АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]
13 вересня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого - Левенця Б.Б.
суддів - Лапчевської О.Ф., Махлай Л.Д.
при секретарі - Перевузнику П.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Голосіївського районного суду міста Києва від 08 серпня 2016 року та копії наданих матеріалів по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, стягнення страхового відшкодування, -
У червні 2016 року позивачі звернулись до суду із зазначеним позовом, в якому просили:
- стягнути із ОСОБА_4 та ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 373615,02 грн., моральну шкоду в розмірі 40000 грн., і 2400 грн. - вартість проведеної незалежної оцінки для встановлення розміру збитку;
- стягнути із ОСОБА_4 та ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 60000 грн.;
- стягнути з ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у межах обов'язкового ліміту відповідальності страховика в розмірі 50000 грн.
А також просили покласти на відповідачів судові витрати. (а.с.5-10)
Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 11 липня 2016 року відкрито провадження у зазначеній справі. (а.с.11)
03 серпня 2016 року судом отримано заяву представника позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_5 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_4 - квартиру загальною площею 79,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1. (а.с.14-16)
Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 08 серпня 2016 року в задоволенні заяви представника позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_5 про забезпечення позову відмовлено. (а.с.24)
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1- ОСОБА_5 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необґрунтованість ухвали, просив її скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про забезпечення позову. На обґрунтування скарги зазначив, що відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову судом не враховано положення другого і третього абзацу п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», а також суд безпідставно посилався на положення ч. 4 ст. 151 ЦПУ України.(а.с.27-28)
В судовому засіданні представник ОСОБА_5підтримав скаргу і просив її задовольнити. Представник відповідача ОСОБА_6 заперечував проти скарги і просив її відхилити.
Інші особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, були сповіщені належним чином про що у справі є докази. (а.с. 42-47)
Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 76, ч. 2 ст. 305 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Розглянувши копії наданих матеріалів справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що предметом позовних вимог є відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП, стягнення страхового відшкодування. (а.с.5-10)
У заяві про забезпечення позову представник ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_5 посилаючись на розмір заявлених позовних вимог просив накласти арешт на майно ОСОБА_4 - квартиру загальною площею 79,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1. (а.с.14-16)
Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову суд першої інстанції посилаючись на ч. 4 ст. 151 ЦПК України, виходив з того, що позивачами не наведено всіх необхідним відомостей, потрібних для забезпечення позову.
Оскільки позовна заява не містить вимог щодо права інтелектуальної власності, посилання районного суду на положення ч. 4 ст. 151 ЦПК України колегія суддів визнала помилковим.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу (ч. 8 ст. 153 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 153 ЦПК України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може вимагати від заявника подати додаткові документи та інші докази, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції вказаних норм закону не врахував та фактично обґрунтував ухвалу про відмову в забезпеченні позову недодержанням заявником вимог ст. 151 ЦПК України, що, відповідно до положень ч. 8 ст. 153 цього Кодексу мало б наслідком повернення заяви.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, ухвала судді районного суду підлягає скасуванню, а питання направленню на новий розгляд до районного суду.
Ухвала колегії суддів апеляційного суду не перешкоджає подальшому провадженню у справі і відповідно до ч. 1 ст. 324 ЦПКУкраїни у касаційному порядку оскаржена бути не може.
Керуючись ст.ст. 303, п. 3 ч. 1 ст. 312, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу судді Голосіївського районного суду міста Києва від 08 серпня 2016 року - скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець
О.Ф.Лапчевська
Л.Д.Махлай
Справа № 22-ц/796/12249/2016
Унікальний номер 752/12018/16-ц
Головуючий у першій інстанції - Новак А.В.
Доповідач Левенець Б.Б.