Апеляційний суд міста Києва
Справа № 22-ц/796/8816/2016 Головуючий у 1-й інстанції - Цокол Л.І.
Доповідач - Кабанченко О.А.
05 вересня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Кабанченко О.А.
суддів - Рубан С.М.
Желепи О.В.
при секретарі - Перетятько А.К.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Керуючого санацією Кредитної спілки «Перше Кредитне Товариство» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 2 лютого 2016 року
в справі за позовом Кредитної спілки «Перше Кредитне Товариство» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,-
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 2 лютого 2016 року залишено без задоволення позовні вимоги КС «Перше Кредитне Товариство» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі. Вважає, що рішення суду першої інстанції є не відповідає обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права, оскільки судом не було взято до уваги те, що за п. 12.7. кредитного договору застосовується строк позовної давності тривалістю у 10 років, з чим погодився відповідач та підписав кредитний договір.
Відповідач у судове засідання апеляційного суду не прибув повторно, про час та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень та заяви відповідача про відкладення розгляду справи.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини.
30 січня 2009 року між КС «Перше Кредитне Товариство» (Кредитодавець) і ОСОБА_2 (Позичальник) було укладено кредитний договір №КВ-1/0001/09/529, за умовами якого Кредитодавець зобов'язався надати Позичальнику кредит в сумі 120 000,00 грн. на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а Позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором. Сума кредиту використовується на соціальні потреби.
Згідно п. 2.1 договору, кредит надається строком на 12 фактичних місяців від дати надання кредиту з умовою щомісячної сплати процентів за користування кредитом, визначеної відповідно до п. 3.1 цього договору.
У п. 3.1 договору сторони погодили, що плата з користування кредитом (проценти) становить 0,036% від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом, починаючи з дати, наступної за датою надання кредиту.
Відповідно до п. 4.1 та п. 4.2 договору Позичальник зобов'язався використати суму кредиту на вказані в цьому договорі цілі та вчасно повернути Кредитодавцю суму кредиту у розмірі та в строки, згідно Додатку №1 до цього договору.
У п. 9.1 договору сторони погодили, що у випадку нецільового використання кредиту згідно п.п. 1.2 цього договору Позичальник сплачує Кредитодавцю штраф у розмірі 25% від суми нецільового використання кредиту.
Згідно п. 9.4 договору, у випадку прострочення Позичальником сплати процентів за користування кредитом або несвоєчасного повернення суми кредиту повністю або відповідної його частини, Позичальник сплачує Кредитодавцю пеню в розмірі 1% від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.
Позивач на виконання своїх зобов'язань за кредитним договором видав відповідачу кредит в розмірі 120 000,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 30 січня 2009 року.
Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконував, відсотки за користування кредитом вчасно не сплачував, кредит у встановлений договором строк не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість, яка станом 05 травня 2015 року становить 2 555 302,99 грн., з яких залишок боргу за тілом кредиту становить 120 000,00 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом становить 97 702,99 грн., заборгованість по пені за прострочення платежів становить 2 307 600,00 грн., штраф за нецільове використання кредиту становить 30 000,00 грн. (а. с. 7).
У травні 2015 року позивач КС «Перше Кредитне Товариство» звернувся до суду з даним позовом. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, відповідач у встановлений кредитним договором строк - до 30 січня 2010 року не повернув отриманий у позивача кредит в сумі 120 000 грн., проценти за користування кредитними коштами не сплатив, у зв'язку з чим станом на 05 травня 2015 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 2 555 302,99 грн., з яких: залишок боргу за тілом кредиту (основне зобов'язання) 120 000,00 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом 97 702,99 грн., заборгованість по пені за прострочення платежів в розмірі 2 307 600,00 грн., штраф за нецільове використання кредиту в розмірі З0 000,00 грн. При укладені договору сторони домовились про зміну строку позовної давності до 10 років, що було закріплено у договорі. Просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 2 555 302,99 грн.
06 жовтня 2015 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_2 про застосування позовної давності, в якій останній просив відмовити в позові у зв'язку із закінченням строку позовної давності.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що сплив строк позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачем, що відповідно до ст. 267 ч. 4 ЦК України є підставою для відмови у позові.
Судова колегія не погоджується з таким висновком суду, вважає, що він не відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Так, ст. 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 1 ст.. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Проте, у п. 12.7 кредитного договору №КВ-1/0001/09/529 від 30 січня 2009 року сторони погодили, що до правовідносин, пов'язаних з укладенням та виконанням цього договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у 10 років (ст.259 ЦК України).
Посилання суду першої інстанції на те, що домовленість сторін про збільшення позовної давності не була досягнута, оскільки позивач не надав укладеного з відповідачем письмового договору про збільшення позовної давності, є безпідставними, оскільки п.12.7 кредитного договору є чинним, кредитний договір укладений в письмовій формі, підписаний сторонами, а обов'язкове укладення договору про збільшення позовної давності у вигляді окремого документу законом не передбачено.
Таким чином, встановлений договором сторін строк позовної давності у 10 років позивачем не пропущений, отже підстави для відмови у позові, передбачені ч. 4 ст. 267 ЦК України, відсутні.
Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, відповідачем не виконувались зобов'язання за укладеним сторонами кредитним договором, внаслідок чого відповідач має заборгованість перед позивачем станом на 05 травня 2015 року, яка за розрахунком позивача, складається з: 120 000,00 грн. - боргу по тілу кредиту, 97 702,99 грн. - боргу за відсотками за користування кредитом; 2 307 600,00 грн. - пені за прострочення платежів в розмірі; З0 000,00 грн. штрафу за нецільове використання кредиту, що всього становить 2 555 302,99 грн.
Судова колегія вважає, що позовні вимоги в частині стягнення боргу по тілу кредиту та процентам за користування ним є доведеними і підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 217 702,99 грн.
Позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню, оскільки розмір нарахованої позивачем пені 2 307 600 грн., як такий, що значно перевищує розмір суми боргу, в порядку ч. 3 ст. 551 ЦК України судова колегія зменшує до 200 000 грн.
Вимоги позивача про стягнення штрафу, заявлені на підставі п.9.1 кредитного договору з посиланням на те, що позивач використав кредитні кошти не за цільовим призначенням (за договором - соціальні потреби), не підлягають задоволенню, оскільки будь-яких доказів, і навіть пояснень, на підтвердження цих позовних вимог позивачем не надавалось.
З огляду на наведене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, а саме про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 417 702,99 грн., з яких 120 000 грн. - тіло кредиту, 97 702,99 грн. - проценти за користування кредитом, 200 000 грн. - пеня, та відмовою у задоволенні позову в іншій частині.
Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 659,12 грн., а також підлягає стягненню з відповідача судовий збір в дохід держави в сумі 599,25 грн., оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору при поданні позову.
Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Керуючого санацією Кредитної спілки «Перше Кредитне Товариство» задовольнити частково.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 2 лютого 2016 року скасувати.
Ухвалити в справі нове рішення наступного змісту.
Позовні вимоги Кредитної спілки «Перше Кредитне Товариство» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Перше Кредитне Товариство» за кредитним договором №КВ-1/0001/09/529 від 30 січня 2009 року заборгованість в розмірі: 120 000 грн. - борг по тілу кредиту, 97 702,99 грн. - борг по процентам за користування кредитом, 200 000 грн. - пені, а всього 417 702,99 грн., а також судові витрати у розмірі 659,12 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 599,25 грн.
У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: