ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
13.09.2016Справа №910/2006/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Логіст-Хім"
до 1) Державної казначейської служби України 2) Запорізької митниці Державної фіскальної служби
про стягнення 26 482,23 грн.
Суддя Стасюк С.В.
Представники сторін:
від позивача не з'явився
від відповідача-1 не з'явився
від відповідача-2 Запорожець А.Б. (дов. б/н від 26.05.2016 року)
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 13 вересня 2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Логіст-Хім" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної казначейської служби України (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 27 923,66 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що внаслідок прийняття Запорізькою митницею ДФС рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2015/000164/2 позивачу було відмовлено в оформленні митної декларації № 112050000/2014/011616 зі сплатою платежів у розмірі 37 638,97 грн., а вантаж позивача оформлено за митною декларацією № 112050000/2015/012048, за якою позивач сплатив 65 562,63 грн. платежів. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 808/5427/15 від 02.10.2015 року рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 112050000/2015/000164/2 визнано протиправним та скасовано, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди, яка завдана протиправними діями та рішеннями Запорізької митниці ДФС.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2016 року у справі № 910/2006/16 у прийнятті позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Логіст-Хім" до Державної казначейської служби України про стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України 27 923,66 грн. матеріальної шкоди, завданої протиправними рішеннями та діями Запорізької митниці Міністерства доходів і зборів України - відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2016 року у справі № 910/2006/16 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Логіст-Хім" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.02.2016 року у справі № 910/2006/16 повернуто заявникові без розгляду.
Постановою Вищого господарського суду України від 14.06.2016 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Логіст-Хім" задоволено частково. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2016 року у справі № 910/2006/16 скасовано. Справу № 910/2006/16 направлено до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання щодо прийняття до розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Логіст-Хім" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.02.2016 року у справі № 910/2006/16.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 року, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Логіст-Хім" задоволено, ухвалу Господарського суду м. Києва від 11.02.2016 року у справі №910/2006/16 скасовано, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Логіст-Хім" та додані до неї документи передано Господарському суду м. Києва для розгляду позовної заяви по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2016 року порушено провадження у справі № 910/2006/16, залучено до участі у справі, в якості відповідача-2- Запорізьку митницю Державної фіскальної служби та призначено справу до розгляду на 18.08.2016 року.
08.08.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду та заява про зменшення розміру позовних вимог. Відповідно до заяви про зменшення позовних вимог, позивач проси стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України 26 482,23 грн. матеріальної шкоди, завданої протиправним рішенням та діями Запорізької митниці ДФС.
Враховуючи норми статті 22 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що дана дія не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів суд приймає до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.
Відповідно до пункту 3.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.
18.08.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшов відзив на позов. У поданому відзиві відповідач-2 заперечував проти позову, посилаючись на те, що позивачем не доведено наявність підстав для притягнення відповідача-2 до відповідальності у вигляді відшкодування збитків, як то не доведено наявність складу цивільного правопорушення.Відповідач-2 зауважив, що переплата при здійсненні митного оформлення не є збитками, її повернення платнику передбачено, зокрема статтею 43 Податкового кодексу України, статтею 301 Митного кодексу України, наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року № 618 "Про затвердження порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу, як передоплата, митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами", зареєстрованого в Міністерстві юстиції Украйни 25.09.2007 року за № 1097/14364.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 18.08.2016 року винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 13.09.2016 року.
05.09.2016 року представник позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надав документи на виконання вимог ухвали суду.
У судовому засіданні 13.09.2016 року представник відповідача-2 надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких заперечував проти позову.
Представники позивача та відповідача-1 в судове засідання 13.09.2016 року не з'явилися, про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.
Оскільки про час та місце судового засідання позивач та відповідач-1 були належним чином повідомлені, у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній документами.
Розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -
20.07.2015 року для здійснення митного оформлення товару Товариством з обмеженою відповідальністю "Логіст-Хім" до Запорізької митниці ДФС в електронному вигляді подано вантажну митну декларацію (ВМД) форми МД-2 № 112050000/2014/011616, за якою підлягало сплаті 37 638,97 грн. митних платежів. Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів позивачем разом з ВМД був наданий пакет документів відповідно до статті 53 Митного кодексу України.
24.07.2015 року Запорізькою митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2015/000164/2, а також оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2015/00343.
Товар випущено у вільний обіг за ВМД № 112050000/2015/012048 від 24.07.2015 року зі сплатою митних платежів на загальну суму 65 562,63 грн. під гарантію.
Вищевказані обставини встановлені постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.10.2015 року у справі № 808/5427/15, якою визнано протиправним та скасовано рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 112050000/2015/000164/2 та не потребують повторного доказування згідно норм статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач звернувся до Запорізької митниці ДФС з заявою № 33/01-16 від 05.07.2016 року про повернення надмірно сплачених митних платежів.
Листом за вих. № 1122/11/08-70-19 від 18.07.2016 року Запорізька митниця ДФС відмовила позивачу в поверненні сплачених з огляду на відсутність на те належних підстав.
Позовні вимоги мотивовано тим, що внаслідок прийняття Запорізькою митницею ДФС рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2015/000164/2 позивачу було відмовлено в оформленні митної декларації № 112050000/2014/011616 зі сплатою платежів у розмірі 37 638,97 грн., а вантаж позивача оформлено за митною декларацією № 112050000/2015/012048, за якою позивач сплатив 65 562,63 грн. платежів. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 808/5427/15 від 02.10.2015 року рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 112050000/2015/000164/2 визнано протиправним та скасовано, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди, яка завдана протиправними діями та рішеннями Запорізької митниці ДФС.
Відповідач-1 не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.
У поданому відзиві відповідач-2 заперечував проти позову, посилаючись на те, що позивачем не доведено наявність підстав для притягнення відповідача-2 до відповідальності у вигляді відшкодування збитків, як то не доведено наявність складу цивільного правопорушення.Відповідач-2 зауважив, що переплата при здійсненні митного оформлення не є збитками, її повернення платнику передбачено, зокрема статтею 43 Податкового кодексу України, статтею 301 Митного кодексу України, наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року № 618 "Про затвердження порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу, як передоплата, митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами", зареєстрованого в Міністерстві юстиції Украйни 25.09.2007 року за № 1097/14364.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Правовідносини по відшкодуванню матеріальної шкоди регулюються нормами цивільного права - зокрема, і частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач, та якою унормовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Вимоги позивача до відповідачів фактично зводяться до повернення зайво сплачених на виконання скасованого в судовому порядку рішення митниці додаткового імпортного збору, податку на додану вартість та державного мита у розмірі 26 482,23 грн.
Тобто, спірні правовідносини виникли у процесі справляння і сплати митних платежів.
В той же час, порядок, умови та процедура повернення помилково та/або надміру сплачених митних платежів врегульовані Митним, Податковим та Бюджетним кодексами України.
Так, відповідно до частини 1 статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
Згідно частини 7 статті 301 Митного кодексу України повернення сплачених сум митних платежів здійснюється у валюті України. Якщо сплата або стягнення митних платежів здійснювалося в іноземній валюті, повернення сум митних платежів здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 3-1 цього Кодексу, на день, коли відбулася їх сплата.
За змістом статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
Відповідно до частини 2 статті 45 Бюджетного кодексу України казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Отже, оскільки відносини між сторонами є такими, що виникли із бюджетного та митного законодавства, вони не можуть регулюватися нормами Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 1 якого встановлено, що до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідачів 26 482,23 грн. як майнової шкоди задоволенню не підлягають.
Відповідно до пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" з позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду судовий збір не справляється.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Логіст-Хім" - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 15.09.2016
Суддя С.В. Стасюк