Справа № 161/8072/16-ц
Провадження № 2/161/3143/16
14 вересня 2016 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі : головуючої судді Гриня О.М.,
при секретарі Пилипюк Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом Луцького районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
Луцький районний центр зайнятості звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що у Луцькому районному центрі зайнятості перебувала на обліку ОСОБА_1 з 16.04.2015 року по 16.07.2015 року. На підставі ст. 43 ЗУ «Про зайнятість населення», згідно поданої заяви гр.. ОСОБА_1 16.04.2015 року надано статус безробітної та призначена допомога по безробіттю з 23.04.2015 року.
22.01.2016 року фахівцями Луцького районного центру зайнятості при звірці з ДПА за ІІ квартал 2015 року встановлено, що при реєстрації в Луцькому районному центрі зайнятості ОСОБА_1 приховала факт перебування у цивільно-правових відносинах із філією ПАТ «Волиньобленерго» в період з 05.01.2015 року по 29.04.2015 року, шо підтверджується актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 02 від 22.01.2016 року та листом-відповіддю ПАТ «Волиньобленерго» № 18/22-49 від 06.01.2016 року.
Тобто, ОСОБА_1, перебуваючи у цивільно-правових відносинах, не мала права на отримання допомоги по безробіттю, а тому допомога по безробіттю в розмірі 3 702,00 грн. отримана нею незаконно.
Вказує, що 12.03.2016 року ОСОБА_1 була надіслана претензія з вимогою в 15 денний термін з дня її отримання повернути незаконно отриманні кошти у сумі 3 702 грн. 00 коп. Відповідно до повідомлення про вручення, претензія отримана відповідачем 17.03.2016 року.
20.04.2016 року ОСОБА_1 сплачено 200 грн., що підтверджується випискою банку № 13 від 20.04.2016 року залишок боргу в сумі 3 502 грн. 00 коп. ОСОБА_1 не повернуто.
Посилаючись на наведене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 в користь Луцького районного центру зайнятості кошти в сумі 3 502,00 грн.
Представник позивача подала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі за наявними матеріалами справи, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності. В судовому засіданні 16.08.2016 року позов визнала.
Дослідивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно п. 1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» зазначено, що в Україні до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі, члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 була зареєстрована як така, що шукає роботу в Луцькому районному центрі зайнятості з 16.04. 2015р.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.01.2016 року фахівцями Луцького районного центру зайнятості при звірці з ДПА за ІІ квартал 2015 року встановлено, що при реєстрації в Луцькому районному центрі зайнятості ОСОБА_1 приховала факт перебування у цивільно-правових відносинах із філією ПАТ «Волиньобленерго» в період з 05.01.2015 року по 29.04.2015 року, шо підтверджується актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 02 від 22.01.2016 року та листом-відповіддю ПАТ «Волиньобленерго» № 18/22-49 від 06.01.2016 року..
Судом встановлено, що ОСОБА_1, перебуваючи у цивільно-правових відносинах, не мала права на отримання допомоги по безробіттю, а тому допомога по безробіттю в розмірі 3 702,00 грн. отримана відповідачем незаконно.
Відповідно до «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.02.09 №60/62, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України за №232/16248 (надалі - Порядок), директором Луцького міського центру зайнятості було прийнято рішення про повернення коштів відповідачем.
З матеріалів справи вбачається, що 12.03.2016 року ОСОБА_1 була надіслана претензія з вимогою в 15 денний термін з дня її отримання повернути незаконно отриманні кошти у сумі 3 702 грн. 00 коп. Відповідно до повідомлення про вручення, претензія отримана відповідачем 17.03.2016 року.
20.04.2016 року ОСОБА_1 сплачено 200 грн., що підтверджується випискою банку № 13 від 20.04.2016 року залишок боргу в сумі 3 502 грн. 00 коп. ОСОБА_1 не повернуто.
Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п.п.6, 8 Порядку, у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітного до категорії зайнятих, така особа повинна повернути суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. У разі неповернення коштів у встановлений строк, стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
На підставі наведеного та враховуючи ту обставину, що відповідачу була виплачена допомога по безробіттю в розмірі 3 702,00 грн., на яку вона не мала права, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити та стягнути з відповідача в користь позивача 3 502,00 грн.
Керуючись ст. ст. 8, 10, 60, 88, 213-215 ЦПК України, ч.3 ст.36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, п.1 ст.4 «Про зайнятість населення», суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Луцького районного центру зайнятості незаконно отримані кошти в сумі 3 702 (три тисячі сімсот дві) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Луцького районного центру зайнятості 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. понесених останнім судових витрат по справі.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Cуддя Луцького міськрайонного суду Гринь О.М.