02 вересня 2016 року 810/2411/16
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.;
при секретарі судового засідання - Гай А.В.;
за участі
позивачки-Кузьки Л.І.;
представника позивачки- Куколя В.В.;
представника відповідача- Завірюхи О.В.,
розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним розпорядження, поновлення на роботі та стягнення втраченого заробітку ,
позивачка звернулась до суду із даним позовом в порядку оскарження розпорядження від 31.05.2016 р. Бориспільської РДА в частині ліквідації у штатному розписі апарату сектору мобілізаційної роботи, поновлення на раніше займаній посаді та стягнення втраченого заробітку.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачкою, при зверненні до суду, було пропущено строк, визначений ч.3 ст.99 КАСУ, при чому у позовній заяві питання про визнання причин пропуску поважними останньою не порушувалось.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що до моменту сплину строку звернення до суду хворіла, тому не встигла своєчасно підготувати необхідні документи та подати їх суду.
Представник позивачки стверджував, що пропущення строку відбулось з тих підстав, що він вважає даний спір цивільно-правовим, оформив документи на звернення до місцевого загального суду та вважає, що останнім було безпідставно залишено подану позовну заяву без розгляду.
Представник відповідача виніс вирішення вказаних питань на розсуд суду.
З урахуванням викладеного, виникла необхідність у з'ясуванні питання причин пропуску строку звернення до суду та можливості подальшого розгляду справи даним судом, як належним та повноважним.
Дослідивши доводи сторін та представника позивачки, суд звертає увагу на таке:
відповідно до ст.ст.40,49 КАСУ особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки,
З метою дотримання встановлених процесуальним законом строків розгляду адміністративних справ та перешкоджання проявам зловживання процесуальними правами, враховуючи принципи рівності учасників судового процесу та диспозитивності, Кодекс адміністративного судочинства України рівною мірою передбачив негативні наслідки для учасників судового процесу, як для відповідача, так і для позивача у разі порушення строку звернення до суду.
Так, ч.1 ст.100 КАСУ встановлено, що позов, поданий після закінчення строків, установлених законом залишається без розгляду. За приписами ч.2 ст.100 КАСУ позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі, так і в ході судового розгляд справи.
Судом було встановлено та визнано позивачкою, що визначений законом строк звернення до суду нею пропущений.
Натомість, ураховуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з метою забезпечення права особам на вільний доступ до правосуддя, суд приходить до висновку про можливість визнання причин пропуску строку звернення до суду таким, що допущений з поважних причин.
Щодо питання можливості подальшого розгляду справи даним судом, суд звертає увагу на таке:
пунктом 2 частиною ч.2 ст.17 КАСУ встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення.
За визначенням публічна служба - це професійна, політично нейтральна діяльність осіб, на адміністративних посадах в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування. До публічної служби можна також відносити професійну, неполітичну діяльність в апаратах інших органів державної влади: глави держави, парламенту, судів тощо.
Адміністративна посада - це визначена відповідно до закону або іншого акта законодавства та передбачена штатним розписом посада в органах виконавчої влади, яка займається на професійній конкурсній основі, крім випадків, передбачених законом, для реалізації визначених Законом "Про державну службу України" повноважень.
Як слідує із матеріалів адміністративної справи, позивачка займала та займає до дотепер адміністративну посаду в органі виконавчої влади, отже у даному випадку мають місце публічно-правові відносини, пов'язанні із проходженням нею публічної служби, відтак ця справа є предметом розгляду адміністративного суду.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 17,18, 99,100, 160,165 КАСУ, суд
визнати поважними причини пропуску звернення ОСОБА_1 до суду із даним позовом та продовжити розгляд справи.
Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 186 КАСУ.
Суддя Брагіна О.Є.