Постанова від 14.09.2016 по справі 913/399/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2016 року Справа ¹ 913/399/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Владимиренко С.В. - доповідач,

суддів:Мележик Н.І.,

Саранюка В.І.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4

на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 01.12.2015р.

та рішеннягосподарського суду Луганської області від 07.09.2015р.

у справі№913/399/15 господарського суду Луганської області

за позовомОСОБА_4

до відповідачів:1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Посмішка" 2. Луганського міського управління юстиції Луганської області 3. ОСОБА_5

провизнання недійсним рішення загальних зборів, визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування державної реєстрації змін до установчих документів

за участю представників

позивача - не з'явились;

відповідачів: 1. не з'явились;

2. не з'явились;

3. не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулася до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Посмішка", Луганського міського управління юстиції Луганської області про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Посмішка" про продаж частки нежитлового приміщення у розмірі 52/100, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Посмішка" на праві колективної власності, ОСОБА_5, що оформлене протоколом ¹ 2 від 02.06.2005р., з моменту його прийняття; визнання договору купівлі-продажу 52/100 частки нежитлового приміщення НОМЕР_1 - перукарня з вхідним ганком від 30.06.2005р., внесеного до реєстру нотаріальних дій за №1307 приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області Смичковою Лілію Борисівною та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за ¹ 681904 - недійсним у цілому з моменту укладення; скасування державної реєстрації змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Посмішка" за №13821050001002607 від 07.06.2005р.

Рішення господарського суду Луганської області від 07.09.2015р. (суддя Голенко І.П.) у справі №913/339/15 відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні позову.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.12.2015р. (колегією суддів у складі головуючого судді Дучал Н.М., судді: Склярук О.І., Ушенко Л.В.) рішення господарського суду Луганської області від 07.09.2015р. скасовано в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Посмішка", Луганського міського управління юстиції Луганської області, ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Посмішка" про продаж частки нежитлового приміщення у розмірі 52/100, яке належить ТОВ "Посмішка" на праві колективної власності, ОСОБА_5, що оформлене протоколом ¹ 2 від 02.06.2005р.; визнання недійсним договору купівлі-продажу 52/100 частки нежитлового приміщення НОМЕР_1 - перукарня з вхідним ганком від 30.06.2005р., внесеного до реєстру нотаріальних дій за ¹ 1307 приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області Смичковою Лілію Борисівною та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за ¹ 681904 та прийнято в цій частині нове рішення. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Посмішка" про продаж частки нежитлового приміщення у розмірі 52/100, яке належить ТОВ "Посмішка" на праві колективної власності, ОСОБА_5, що оформлене протоколом ¹ 2 від 02.06.2005р. Визнано недійсним договір купівлі-продажу 52/100 частки нежитлового приміщення НОМЕР_1 - перукарня з вхідним ганком від 30.06.2005р., внесений до реєстру нотаріальних дій за №1307 приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області Смичковою Лілію Борисівною та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за №681904. В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 07.09.2015р. у справі ¹ 913/399/15 залишено без змін. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Посмішка" на користь ОСОБА_4 витрати по сплаті судового збору в сумі 2436 грн. за розгляд позовної заяви та 2679,60 грн. - за розгляд апеляційної скарги.

Не погоджуючись з вищезазначеними постановою та рішенням в частині відмови у скасуванні державної реєстрації змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Посмішка" за №13821050001002607 від 07.06.2005р., ОСОБА_4 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій зазначаючи про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.12.2015р. та рішення господарського суду Луганської області від 07.09.2015р. в частині відмови у скасуванні державної реєстрації змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Посмішка" за №13821050001002607 від 07.06.2005 р. та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, а також солідарно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Посмішка" на її користь судові витрати в сумі 1218 грн. за розгляд позовної заяви в частині касаційного оскарження, в сумі 1339,80 грн. - за розгляд апеляційної скарги в частині касаційного оскарження та 1461,60 грн. - за розгляд касаційної скарги.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.08.2016р. колегією суддів у складі головуючого судді Владимиренко С.В., суддів: Дунаєвської Н.Г., Мележик Н.І., касаційну скаргу ОСОБА_4 було прийнято до провадження та призначено її розгляд у засіданні суду касаційної інстанції на 17.08.2016р.

За розпорядженням В.о. керівника апарату Вищого господарського суду України від 15.08.2016р. №08.03-04/3366 у зв'язку з відпусткою суддів Дунаєвської Н.Г., Мележик Н.І., відповідно до пункту 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду було призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі №913/339/15, за результатами якої згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів у справі №913/339/15 від 15.08.2016р. було сформовано колегію у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Євсіков О.О., Шевчук С.Р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.08.2016р. у зв'язку з нез'явленням у призначене судове засідання повноважних представників сторін, Вищий господарський суд України з метою дотримання рівності та змагальності сторін у справі, відклав слухання справи на 14.09.2016р.

За Розпорядженням Керівника апарату Вищого господарського суду України від 12.09.2016р. №08.03-04/3942 у зв'язку з відпусткою суддів Євсікова О.О., Шевчук С.Р., відповідно до пункту 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду було призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі №913/339/15.

На підставі протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів у справі №913/339/15 від 12.09.2016р. для розгляду даної справи у суді касаційної інстанції було визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Владимиренко С.В., суддів: Мележик Н.І., Саранюка В.І.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.10.1995 р. між Виконавчим комітетом Луганської міської ради народних депутатів в особі виконуючого обов'язки голови Комітету комунального майна м. Луганська (продавець) та Організацією орендарів Луганського державного комунального підприємства перукарня "Посмішка" в особі голови Ради організації орендарів (покупець) укладено договір купівлі - продажу державного майна під час викупу, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язався передати у власність покупця державне майно цілісного майнового комплексу орендного підприємства "Посмішка", розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а покупець зобов'язався прийняти майно та сплатити кошти за нього згідно з умовами, передбаченими цим договором.

04.12.1995р. засновники, які діяли на підставі протоколу ¹ 10 від 28.11.1995 р. загальних зборів Організації орендарів, підписали установчий договір про створення ТОВ "Посмішка", відповідно до п. 1 якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Посмішка" створено шляхом об'єднання майна громадян - засновників та грошових внесків ТОВ. Товариство є правонаступником прав та обов'язків орендного підприємства "Посмішка".

Для забезпечення діяльності товариства створено статутний фонд у розмірі 2879472,1 тис. карбованців у вигляді майна, придбаного організацією орендарів в результаті викупу державного майна орендного підприємства "Посмішка" та додаткових грошових вкладів засновників товариства (п. 8. установчого договору).

Судами досліджено, що зі змісту додатку ¹ 1 до установчого договору, ОСОБА_4 приймала участь у створенні та була учасником ТОВ "Посмішка" з часткою 1,736% в статутному фонді Товариства з грудня 1995р.

05.12.1995р. у Виконавчому комітеті Луганської міської ради народних депутатів зареєстровано статут ТОВ "Посмішка", затверджений установчим договором ТОВ "Посмішка", протокол ¹ 1 від 04.12.1995р. (реєстраційний ¹ 91/5034, свідоцтво ¹ 19063658).

Товариство є правонаступником прав та обов'язків орендного підприємства "Посмішка", зареєстрованого виконавчим комітетом Луганської міської ради народних депутатів реєстр. ¹ 19/2958 від 20.07.1994р.

Відповідно до п. 3.2. розділу 3 Статуту, в редакції від 05.12.1995р., для забезпечення діяльності товариства створено статутний фонд у розмірі 2879472,1 тис. карбованців у вигляді майна, придбаного організацією орендарів в результаті викупу державного майна орендного підприємства "Посмішка" (договір купівлі-продажу ¹ 2/7613 від 05.10.1995р., посвідчений Першою нотаріальною конторою 05.10.1995р. в реєстрі за №2/7613) та додаткових внесків засновників товариства.

14.10.1998 р. Відділом ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради зареєстровано зміни ¹ 1 до статуту ТОВ "Посмішка", затверджені рішенням загальних зборів учасників, протокол загальних зборів ¹ 10 від 08.10.1998р. (реєстраційний ¹ 341). Були внесені зміни до п. 1.2 статті 1 статуту 1995 року, до якого включено список учасників ТОВ "Посмішка".

09.10.1998 року засновники ТОВ "Посмішка" підписали установчий договір (у новій редакції), який засвідчено приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу, Орловою О.А. та зареєстровано в реєстрі за ¹ 2306.

Відповідно до п. 6 установчого договору (в редакції від 09.10.1998), статутний фонд товариства складає 28794,72 грн.

За установчим договором ТОВ "Посмішка" (у новій редакції) двадцяти двом учасникам товариства належало по 1,736 % (у грошовому еквіваленті 500 грн.) від утвореного статутного капіталу, ОСОБА_5 - 30 % (у грошовому еквіваленті 8638,42 грн.) від утвореного статутного капіталу та ОСОБА_8 - 31,808 % (у грошовому еквіваленті 9156,30 грн.) від утвореного статутного капіталу.

Згідно з п. 4.13. статуту (в редакції від 05.12.1995р.) товариство має право продавати або передавати іншим підприємствам, організаціям, установам, здавати в оренду, надати безоплатно у тимчасове користування або у позику належні йому будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби, інвентар, сировину та інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу тільки за рішенням загальних зборів.

Вищим органом управління товариства є збори учасників (п. 6.1. статуту, в редакції від 05.12.1995р.).

До компетенції загальних зборів відносяться питання щодо внесення змін до статуту; затвердження договорів, угод, укладених на суму більше 150000000 карбованців; встановлення розміру, форми та порядку внесення учасниками додаткових внесків; виключення учасника з товариства, тощо. З питання щодо змін до статуту, виключення учасника з товариства, тощо, рішення повинно прийматися одноголосно, по інших питаннях - простою більшістю голосів (п. 6.2. статуту, в редакції від 05.12.1995р.).

Збори учасників визнаються правомочними, якщо в них беруть участь учасники (представники учасників), що володіють в сукупності більш як 60 відсотків голосів, а з питань, що вимагають одноголосності - всі учасники (п. 6.3. статуту, в редакції від 05.12.1995р.).

За пунктом 6.4. Статуту, збори учасники скликають не рідше 2 разів на рік. Позачергові збори учасників скликаються головою у випадках неплатоспроможності Товариства або в будь-якому іншому випадку, якщо цього вимагають інтереси Товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного фонду. Збори учасників має бути скликано також на вимогу виконавчого органу або ревізійної комісії, тощо. Про проведення зборів учасники повідомляються в письмовій формі із зазначенням часу та місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не пізніше, ніж за 30 днів до скликання зборів. Не менш, ніж за 7 днів до скликання зборів, учасникам Товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами та порядком денним зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки з погодження всіх учасників, присутніх на зборах.

Збори учасників обирають свого голову. Голова зборів учасників організує ведення протоколу. Книга протоколів має бути у будь-який час надана учасникам Товариства, на їх вимогу мають видаватися посвідчувальні виписки з книги протоколів (п. 6.1., 6.3. Статуту).

Зміни та доповнення в статут товариства вносяться за рішенням зборів учасників. Товариство зобов'язано протягом 5-ти днів повідомити орган, який здійснив державну реєстрацію про зміни в установчих документах (п. 9.1. статуту, в редакції від 05.12.1995р.).

01.06.2005р. відбулися загальні збори учасників ТОВ "Посмішка" (протокол №1 від 01.06.2005) з порядком денним, що складався з 8 - ми питань.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Посмішка" №1 від 01.06.2005р. у загальних зборах учасників ТОВ "Посмішка" прийняло участь 20 учасників, що володіють у сукупності 62,984 % голосів.

За результатами проведених загальних зборів учасниками товариства були прийняті наступні рішення:

- за згодою всіх учасників призначено головою загальних зборів учасників товариства ОСОБА_9, секретарем загальних зборів учасників товариства - ОСОБА_10;

- за згодою всіх учасників прийнято до відома письмову заяву про вихід зі складу учасників товариства ОСОБА_5, посвідчену приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області Смичковою Лілією Борисівною від 30.05.2005р. та вирішено вважати його таким, що втратив повноваження учасника товариства і виплатити йому долю у статутному капіталі товариства, яка складає 30 % і дорівнює 8638,42 грн. у продовж року;

- виключено зі складу учасників товариства ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_8 на підставі п. 2.6 Статуту товариства та ст. 64 Закону України "Про господарські товариства" та вирішено виплатити їх частки, а також відсотки у продовж року;

- за згодою всіх учасників перерозподілено частки виключених учасників та учасника, який вийшов, між іншими учасниками наступним чином: відсоток всіх учасників у статутному капіталі товариства буде складати - 5,26% і дорівнюватиме 1515,51 грн., а відсоток ОСОБА_14 - 5,32% і дорівнюватиме 1515,54 грн.;

- вирішено довнести всіма учасниками, які залишилися, по 1015,51 грн., а ОСОБА_14 1015,54 грн. до статутного капіталу товариства після виходу та виключення деяких учасників;

- за згодою всіх учасників затверджено статут товариства в новій редакції у зв'язку із зміною складу учасників, прізвища, ім'я та по батькові, а також зміною місця проживання деяких учасників;

- за згодою всіх учасників продовжено повноваження директора товариства ОСОБА_14;

- зобов'язано директора видати доручення ОСОБА_15 для виконання дій, пов'язаних з реєстрацією змін до статутних документів товариства у державного реєстратора у виконавчому комітеті Луганської міської ради.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовувалось апеляційним господарським судом, позивач брала участь у даних зборах, підтримала прийняті на них рішення та на момент звернення до суду з позовом у даній справі не заявляла заперечень або зауважень щодо порядку їх скликання та проведення.

Державну реєстрацію змін до установчих документів (Статуту ТОВ "Посмішка" в новій редакції), ¹ запису13821656661602607, здійснено 07.07.2005р. Державним реєстратором Виконавчого комітету Луганської міської ради, правомірність якої оскаржується позивачем у даній справі.

Разом з тим, судами також встановлено, що 02.06.2005р. відбулися загальні збори учасників ТОВ "Посмішка" (протокол ¹ 2 від 02.06.2005р.) з порядком денним: 1. Продаж частки нежитлового приміщення у розмірі 52/100, яке належить товариству на праві колективної власності. Загальними зборами учасників товариства було прийнято рішення про продаж ОСОБА_5 частки нежитлового приміщення у розмірі 52/100, яке належить ТОВ "Посмішка" на праві колективної власності.

Як встановлено судами, 30.06.2005р. між ТОВ "Посмішка" (продавець) в особі директора ОСОБА_14 та ОСОБА_5 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу 52/100 частки нежитлового приміщення НОМЕР_1 перукарня з вхідним ганком, посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області та зареєстрований у реєстрі за номером 1307.

Зазначені обставини проведення загальних зборів 02.06.2005р. та укладення договору купівлі-продажу частки нежитлового приміщення у розмірі 52/100 і стали підставою для виникнення спору у даній справі та звернення позивача до суду з позовною заявою про визнання їх недійсними.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, з посиланням на норми Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Посмішка", ст.64 Закону України "Про господарські товариства", Постанову Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008р. №13, ст.ст.17,18,31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", дійшов висновку, що на момент проведення спірних загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Посмішка" 02.06.2005р. був наявний кворум, ОСОБА_4 була на них присутня та приймала участь у голосуванні за продаж частки нежитлового приміщення ОСОБА_5, інших порушень, які б могли вплинути на прийняття 02.06.2005р. загальними зборами Товариства з обмеженою відповідальністю "Посмішка" спірного рішення позивачем не наведено, а відтак, суд зазначив про відсутність встановленого факту порушення спірним рішенням прав та законних інтересів позивача як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Посмішка". Враховуючи, що вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу 52/100 частки нежитлового приміщення НОМЕР_1 - перукарня з вхідним ганком від 30.06.2005р., внесеного до реєстру нотаріальних дій за №1307 приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області Смичковою Лілію Борисівною та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за ¹ 681904 є похідною від вимоги про визнання недійсним спірного рішення загальних зборів, суд також відмовив у її задоволенні, як і відмовив у задоволенні вимоги про скасування державної реєстрації змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Посмішка" за №13821050001002607 від 07.06.2005р. з підстав невідповідності доводів ОСОБА_4 матеріалам справи та встановленим судом обставинам щодо неоскарження позивачем рішення загальних зборів учасників ТОВ "Посмішка" від 01.06.2005р., оформленого протоколом №1 на підставі якого було вчинено оскаржувану державну реєстрацію змін до установчих документів відповідача-1.

Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд, пославшись на Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Посмішка", ст.167 Господарського кодексу України, ст.ст.98,140,203,215 Цивільного кодексу України, ст.ст.10,42,50,59,61 Закону України "Про господарські товариства", ст.ст.18,19,29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", Постанову Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008р. №13, дійшов висновку щодо відсутності повноважень у зборів учасників ТОВ "Посмішка", які відбулися 02.06.2005р., на прийняття рішення, оформленого протоколом ¹ 2 від 02.06.2005р., оскільки таке рішення приймалося з порушенням вимог статуту ТОВ "Посмішка" та ч.1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства". Відтак, як зазначено судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові від 01.12.2015р., врахувавши, що збори учасників 02.06.2005р. проведені за відсутності кворуму, що є безумовною підставою для визнання рішення, прийнятого зборами недійсним, а також те, що позивач заперечує свою присутність на зборах засновників 02.06.2005р., а в матеріалах справи відсутні докази дотримання порядку скликання зборів ініціатором цих зборів, докази письмового персонального повідомлення учасників з зазначенням порядку денного зборів як того вимагають приписи чинного законодавства та Статуту ТОВ "Посмішка", суд задовольнив вимоги позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства ТОВ "Посмішка", прийнятого загальними зборами учасникіув 02.06.2005р. про продаж ОСОБА_5 частки нежитлового приміщення у розмірі 52/100, яке належить ТОВ "Посмішка" на праві колективної власності. Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначив, що підписання договору купівлі-продажу вчинено директором ТОВ "Посмішка" відбулось з перевищенням повноважень, а тому, дійшов висновку, що вимога позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу 52/100 частки нежитлового приміщення НОМЕР_1 - перукарня з вхідним ганком від 30.06.2005р., внесеного до реєстру нотаріальних дій за №1307 приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області Смичковою Лілію Борисівною та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за ¹ 681904 підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимоги про скасування державної реєстрації, апеляційний господарський суд зазначив, що дії державного реєстратора є похідними від рішення загальних зборів, відтак, оскільки в межах даної справи рішення загальних зборів від 01.06.2005р. не оскаржувалось, а матеріали справи не містять документів, які б свідчили про визнання його недійсним, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 в цій частині.

Як вже зазначалось вище, ОСОБА_4, звернувшись до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просить скасувати зазначені вище рішення суду першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні їй позовних вимог про скасування державної реєстрації змін до статуту відповідача-1.

Водночас, суд касаційної інстанції, у відповідності до вимог ч.1 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як роз'яснено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України" від 24.10.2011р. №11 суд касаційної інстанції не зв'язаний доводами касаційної скарги щодо порушення чи неправильного застосування нижчими судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права та може встановлювати порушення чи неправильне застосування відповідних норм, на які не було посилання в такій скарзі.

Суд касаційної інстанції, здійснивши перегляд оскаржуваних рішення та постанови у даній справі на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій, оскільки здійснюючи їх, суди всупереч вимогам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, неповно з'ясували усі обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи, з огляду на що, зазначає наступне.

Згідно п.4 ч.1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Відповідно до частини першої ст. 167 Господарського кодексу України корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

За змістом ст.116 Цивільного кодексу України та ст.10 Закону України "Про господарські товариства" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) учасники товариства мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) вийти в установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Згідно ст.58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; - позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; - порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Проте слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: - прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства); - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства); - прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40,45 Закону про господарські товариства).

Як вбачається зі змісту позовної заяви та наявних у матеріалах справи інших пояснень позивача, однією з підстав для визнання рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Посмішка" від 02.06.2005р. за твердженням позивача є відсутність кворуму для їх проведення.

Так, суд першої інстанції, відхиливши такі доводи позивача, зазначив, що на загальних зборах були присутні учасники, які в сукупності володіли 62,984% голосів, а відтак кворум був наявний. Натомість, апеляційний господарський суд, зазначивши, що реєстрацію змін до установчих документів за рішенням загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Посмішка" від 01.06.2005р., яким було змінено склад учасників товариства та перерозподілені їх частки між іншими учасниками, було здійснено лише 07.06.2005р., тому у загальних зборах Товариства з обмеженою відповідальністю "Посмішка" від 02.06.2005р. приймали участь учасники товариства, що володіють у сукупності лише 37,016 % голосів (35,280 % без врахування частки позивача), а відтак, кворум був відсутній.

Згідно вимог ст.7 Закону України "Про господарські товариства" (у редакції чинній на момент проведення спірних загальних зборів) зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства. Товариство зобов'язане у п'ятиденний строк повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Відповідно до ч.5 ст.89 Цивільного кодексу України (у редакції чинній на момент проведення спірних загальних зборів) зміни до установчих документів юридичної особи набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації, а у випадках, встановлених законом, - з моменту повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію, про такі зміни. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Тобто здійснення цивільного права відбувається шляхом вчинення фактичних та юридичних дій.

З аналізу норм чинного в Україні законодавства вбачається, що закон не пов'язує момент виникнення права участі у Товаристві з обмеженою відповідальністю з моментом державної реєстрації відповідних змін у складі учасників такого Товариства. Натомість, правові наслідки наявності або відсутності відповідних відомостей у Єдиному державному реєстрі визначено статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", згідно частини 3 якої якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Водночас, спір у даній справі виник за позовом учасника відповідача-1, який, як встановили суди попередніх інстанцій, була присутня на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Посмішка" 01.06.2005р., дійсність рішень ухвалених на них не оскаржує та голосувала "ЗА" зміну складу учасників товариства у зв'язку з їх виключенням, а відтак, володіла інформацією про перерозподіл часток у статутному капіталі такого товариства. Тобто, передчасним є висновок суду апеляційної інстанції про застосування ч.3 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (у редакції чинній на момент проведення загальних зборів), згідно якої якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, оскільки в даній справі позивачем є учасник товариства, яка знала про внесені зміни у склад учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Посмішка" та розмір їх часток згідно рішення загальних зборів від 01.06.2005р., що не тотожне поняттю "третя особа, яка не могла знати ці відомості" в розумінні вимог норм чинного в Україні законодавства.

Натомість, вирішуючи питання про наявність чи відсутність кворуму під час проведення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Посмішка" від 02.06.2005р., суд першої інстанції, всупереч вимогам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, не надав жодної правової оцінки змісту протоколу від 02.06.2015р., яким оформлене дане рішення, в якому, як встановлено апеляційним господарським судом, розмір частки ОСОБА_5, якого було виключено зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Посмішка" на підставі рішення загальних зборів даного товариства від 01.06.2005р. з перерозподіленням його частки між іншими учасниками, було враховано загальними зборами відповідача-1 при визначенні кворуму, а суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про відсутність кворуму, не врахував, що частки виключених учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Посмішка" були перерозподілені між іншими учасниками, а момент виникнення у осіб права участі у Товаристві з обмеженою відповідальністю не пов'язується з моментом державної реєстрації відповідних змін у складі учасників такого Товариства.

Таким чином, суди попередніх інстанцій, вирішуючи питання про правомочність загальних зборів відповідача-1 від 02.06.2005р., не дослідили належним чином документи, які містяться у матеріалах справи та не з'ясували сукупність голосів, якими володіли учасники Товариства з обмеженою відповідальністю "Посмішка" під час проведення даних зборів, необхідні для встановлення факту наявності чи відсутності кворуму.

Крім того, суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про порушення прав ОСОБА_4 на участь у загальних зборах Товариства з обмеженою відповідальністю "Посмішка" від 02.06.2005р., всупереч вимогам норм чинного в Україні процесуального законодавства не спростував висновок суду місцевого господарського суду, яким встановлено факт участі позивача у спірних загальних зборах, що підтверджується інформацією, включеною до протоколу, яким оформлено рішення цих загальних зборів. При цьому, судом апеляційної інстанції не досліджувались документи, які б свідчили про помилковість зазначення у протоколі загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Посмішка" даної інформації, тоді як, відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Судом апеляційної інстанції також не було враховано положення постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008р. №13, у якій роз'яснено, що під час вирішення питання про недійсність рішення загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

У постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012 №6 роз'яснено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. З огляду на вимоги частини першої статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Як вже зазначалось вище, предметом спору у даній справі є, в тому числі, вимоги ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу 52/100 частки нежитлового приміщення НОМЕР_1 - перукарні з вхідним ганком від 30.06.2005р., внесеного до реєстру нотаріальних дій за №1307 приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області Смичковою Лілію Борисівною та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за ¹ 681904.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Як роз'яснено в абзацах 1, 4 та 5 п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 Господарського процесуального кодексу України з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

Разом з тим, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4 про визнання недійсним зазначеного договору, без з'ясування заявлених позивачем підстав позову та конкретних норм права, яким даний договір не відповідає, а також порушених реальних прав позивача внаслідок його укладення, всупереч зазначеним вище вимогам законодавства, яким повинно відповідати рішення суду, обмежився лише посиланням на похідність вимог про визнання недійсним договору від оскаржуваного рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Посмішка" від 02.06.2005р., що не відповідає вимогам закріпленим у ст.ст. 82, 84 Господарського процесуального кодексу України.

В свою чергу, апеляційним господарським судом зазначено наступне.

"Загальними зборами учасників ТОВ "Посмішка" (протокол ¹ 1 від 01.06.2005р.) по шостому питанню було прийнято рішення про затвердження статуту товариства в новій редакції у зв'язку із зміною складу учасників, прізвища, ім'я та по батькові, а також зміною місця проживання деяких учасників; по сьомому питанню: продовжено повноваження директора товариства ОСОБА_14. Питання щодо внесення змін до п.4.13 статуту (в редакції від 05.12.1995), за яким право продажу майна товариства здійснюється лише за рішенням загальних зборів, щодо розширення повноважень керівника (директора) товариства, щодо зміни компетенції зборів учасників, на зборах 01.06.2005р. учасниками товариства не розглядалися, рішення про внесення змін до статуту ТОВ "Посмішка" з цього приводу зборами не приймалися. Отже, підписання договору купівлі-продажу вчинено директором ТОВ "Посмішка" з перевищенням повноважень."

Проте колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки суду також передчасними з огляду на наступне.

Апеляційним господарським судом, як і судом першої інстанції не було надано юридичної оцінки заявленим ОСОБА_4 підставам позову для визнання спірного договору недійсним. Разом з тим, суд попередньої інстанції, дійшовши висновку, що п.4.13 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Посмішка" у редакції від 05.12.1995р. не змінювався згідно з рішенням загальних зборів відповідача-1 від 01.06.2005р. та презюмуючи факт не проведення у період з 1995 року по 01.06.2005р. загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Посмішка", не надав відповідної правової оцінки п.6.4. статуту відповідача-1 (у редакції 1995 року), згідно з яким проведення загальних зборів учасників товариства здійснюється не менше 2 разів на рік та протоколу №1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Посмішка", яким оформлено чинне рішення загальних зборів товариства від 01.06.2005р. та в якому по третьому питанню зазначено, що загальні збори товариства проводились чотири рази впродовж двох років.

Тобто, твердження суду про дійсність п.4.13 Статуту 1995 року, за відсутності документів, які б свідчили про визнання недійсним редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Посмішка" 2005 року (наявного у матеріалах справи) та оцінки його положень, оскільки, як вбачається зі змісту спірного договору директор відповідач-1 діяв саме на підставі статуту зареєстрованого 07.06.2005р. ¹ запису 13821050001002607, є передчасним, як і висновок про перевищення ним своїх повноважень, правові наслідки чого визначені у ст.241 Цивільного кодексу України, яка не заявлялась позивачем в якості підстави позову в цій частині. Тоді як відповідно до ч.3 ст.101 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

За обставин зазначених вище, судам першої та апеляційної інстанцій слід було розглядати справу в межах заявлених предмета та підстав позову, чого всупереч вимогам ст.ст.83,101 Господарського процесуального кодексу України здійснено не було.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій, розглядаючи вимоги ОСОБА_4 про скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ "Посмішка", не надали правової оцінки наявним у матеріалах справи поясненням позивача стосовно правонаступницва відповідача-2 - Луганського міського управління юстиції Луганської області та не з'ясували при цьому особу, яка вчинила спірну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Посмішка".

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що суди не забезпечили всебічний, повний і об'єктивний розгляд всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, припустились порушень норм матеріального та процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та стали наслідком порушення норм матеріального права.

Метою касаційного перегляду справи є перевірка застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. З урахуванням вищезазначеного, а також зважаючи на те, що згідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази, а також враховуючи те, що оскаржувані рішення та постанова не відповідають нормам чинного законодавства, вони підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду Луганської області.

Під час нового розгляду справи суду слід прийняти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін, зокрема і позивача, і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

Згідно з ч.1 ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11112 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.12.2015р. та рішення господарського суду Луганської області від 07.09.2015р. у справі №913/399/15 скасувати.

Справу №913/399/15 передати на новий розгляд до господарського суду Луганської області в іншому складі суду.

Головуючий суддя С.В.Владимиренко

Судді Н.І.Мележик

В.І. Саранюк

Попередній документ
61385096
Наступний документ
61385098
Інформація про рішення:
№ рішення: 61385097
№ справи: 913/399/15
Дата рішення: 14.09.2016
Дата публікації: 20.09.2016
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Корпоративних відносин; оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління