25 липня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
представника власника майна ОСОБА_6
представника потерпілого ОСОБА_7
власника майна ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_9 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 04 липня 2016 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_10 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_11 та накладено арешт на майно, а саме на автомобіль марки «Seat» моделі «Altea XL», номер шасі (кузова) НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , першочерговий НОМЕР_3 , на момент вилучення АА 66045 ІО, який було вилучено 29 червня 2016 року за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 43/а.
Прийняте рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим надано достатньо доказів на підтвердження наявності правових підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно відмовити. Так апелянт посилається на відсутність підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, оскільки ОСОБА_8 є добросовісним набувачем вище зазначеного автомобіля, що підтверджується договором купівлі-продажу та реєстраційними документами на автомобіль. Крім того, апелянт вказує і на ті обставини, що клопотання слідчого не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, так як в ньому не зазначено мету і підстави для накладення арешту на майно та не надано належних даних на доведеність обґрунтованості поданого клопотання. Також представник вважає незаконною і процедуру вилучення автомобіля у ОСОБА_8 .
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна ОСОБА_6 і власника майна ОСОБА_8 , які підтримали подану апеляційну скаргу і просили її задовольнити, прокурора і представника потерпілого ОСОБА_7 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На переконання колегії суддів, зазначених вимог закону слідчий суддя дотримався.
Як вбачається з матеріалів провадження СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12016100100007125 від 07 червня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.
Органами досудового розслідування встановлено, що ПАТ КБ ПриватБанк та його партнери ПАТ Акцент-Банк та ТОВ Автокредит ПЛЮС, в процесі своєї діяльності, уклали ряд лізингових договорів із клієнтами, які отримали автотранспортні засоби на умовах договорів. При цьому право власності на дані автомобілі було зареєстровано на лізингодавців: ПАТ КБ ПриватБанк, ПАТ Акцент-Банк та ТОВ Автокредит ПЛЮС. Згідно умов договорів лізингу, право власності на автомобілі переоформлюється на лізингоодержувачів після сплати повної вартості автотранспортних засобів згідно умов договорів лізингу та графіку платежів.
В подальшому ПАТ КБ ПриватБанк, ПАТ Акцент-Банк та ТОВ Автокредит ПЛЮС стало відомо, що нижчезазначені транспортні засоби, без згоди лізингодавців, були перереєстровані на третіх осіб шляхом шахрайства, з використанням підроблених документів. Злочинними діями невстановлених осіб лізингодавцям ТАП КБ ПриватБанк, ПАТ Акцент-Банк та ТОВ Автокредит ПЛЮС завдано значної матеріальної шкоди. Зокрема був знятий з реєстрації з використанням підроблених документів (лізингодавець ТОВ Автокредит ПЛЮС) т/з - Seat Altea XL, гос. № НОМЕР_3 , Vin - НОМЕР_1 , дата реєстрації т/з - 12.12.2015 р. лізингоодержувач ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Злочинними діями невідомих осіб, ПАТ КБ ПриватБанк та його партнерам ПАТ Акцент-Банк та ТОВ Автокредит ПЛЮС завдано матеріальних збитів на загальну суму 3 236 604 грн.
На момент проведення розслідування заборгованість за Договором лізингу № АВ00А+000031 становить 215715.17 грн., з них 920 грн. становить прострочена заборгованість. За кредитом проводиться погашення з використанням терміналу самообслуговування, однак внесення грошей проводиться третьою особою. Статус застави - «m» Реалізація шахрайським шляхом. 22-01-2016 р. було укладено Договір лізингу № К200А 00000043 строком на 60 місяців на суму 156076.40 грн. (Додаток) на придбання автомобіля Seat Altea XL, № кузова НОМЕР_1 2008 р.в. Дані реєстрації автомобіля: дата реєстрації автомобіля - 12.12.2015 г., Власник - ТОВ «Автокредит плюс». Заставна вартість автомобіля складає 239 000 грн. Статус застави: «А» (в нормі).
Станом на поточну дату заборгованість за даним договором лізингу становить 176931, 63 грн. В тому числі прострочена заборгованість складає 4 930 грн.
В ході подальшої перевірки встановлено, що вищевказаний транспортний засіб було знято без згоди лізингодавця та реалізовані шахрайським шляхом: автомобіль Seat Altea XL, гос. № НОМЕР_3 , номер кузова - НОМЕР_1 перереєстрований на гр.. ОСОБА_13 , інн: НОМЕР_4 , реєстрація проведена в РБЦ МВС в м. Києві № 8041, згідно договору № 1818/8041; 29.01.2016 р. перереєстрований на гр.. ОСОБА_8 , інн: НОМЕР_5 - реєстрація проведена в РБЦ МВС в м. Києві № 8043, згідно договору № 1274/8043. Автомобіль в даний час зареєстрований за державним номером НОМЕР_6 .
29 червня 2016 року за адресою: м. Біла Церква, неподалік КПП по трасі Одеса-Київ слідчим було вилучено автомобіль марки «Seat» моделі «Altea XL», номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер « НОМЕР_2 », першочерговий НОМЕР_3 , який в подальшому поміщений на майданчик затриманого автотранспорту за адресою: м. Київ, вул. Набережно Лугова, 4.
Звертаючись з клопотанням про накладення арешту на вказаний автомобіль, слідчий зазначив, що метою застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є збереження речового доказу.
Дослідивши доводи клопотання слідчого та перевіривши надані матеріали, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта, встановив належні правові підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання та накладення арешту на вказане в ньому майно.
Так, ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
На даному етапі провадження до завдань суду не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосується зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для втручання в права та інтереси відповідних осіб.
Надані суду матеріали свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що їх сукупність є достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
На переконання колегії суддів слідчим доведена необхідність накладення арешту на майно у відповідності до вимог ст. 170 КПК України, оскільки надані суду матеріали дають підстави вважати, що вказаний автомобіль може бути предметом кримінального правопорушення.
Крім того, п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Постановою слідчого СВ № 2 Шевченківського управління поліції ГУ НП в м. Києві ОСОБА_10 автомобіль Seat Altea XL, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер № НОМЕР_3 , на момент вилучення д.н.з. НОМЕР_2 від 29 червня 2016 року, визнано речовим доказом.
Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, діяв у спосіб і у межах законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апелянта стосовно незаконності і необґрунтованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Доводи апелента з приводу того, що клопотання слідчого не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи.
Також є безпідставними і посилання представника про те, що процедура вилучення автомобіля відбувалася з порушенням вимог чинного Кримінального процесуального Кодексу України.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги власника майна ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_9 , та скасування ухвали слідчого судді, як просить про це апелянт.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 04 липня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_10 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_11 та накладено арешт на майно, а саме на автомобіль марки «Seat» моделі «Altea XL», номер шасі (кузова) НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , першочерговий НОМЕР_3 , на момент вилучення АА 66045 ІО, який було вилучено 29 червня 2016 року за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 43/а, залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_9 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не
підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/796/2353/2016 Категорія ст. 170 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанціїОСОБА_14
Доповідач ОСОБА_1