Справа № 22-ц/796/12437/2016 Головуючий в 1-й інстанції - Гуменюк А.І.
Доповідач-Чобіток А.О.
15 вересня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого -Чобіток А.О.
суддів - Немировської О.В., Шебуєвої В.А.
при секретарі - Казанник М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 08 серпня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання спільною сумісною власністю подружжя коштів, -
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08 серпня 2016 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання коштів спільною сумісною власністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вказану ухвалу,посилаючись на порушення судом ст.114 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з»явились в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги , обставини справи , колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред»являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Пред»явивши даний позов до Шевченківського районного суду м. Києва за місцем проживання ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 109 ЦПК України, ОСОБА_4 просить визнати спільною сумісною власністю грошові кошти, отримані ОСОБА_2 від продажу квартири АДРЕСА_1.
Пунктом 42 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року за № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз»яснено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Як вбачається з позовних вимог ОСОБА_4 ,то спір між сторонами виник не стосовно нерухомого майна, а є вимогою позивача про визнання грошових коштів спільною сумісною власністю, тобто на даний випадок правила виключної підсудності не розповсюджуються.
За таких обставин, ухвала суду є законною та обґрунтованою, а тому вона не підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити .
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 08 серпня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий : Судді: