26 липня 2016 року Справа № 911/4364/15
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Корнілової Ж.О. - головуючого,
Карабаня В.Я.,
Чернова Є.В.,
розглянувши касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро"
за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Трипілля агро плюс"
провідстрочку виконання рішення господарського суду
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.04.2016
у справі№ 911/4364/15 Господарського суду Київської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Трипілля агро плюс"
простягнення 289083,57 грн.,
за участю представників:
від позивача -Дорогань А.М., Бонтлаб В.В.,
від відповідача -не з'явились,
Рішенням Господарського суду Київської області від 01.12.2015 у справі № 911/4364/15 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю "Трипілля агро плюс" (вул. Дружби, 6, с. Трипілля, Обухівський р-н, Київська обл., 08722, ідентифікаційний код 36349093) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (вул. Ямська, 8, м. Київ, 03038, ідентифікаційний код 36348550) 129672 грн. 86 коп. 28% річних, 157434 грн. 43 коп. інфляційних втрат, 4306 грн. 61 коп. судового збору.
На виконання рішення Господарського суду Київської області від 01.12.2015 у справі № 911/4364/15 15.01.2016 видано наказ.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Трипілля агро плюс" 26.02.2016 надійшла заява про відстрочку виконання рішення Господарського суду Київської області від 01.12.2015 у справі № 911/4364/15.
В обґрунтування заяви відповідач посилається на обставини, що унеможливлюють виконання рішення Господарського суду Київської області від 01.12.2015 у справі №911/4364/15, а саме скрутне фінансове становище, відсутність майна та коштів, необхідних для задоволення вимог стягувача у повному обсязі. Враховуючи скрутне фінансове становище, а також сезонний характер господарської діяльності відповідача, оскільки останній є виробником сільськогосподарської продукції, ТОВ "Трипілля агро плюс" просить суд відстрочити виконання рішення суду у даній справі до 31.08.2016.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.03.2016 у справі № 911/4364/15 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Трипілля Агро плюс" про відстрочку виконання рішення Господарського суду Київської області від 01.12.2015 у справі № 911/4364/15 задоволено. Відстрочено виконання рішення Господарського суду Київської області від 01.12.2015 у справі № 911/4364/15 до 31.08.2016.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2016 ухвалу Господарського суду Київської області від 21.03.2016 у справі № 911/4364/15 залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2016 у справі № 911/4364/15, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 21.03.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2016 у справі № 911/4364/15 Господарського суду Київської області, і прийняти нове рішення про задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду.
У касаційній скарзі заявник посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників позивача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Зазначена процесуальна норма не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких, господарський суд може відстрочити чи розстрочити виконання прийнятого ним рішення. Проте визначальним фактором при наданні відстрочки чи розстрочки є винятковість цих випадків, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
Відповідно до пунктів 7.1.1, 7.1.2, 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом, розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази щодо наявності таких обставин в порядку ст. 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до п. 10 постанови пленуму Верховного суду України №14 від 26.12.2003 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу та порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК України і ст. 121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Вирішуючи питання про застосування відстрочки або розстрочки виконання рішення суду, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан тощо. Тобто господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Судами встановлено, що документальним підтвердженням скрутного фінансового становища підприємства є довідка Державної податкової інспекції в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області №430/10/10-16-11-011 від 11.02.2016, яка містить інформацію про відкриті рахунки відповідача у банківських установах, за наданими довідками яких залишок коштів ТОВ "Трипілля агро плюс" є недостатнім для сплати присуджених до стягнення з даним рішенням коштів, копія наявна в матеріалах справи.
Суди дійшли до передчасного висновку про наявність підстав для відстрочки виконання рішення, виходячи з наступного.
Застосовуючи статтю 121 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про відстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави тощо.
Таким чином, суди не врахували матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави тощо.
Аналіз наведених доводів у їх сукупності свідчить про неповне з'ясування судами фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, і про порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Таким чином, ухвала та постанова підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і відповідно до вимог чинного законодавства вирішити спір.
Згідно з частиною 1 статті 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Аграрна Компанія" частково задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Київської області від 21.03.2016 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2016 у справі № 911/4364/15 Господарського суду Київської області скасувати.
Справу № 911/4364/15 Господарського суду Київської області передати на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
Головуючий, суддяКорнілова Ж.О.
Судді:Карабань В.Я.
Чернов Є.В.