Справа № 182/3428/16-ц
Провадження № 2/0182/2890/2016
Іменем України
16.09.2016 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Кобеляцької-Шаховал І.О.
за участю секретаря Скоробогатової А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадок за законом, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання за ним права
власності на спадок в порядку спадкування за законом після смерті бабусі.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на наступні обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_3. При своєму житті остання заповіту не залишала. Спадкоємцем за законом після смерті його бабусі ОСОБА_3 є його батько ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та який доглядав свою матір, поховавши її і фактично вступивши в управління спадковий майном, але спадщину на себе не оформив, тобто не отримав свідоцтва про право на спадщину. В статті 529 ЦК УРСР (редакції 1996 року) зазначено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. Згідно до вимог ст.549 ЦК УРСР (редакції 1996 року), спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Місяць потому він дізнався, що після смерті його бабусі ОСОБА_3 залишилась спадщина, яка складається з сертифікату на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_1, згідно якого померла мала право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП ім.Калініна с.Павлопілля Нікопольського району Дніпропетровської області, розміром 7.40 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі. Вказаний сертифікат зареєстровано 14 травня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за НОМЕР_2. Вказане право на земельну частку (пай) може бути об'єктом купівлі - продажу, дарування, міни, успадкування, застави. З зазначеного питання він звернувся до Управління держгеокадастру у Нікопольському районі і отримав письмову відповідь № Т-179/0-207/6-16 від 25 травня 2016 року, згідно якого його повідомили, що, відповідно до книги реєстрації сертифікатів на земельний пай членів КСП ім.Калініна Нікопольського району Дніпропетровської області, на ім'я ОСОБА_3 виготовлявся та був отриманий сертифікат серії НОМЕР_1 на право власності на земельну частку (пай), зареєстрований за НОМЕР_2 від 14.05.1997 року, розміром 7,40 умовних кадастрових гектарів в ріллі, про що свідчить особистий підпис гр.ОСОБА_3 в книзі реєстрації сертифікатів на земельний пай членів КСП ім.Калініна на території Павлопільської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області. В передбачений законодавством строк він не звернувся до державного нотаріуса за набуттям спадщини після смерті його бабусі ОСОБА_3, так як в першій черзі за законом спадкоємцем був його батько ОСОБА_4 і він вважав, що прийняв спадщину і тільки зараз дізнався, що він спадщину не оформив на себе і після смерті його бабусі ОСОБА_3 є спадкове майно, а саме: зазначений сертифікат на земельний пай. Крім того, в нього відсутній оригінал вказаного сертифікату. Спадкоємцями за законом після смерті батька ОСОБА_4 є він - його син ОСОБА_1 - та його рідний брат ОСОБА_2, який в свою чергу спадщину не прийняв і відмовляється від неї на його користь. Він фактично прийняв спадщину після смерті свого батька, так як разом з ним проживав за однією адресою. У зв'язку з відсутністю оригінала сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1, згідно якого ОСОБА_3 мала право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП ім.Калініна, розміром 7.40 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, що з'явилось причиною відмови нотаріуса видати йому свідоцтво про право на спадщину за законом. Крім того, йому було запропоновано звернутись до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області по питанню оформлення спадкових прав. За таких обставин звернувся до суду.
В судове засідання позивач не прибув, надав заяву, в якій просить цивільну справу розглянути в його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просив суд їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи у свою відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся сторін
ОСОБА_3 (а.с.5). При своєму житті спадкодавиця заповіту не залишила. Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 був батько сторін ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6). Місяць потому позивач дізнався, що після смерті ОСОБА_3 залишилась спадщина, яка складається з сертифікату на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_1, згідно якого померла мала право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП ім.Калініна с.Павлопілля Нікопольського району Дніпропетровської області, розміром 7.40 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (а.с.9, 12-13). Вказаний сертифікат зареєстровано 14.05.1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за НОМЕР_2 (а.с.13). З зазначеного питання позивач звернувся до Управління держгеокадастру у Нікопольському районі і отримав письмову відповідь № Т-179/0-207/6-16 від 25.05.2016 року, згідно якого, відповідно до книги реєстрації сертифікатів на земельний пай членів КСП ім.Калініна Нікопольського району Дніпропетровської області, на ім'я ОСОБА_3 виготовлявся та був отриманий сертифікат серії НОМЕР_1 на право власності на земельну частку (пай), зареєстрований за НОМЕР_2 від 14.05.1997 року, розміром 7,40 умовних кадастрових гектарів в ріллі, про що свідчить особистий підпис гр.ОСОБА_3 в книзі реєстрації сертифікатів на земельний пай членів КСП ім.Калініна на території Павлопільської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області (а.с.13). В передбачений законодавством строк позивач не звернувся до державного нотаріуса за набуттям спадщини після смерті його ОСОБА_3, так як в першій черзі за законом спадкоємцем був його батько ОСОБА_4 і позивач вважав, що батько прийняв спадщину. Крім того, в позивача відсутній оригінал вказаного сертифікату. Спадкоємцями за законом після смерті батька ОСОБА_4 є сторони по справі. Однак, відповідач відмовляється від спадщини на користь позивача. Позивач фактично прийняв спадщину після смерті свого батька, так як разом з ним проживав за однією адресою.
За таких обставин суд вважає, що спадщину позивач прийняв фактично і вважає за можливе позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Враховуючи викладене та керуючись ст.3-10, 30, 60, 209, 212-215 ЦПК України,
суд, -
Визнати за ОСОБА_1 право власності на сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1, згідно якого ОСОБА_3 мала право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП ім.Калініна с.Павлопілля Нікопольського району Дніпропетровської області, розміром 7.40 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (сертифікат зареєстровано 14 травня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за НОМЕР_2), в порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Нікопольський міськрайонний суд.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал