішення національних судів, ухвалених на користь заявників, в тому числі позивача. Позивач, з метою забезпечення виконання судового рішення, на виконання якого відкрито вказане виконавче провадження, неодноразово подавав клопотання про застосовування усіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів по примусовому виконанню рішення суду, однак державним виконавцем у процесі здійснення виконавчого провадження не вчиняються жодні дії про які просив ОСОБА_3 Окрім того, за результатами розгляду таких клопотань позивачу не надавалась жодна вмотивована відповідь. З урахуванням викладеного вважає, що державний виконавець такою протиправною бездіяльністю порушує права та законні інтереси позивача.
В заяві про уточнення позовних вимог представник позивача зазначив, що ним неодноразово скеровувались до начальника Головного територіального управління юстиції у Львівській області клопотання про невідкладне повідомлення представника ОСОБА_3 про планування і проведення виконавчих дій, а також про надсилання йому копій процесуальних документів та інших документів у виконавчому провадженні ВП №23289021, однак державним виконавцем в ході здійснення виконавчих дій не виконано вимог представника позивача.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю, просив такий задовольнити в повному обсязі. В ході розгляду даної адміністративної справи представником позивача заявлено клопотання про винесення окремої ухвали, у зв'язку з зазначеною в адміністративному позові бездіяльністю відповідача.
Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях. Зазначив, що державний виконавець діяв на підставі та у спосіб визначений Законом України «Про виконавче провадження». Зокрема, в ході примусового виконання виконавчого документа у виконавчому провадженні ВП №23289021 державним виконавцем, а також начальником відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Львівській області вчинено ряд виконавчих дій, за результатами яких боржником виконано вимоги виконавчого листа, а саме проведено перерахунок пенсії ОСОБА_3 згідно з рішеннями Франківського районного суду м.Львова від 06.06.05р. та 26.08.05р., що підтверджується листом УПФУ в Личаківському районі міста Львова №3420/10-20 від 13.04.16р. з додатками. З урахуванням викладеного, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:
Рішенням Франківського районного суду м.Львова від 06.06.05р. задоволено скаргу ОСОБА_3 Визнано неправомірною бездіяльність Франківського районного управління Пенсійного фонду м.Львова та зобов'язано Франківське районне управління Пенсійного фонду м.Львова провести перерахунок пенсії ОСОБА_3 з врахуванням підвищення посадових окладів державним службовцям, відповідно до Постанови КМУ № 1481 від 04.11.04р.
Крім цього, рішенням Франківського районного суду м.Львова від 26.08.05р. визнано неправомірною бездіяльність Франківського районного управління Пенсійного фонду м.Львова та зобов'язано Франківське районне управління Пенсійного фонду м.Львова провести перерахунок пенсії ОСОБА_3 з врахуванням підвищення посадових відповідно до Постанови КМУ № 512 від 30.06.05р. Додатковим судовим рішенням від 11.11.05р. доповнено резолютивну частину рішення Франківського районного суду м.Львова від 26.08.05р. після слова «посадових» словом - «окладів», а також після фрази «відповідно до Постанови КМУ № 512 від 30.06.05р.» доповнити - «з 01.06.05р.».
Згідно з ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 30.06.09р. позивачу роз'яснено, що відповідно до рішення Франківського районного суду м.Львова від 26.08.05р. перерахунок пенсії ОСОБА_3 має бути проведений на підставі Постанови КМУ № 512 від 30.06.05р., з 01.06.05р. з розрахунку довідки Львівської обласної ради про заробітку плату в сумі 12185,90 грн., без будь-яких обмежень.
Вказані судові рішення набрали законної сили. 19.05.10р. Франківським районним судом м.Львова позивачу видано виконавчий лист № 2-5699.
16.12.10р. старшим державним виконавцем Сіщуком Володимиром Васильовичем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області відкрито виконавче провадження ВП №23289021 з виконання вказаного вище виконавчого листа, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження. Згідно з вказаною постановою боржнику - Франківському районному управлінню Пенсійного фонду м.Львова встановлено строк для добровільного виконання рішення до 23.12.10р.
Боржником у вказаний строк самостійно не виконано рішення суду, у зв'язку з чим постановою від 04.01.11р. на боржника накладено штраф у розмірі 510 грн. В подальшому, у зв'язку з повторним невиконанням рішення суду, державним виконавцем накладено на боржника штраф у розмірі 1020 грн.
У зв'язку з неможливістю виконання рішення без боржника, держаним виконавцем скеровано подання в Прокуратуру Львівської області про притягнення посадових осіб боржника до кримінальної відповідальності згідно з законом. У зв'язку з цим державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 29.09.11р.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19.01.14р. справа «Хайницький та інші проти України» протягом трьох місяців держава-відповідач має виконати рішення національних судів, ухвалених на користь заявників, які досі підлягають виконанню, в тому числі за заявою ОСОБА_3 № 8452/12 від 27.01.12р. щодо виконання рішення Франківського районного суду м.Львова від 06.06.05р. та рішення Франківського районного суду м.Львова від 26.08.05р.
12.11.15р. позивачем на адресу начальника головного управління юстиції Львівській області направлено заяву про прийняття до виконання рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.14р.
09.12.15р. начальником відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Львівській області постановою про скасування процесуального документу ВП №23289021 скасовано документ «Постанова про закінчення виконавчого провадження від 29.09.11р.».
Постановою про відновлення виконавчого провадження від 09.12.15р. відновлено виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-5699, виданого Франківським районним судом м.Львова 19.05.10р.
Вказані рішення державних виконавців згідно з наявними в матеріалах виконавчого провадження ВП №23289021 супровідними листами надіслані на адресу ОСОБА_3 та УПФУ у Франківському районі.
20.01.16р. на адресу Управління Пенсійного фонду у Франківському районі м.Львова державним виконавцем направлено вимогу № 09.01/45/754/В9-466, якою зобов'язано боржника виконати виконавчий документ до 27.01.16р. та надати письмове підтвердження про його виконання.
У зв'язку з невиконанням боржником виконавчого документа, 28.01.16р. постановою ВП №23289021 державним виконавцем накладено штраф на Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі у розмірі 1020 грн., а також направлено на адресу боржника повторну вимогу № 09.01-45/754/В9-979 про виконання виконавчого документа у строк до 04.02.16р.
Листами від 22.12.15р. № 20250/06-19 та від 02.02.16р. № 1678/10-19 Управлінням Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова повідомлено державного виконавця про виконання рішень Франківського районного суду м.Львова від 06.06.05р. та від 26.08.05р. Вказано, що боржником 09.06.06р. проведено перерахунок пенсії ОСОБА_3 відповідно до Постанови КМУ № 512 від 30.06.05р. з 01.06.05р., на підтвердження чого надано відповідні документи. Крім цього, боржником повідомлено державного виконавця, що у зв'язку зі зміною місця проживання ОСОБА_3, його пенсійна справа 31.05.10р. скеровано до Управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м.Львова.
Постановою у виконавчому провадженні ВП №23289021 від 11.04.16р. замінено сторону - боржника у виконавчому провадженні із УПФУ у Франківському районі міста Львова на УПФУ у Личаківському районі міста Львова.
11.04.16р. відповідачем направлено вимогу на адресу УПФУ у Личаківському районі міста Львова №09.01-45/136/В9-2907. Вказаною вимогою боржника зобов'язано виконати рішення суду у строк до 13.04.16р.
Листами від 08.04.16р. №3300/03-17 та від 13.04.16р. №3420/10-20 Управлінням Пенсійного фонду України у Личаківському районі м.Львова повідомлено державного виконавця про виконання рішень Франківського районного суду м.Львова. У зв'язку з проведеним перерахунком пенсії позивачу сума донарахування становить 429105,84 грн., на підтвердження чого долучено копії відповідних розпоряджень.
На підставі неодноразових клопотань представника позивача державним виконавцем направлено на адресу Управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м.Львова вимоги №09.01-45/136/В9-3543 від 10.05.16р. та №09.01-45/136/В9-4249 від 07.06.16р., якими зобов'язано боржника надати вичерпний перелік норм Законів, методики і формули розрахунків, застосовані про проведенні перерахунку пенсії.
На вказані вимоги боржник повідомив державного виконавця про те, що оскільки перерахунок пенсії проводився на виконання судового рішення та документів виконавчого провадження, методики і формули розрахунків, передбачені чинним законодавством, в даному випадку не застосовувались.
З матеріалів виконавчого провадження судом встановлено, що на всі клопотання представника стягувача державним виконавцем вживались відповідні заходи та надавалась обґрунтована відповідь. Позивачу було повідомлено та роз'яснено, що відповідно резолютивної частини рішення національного суду, що перебуває на виконанні в УДВС ГТУЮ у Львівській області в межах виконавчого провадження ВП №23289021, передбачено лише проведення перерахунку пенсії, а не її виплату, як про це вказує стягувач. Виконавче провадження ВП №23289021 на даний час не закінчено.
Зі змісту позову слідує, що державним виконавцем не вживається жодних заходів щодо виконання виконавчого листа №2-5699, у зв'язку з чим позивач просить визнати протиправною бездіяльність державного виконавця через невиконання рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.14р.(справа «Хайницький та інші проти України») (заява № 12895708 та 249 інших заяв). Крім того, ОСОБА_3, вказує про протиправну бездіяльність відповідача, оскільки таким не вживались заходи зазначені ним у клопотаннях направлених ним до державного виконавця по виконанню судового рішення та щодо відсутності реагування державним виконавцем на такі клопотання.
Надаючи оцінку доводам позивача та відповідача суд керувався наступним.
У розумінні Кодексу адміністративного судочинства України бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи. Для визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною, особа, яка вважає, що її право порушене, повинна довести існування причинного зв'язку між такою протиправною бездіяльністю та її порушеним правом. Поряд з цим, бездіяльність суб'єкта владних повноважень може бути визнано протиправною адміністративним судом лише в тому випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій. Таким чином, бездіяльність - це завжди пасивна поведінка, тобто відсутність з боку суб'єкта владних повноважень будь-яких дій.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження».
Виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі України «Про виконавче провадження», спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження»).
Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження та їх клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їх права і обов'язки; проводить оцінку (переоцінку) майна в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
Частиною 1 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Як слідує з п. 9 ч. 2 ст. 17 вказаного Закону, державною виконавчою службою підлягають виконанню рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV (далі - Закон України №3477-IV).
Відповідно до вимог ст. 2 та 3 Закону України № 3477-IV порядок виконання рішення визначається цим Законом, Законом України N 606-XIV, іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, що передбачені цим Законом. Виконання Рішення здійснюється за рахунок Державного бюджету України.
Суд дослідивши матеріали виконавчого провадження ВП №23289021 встановив, що державним виконавцем вчинялись дії по виконанню виконавчого листа Франківського районного суду м.Львова, відтак у суду відсутні правові підстави стверджувати про бездіяльність державного виконавця. Крім цього, в матеріалах виконавчого провадження наявні листи-відповіді на клопотання представника стягувача, а також супровідні листи про надіслання позивачу рішень державного виконавця, а тому підстави для задоволення позовних вимог у цій частині відсутні.
Щодо позовної вимоги зобов'язати відповідача виконати рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.14р., яким зобов'язано виконати рішення національних судів, перерахувати і виплатити ОСОБА_3 пенсію починаючи з 11.10.05р. з розрахунку довідки Львівської обласної ради № 48/15 від 09.05.06р. про заробітну плату в розмірі 12185,00 грн. без будь-яких обмежень та в місячний термін забезпечити заходи згідно ЗУ «Про виконавче провадження» якими виплатити перераховані управлінням Пенсійного фонду України в Личаківському районі кошти в сумі 429105,84 грн. в користь ОСОБА_3, суд зазначає наступне.
Як вже зазначалось, виконавче провадження ВП №23289021 з виконання виконавчого листа №2-5699, виданого Франківським районним судом міста Львова 19.05.10р. не закінчено. Державним виконавцем вчиняються дії по виконанню такого виконавчого листа. Таким чином, вказана позовна вимога є безпідставною та передчасною.
Варто також зауважити, що адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.80р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Вищий адміністративний суду України в постанові від 21.10.10р. № П-278/10, зазначив, що з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Такі рішення приймаються на підставі звернення зацікавленої особи та за результатами аналізу поданих нею документів.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що оскільки виконавче провадження не закінчено, задоволення вказаної позовної вимоги буде втручанням у дискреційні повноваження відповідача, відтак адміністративний позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області Білого А.М. невідкладно віддати на руки ОСОБА_1 належним чином завірені копії процесуальних документів, що стосуються виконання і інших документів (листів та особливо розрахунку заборгованої пенсії здійсненого Пенсійним фондом України Личаківського району міста Львова) за період з 2005 року і до сьогодні суд зазначає таке.
Відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, а саме пункту 2.12. сторона виконавчого провадження (її представник) може знайомитися з матеріалами виконавчого провадження у відповідному органі ДВС у спеціально визначений для прийому громадян час і в тому обсязі, в якому вона бажає, за усним клопотанням до державного виконавця. Пунктом 2.12.1 Інструкції передбачено, що за бажанням сторони виконавчого провадження (її представника) ознайомитись із матеріалами виконавчого провадження в інший час, виконавче провадження надається їй для ознайомлення на підставі письмової заяви, в якій зазначаються бажана дата та час ознайомлення, за резолюцією начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Згідно з п.2.12.2 Інструкції ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження здійснюється в приміщенні органу ДВС та у присутності державного виконавця, про що у виконавчому провадженні робиться відмітка із зазначенням дати ознайомлення та особи, яка ознайомилася з матеріалами виконавчого провадження. Сторона виконавчого провадження має право робити копії з документів виконавчого провадження, виписки з них. Вилучення з матеріалів виконавчого провадження будь-яких документів не допускається.
Крім цього, згідно з статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії.
З матеріалів виконавчого провадження судом встановлено, що державним виконавцем надсилались позивачу копії процесуальних документів у виконавчому провадженні ВП №23289021. Водночас варто зауважити, що чинним законодавством не встановлено обов'язку надання державним виконавцем сторонам виконавчого провадження належним чином завірених копій документів, що підтверджують виконання виконавчого документа. Натомість, позивач не позбавлений права звернутись із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та зняття копій таких документів.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Суд зазначає, що позивачем не доведено протиправної бездіяльності відповідача, натомість відповідач, як суб'єкт владних повноважень, належним чином обґрунтував правомірність своїх дій.
Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги не є обґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Судом не встановлено підстав для постановлення окремої ухвали у цій справі, а тому клопотання представника позивача з цього приводу задоволенню не підлягає.
Відповідно до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у вигляді судового збору відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 7-14, 69-71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Кузан Р.І.