ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
15 вересня 2016 року № 826/3891/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., суддів: Арсірія Р.О., Кузьменка В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплектсервіс-2017"
до 1) Державної фіскальної служби України 2) Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплектсервіс-2017" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про зобов'язання припинити протиправну бездіяльність.
11.04.2016 до Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, яка була прийнята судом до розгляду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами протиправно не виконуються умови договору про визнання електронних документів, зокрема, позивачу з 22.02.2016 не надіслано повідомлення про реєстрацію електронного цифрового підпису та не прийнято і не зареєстровано податкові накладні від 29.02.2016 №72902, № 82902 та податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2016 рік.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.
Представники відповідачів-1,-2 у судовому засіданні заперечили проти позовних вимог та просили суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов відповідачі обґрунтовують тим, що товариством було подано до ДПІ заяву за формою 1ОПП від 01.03.2016 про зміну головного бухгалтера на ОСОБА_1, проте в порушення вимог пункту 6 договору про визнання електронних документів від 11.03.2015 №9034756006 не було подано до контролюючого органу новий посилений сертифікат ЕЦП (електронного цифрового підпису), враховуючи зміну головного бухгалтера, що стало наслідком розірвання відповідачем-1 в односторонньому порядку договору від 11.03.2015 №9034756006 (повідомлено товариство листом від 04.03.2016 №301710/26-58-10-25) та неможливості приймання електронної податкової звітності від позивача.
Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.
Під час судового розгляду справи, суд,
11.03.2015 між товариством з обмеженою відповідальністю "Комплектсервіс-2017" та Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві було укладено договір про визнання електронних документів № 110320151 за реєстраційним №9034756006, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу державної посадкової служби засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.
Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 розділу 3 даного договору, орган ДПС зобов'язаний: забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді платника податків у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, та їх комп'ютерну обробку; забезпечити відправлення квитанцій на електронну адресу платника податків.
Крім того, в пункті 4 розділу 6 договору зазначено, що орган державної податкової служби має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку не надання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.
22.02.2016 товариство з обмеженою відповідальністю "Комплектсервіс-2017" у зв'язку із зміною головного бухгалтера товариства на ОСОБА_1 засобами телекомунікаційного зв'язку надіслало до Державної фіскальної служби України повідомлення про реєстрацію електронного цифрового підпису та отримало квитанцію №1, в якій зазначено, що документ доставлено до Державної фіскальної служби України 22.02.2016 в 15:05:16 за реєстраційним номером: НОМЕР_1; документ збережено на центральному рівні; через певний час подбайте про прийом квитанції №2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття Вашого документа.
Позивач зазначає, що 23.02.2016 до канцелярії Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві було подано заяву за формою 1ОПП від 01.03.2016 про зміну головного бухгалтера на ОСОБА_1
10.03.2016 товариство з обмеженою відповідальністю "Комплектсервіс-2017" засобами телекомунікаційного зв'язку через Єдине вікно подання електронної звітності ДФС України надіслало податкові документи, які не були прийняті, а саме:
- податкову накладну від 29.02.2016 № 82902 (квитанція від 10.03.2016 № 1: документ доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 10.03.2016 в 12:43:32; документ не прийнято. При необхідності виправте документ та відправте його знову. Виявлені помилки: порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, можливо розірвано договір про визнання електронної звітності);
- податкову накладну від 29.02.2016 № 72902 (квитанція від 10.03.2016 № 1: документ доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 10.03.2016 в 12:46:25; документ не прийнято. При необхідності виправте документ та відправте його знову. Виявлені помилки: порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, можливо розірвано договір про визнання електронної звітності).
21.03.2016 товариство з обмеженою відповідальністю "Комплектсервіс-2017" засобами телекомунікаційного зв'язку через Єдине вікно подання електронної звітності ДФС України надіслало податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2016 рік, яка відповідно до квитанції №1 не була прийнята, а саме в квитанції зазначено наступне: документ доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 21.03.2016 в 16:02:41; документ не прийнято. При необхідності виправте документ та відправте його знову. Виявлені помилки: порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, можливо розірвано договір про визнання електронної звітності.
Враховуючи, що податкова звітність товариства не приймалась, позивач засобами телекомунікаційного зв'язку через Єдине вікно подання електронної звітності ДФС України надсилав договір про визнання електронних документів, але він не приймався у зв'язку із помилкою: «Діє Договір про визнання електронних документів від 11.03.2015 № 110320151. Інформація щодо електронного цифрового підпису відповідальних осіб може бути надана Повідомленням.», що підтверджується квитанціями №1 від 24.02.2016 (10:33:50), від 09.03.2016 (17:38:50), від 21.03.2016 (11:55:35).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплектсервіс-2017", не погоджуючись з такою позицією відповідачів, звернулося з відповідним позовом до суду.
Згідно із частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно із приписами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Згідно із пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі за текстом - Порядок № 1246), Внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.
Згідно із пунктом 7 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.
Згідно із пунктом 9 Порядку № 1246, причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:
1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної;
2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.
Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня платникові податку засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Отже, податковим законодавством визначено обов'язок контролюючого органу щодо прийняття для реєстрації податкових накладних та визначений конкретний перелік підстав для відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-1 не прийняв податкові накладні від 29.02.2016 № 82902, № 72902, подані товариством з обмеженою відповідальністю "Комплектсервіс-2017" засобами телекомунікаційного зв'язку, що підтверджується квитанціями від 10.03.2016 № 1.
Позиція відповідача-1 ґрунтується на тому, що на момент подання вищевказаних податкових накладних договір між позивачем та відповідачем-2 був розірваний відповідачем-2 в односторонньому порядку, так як товариством було подано до ДПІ заяву за формою 1ОПП від 01.03.2016 про зміну головного бухгалтера на ОСОБА_1, проте в порушення вимог пункту 6 договору про визнання електронних документів не було подано до контролюючого органу новий посилений сертифікат ЕЦП (електронного цифрового підпису), враховуючи зміну головного бухгалтера, про що було повідомлено позивача листом від 04.03.2016 №301710/26-58-10-25.
Водночас, в матеріалах справи наявні квитанції №1 від 24.02.2016 (10:33:50), від 09.03.2016 (17:38:50), від 21.03.2016 (11:55:35), в яких зазначено «Діє Договір про визнання електронних документів від 11.03.2015 № 110320151. Інформація щодо електронного цифрового підпису відповідальних осіб може бути надана Повідомленням.».
Крім того, в матеріалах справи наявне рішення ГУ ДФС у м. Києві «Про розгляд скарги», викладене у формі листа від 12.04.2016 №8679/10/26-15-08-04-14, в якому зазначено, що між товариством з обмеженою відповідальністю "Комплектсервіс-2017" та Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві укладено договір про визнання електронних документів від 11.03.2015 № 110320151, зареєстрованим на інформаційному порталі ДФС України за №9034756006.
Суд звертає увагу, що у вищевказаному рішенні не вказано, що договір про визнання електронних документів від 11.03.2015 № 110320151 є нечинним.
Відтак, твердження вдіповдіача-1 стосовно того, що на момент подання позивачем для реєстрації податкових накладних від 29.02.2016 № 82902, № 72902, договір між ТОВ "Комплектсервіс-2017" та Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві був нечинним спростовуються квитанціями №1 від 24.02.2016 (10:33:50), від 09.03.2016 (17:38:50), від 21.03.2016 (11:55:35) та рішенням ГУ ДФС у м. Києві «Про розгляд скарги», викладеним у формі листа від 12.04.2016 №8679/10/26-15-08-04-14.
Також, відповідач-1 стверджує, що товариство не подало до контролюючого органу новий посилений сертифікат ЕЦП, враховуючи зміну головного бухгалтера на ОСОБА_1
Однак, в матеріалах справи наявна квитанція №1 від 22.02.2016, з якої вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю "Комплектсервіс-2017" засобами телекомунікаційного зв'язку надіслало до Державної фіскальної служби України повідомлення про реєстрацію електронного цифрового підпису. Крім того, в даній квитанції зазначено, що документ доставлено до Державної фіскальної служби України 22.02.2016 в 15:05:16 за реєстраційним номером: НОМЕР_1; документ збережено на центральному півні; через певний час подбайте про прийом квитанції №2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття Вашого документа.
Крім цього, в рішенні ГУ ДФС у м. Києві «Про розгляд скарги», викладеному у формі листа від 12.04.2016 №8679/10/26-15-08-04-14, зазначено наступне: «22.02.2016 ТОВ "Комплектсервіс-2017" засобами телекомунікаційного зв'язку надіслало повідомлення про реєстрацію електронного цифрового підпису, зареєстроване інформаційним порталом ДФС України за № НОМЕР_1 та підписане ДПІ 05.04.2016.
ГУ ДФС у м. Києві встановлено факт затримки терміну надсилання платнику квитанції № 2 щодо результату розгляду повідомлення про реєстрацію електронного цифрового підпису, надісланого платником 22.02.2016. Керівництву ДПІ дано доручення вжити відповідних заходів реагування.»
Отже, вищевказаним рішенням спростовуються твердження відповідача-1 щодо неподання позивачем повідомлення про реєстрацію електронного цифрового підпису, враховуючи зміну головного бухгалтера на ОСОБА_1, більше того даним рішенням встановлений факт затримки Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві терміну розгляду повідомлення про реєстрацію електронного цифрового підпису, надісланого позивачем 22.02.2016.
Відтак, матеріалами справи підтверджується що під час подання позивачем для реєстрації податкових накладних від 29.02.2016 № 82902, № 72902, ним були вжиті всі необхідні та передбачені законодавством дії.
Таким чином, неприйняття контролюючим органом податкових накладних від 29.02.2016 № 82902, № 72902, виписаних позивачем, є протиправним.
Суд звертає увагу, що в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня 2013 року №1486/12/13-13 зазначено, що «резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність неприйняття податкової накладної для реєстрації, з урахуванням вимог пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України повинна містити висновок про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації, а також зазначення того, що податкову накладну потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку (із зазначенням дати)».
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовна вимога про зобов'язання відповідачів зареєструвати податкові накладні підлягає частковому задоволенню, з урахуванням рекомендацій Вищого адміністративного суду України.
Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно із вимогами пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VІІІ (набрав чинності 01.01.2015) були внесені змін до Податкового кодексу України, зокрема пункт 49.4 доповнено абзацом другим такого змісту: "Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством".
В пункті 1 розділу ІІ Інструкції з підготовки подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом державної податкової адміністрації України 10.04.2008 № 233, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 p. за N320/15011 (Далі - Інструкція № 233), платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.
Відповідно до частини першої статті 14 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.
В пункті 49.9 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом. За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою.
Згідно із пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.
Отже, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що податкова декларація вважається прийнятою виключно за умови її відповідності статтями 48 і 49 Податкового кодексу України.
Крім того, повноваження щодо прийняття/не прийняття податкової декларації належать контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, в даному випадку, Державній податковій інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, відтак позовна вимога, в даній частині, до відповідача-1 є безпідставною та не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.03.2016 товариство з обмеженою відповідальністю "Комплектсервіс-2017" засобами телекомунікаційного зв'язку через Єдине вікно подання електронної звітності ДФС України надіслало податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2016 рік, яка відповідно до квитанції №1 не була прийнята, а саме в квитанції зазначено наступне: документ доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 21.03.2016 в 16:02:41; документ не прийнято. При необхідності виправте документ та відправте його знову. Виявлені помилки: порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, можливо розірвано договір про визнання електронної звітності.
Позиція відповідача-2 аналогічна позиції щодо неприйняття податкових накладних від 29.02.2016 та ґрунтується на тому, що на момент подання податкової декларації договір між позивачем та відповідачем-2 був розірваний відповідачем-2 в односторонньому порядку, так як товариством було подано до ДПІ заяву за формою 1ОПП від 01.03.2016 про зміну головного бухгалтера на ОСОБА_1, проте в порушення вимог пункту 6 договору про визнання електронних документів від 11.03.2015 №9034756006 не було подано до контролюючого органу новий посилений сертифікат ЕЦП (електронного цифрового підпису), враховуючи зміну головного бухгалтера, про що було повідомлено позивача листом від 04.03.2016 №301710/26-58-10-25.
Водночас, судом вже було встановлено, що такі твердження контролюючого органу спростовуються матеріалами даної справи, а саме:
1) квитанціями №1 від 24.02.2016 (10:33:50), від 09.03.2016 (17:38:50), від 21.03.2016 (11:55:35), в яких зазначено «Діє Договір про визнання електронних документів від 11.03.2015 № 110320151. Інформація щодо електронного цифрового підпису відповідальних осіб може бути надана Повідомленням.»;
2) рішенням ГУ ДФС у м. Києві «Про розгляд скарги», викладеному у формі листа від 12.04.2016 №8679/10/26-15-08-04-14, яким встановлені факти подання 22.02.2016 ТОВ "Комплектсервіс-2017" засобами телекомунікаційного зв'язку повідомлення про реєстрацію електронного цифрового підпису, зареєстрованого інформаційним порталом ДФС України за № НОМЕР_1 та підписання ДПІ лише 05.04.2016.
Відповідно до пунктів 49.13 та 49.14 статті 49 Податкового кодексу України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.
За кожною заявою платника податків щодо порушення посадовою особою контролюючого органу цієї статті в обов'язковому порядку проводиться службове розслідування відповідно до закону. За результатами такого розслідування винна посадова особа контролюючого органу притягується до відповідальності відповідно до закону.
Таким чином, враховуючи, що відповідачем-2 неправомірно відмовлено у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2016 рік, поданої засобами телекомунікаційного зв'язку, відповідно до квитанції №1 від 21.03.2016 в 16:02:41, суд дійшов висновку, що позовна вимога про зобов'язання відповідачів прийняти вищевказану податкову декларацію підлягає частковому задоволенню, з урахуванням положень пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України.
Також, позивач просить визнати протиправними систематичні дії відповідачів по невиконанню умов договорів про визнання електронних документів за період з 2013 по 2016 рік, що підтверджується судовими рішеннями, а саме: постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2015 по справі №826/3698/15; постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.04.2015 по справі №826/1402/15; постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2013 по справі №826/18575/13-а; постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.01.2015 по справі №826/16049/14; постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2014 по справі №826/1275/14; постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.08.2013 по справі №826/11794/13-а; постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2014 по справі №826/20051/13-а; постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2013 по справі №826/135581/13-а; постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2013 по справі №826/16198/13-а; постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2014 по справі №826/15717/14, а також скаргою ТОВ "Комплектсервіс-2017" від 12.03.2016 № 13 та рішенням ГУ ДФС у м. Києві «Про розгляд скарги», викладеному у формі листа від 12.04.2016 №8679/10/26-15-08-04-14.
Вищевказаними судовими рішеннями визнавалися протиправними дії відповідачів щодо відмови у реєстрації податкових накладних, відмові у прийнятті податкових декларацій та розірвання договору про визнання електронних документів в односторонньому порядку.
Відповідач на спростування даних тверджень позивача не надав суду жодного доказу та не навіть будь-якого обґрунтування для підтвердження правомірності своїх дій, хоча частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України саме відповідачів, як суб'єкта владних повноважень зобов'язано доказувати правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності.
В той же час, суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд у разі задоволення адміністративного позову може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
У даному випадку, встановлення факту систематичності певних дій не відповідає завданню адміністративного судочинства та позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним неприйняття Державною фіскальною службою України податкових накладних від 29.02.2016 № 82902, № 72902, поданих товариством з обмеженою відповідальністю "Комплектсервіс-2017" засобами телекомунікаційного зв'язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
3. Вважати прийнятими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 29.02.2016 № 82902 протягом операційного дня: 10.03.2016 та податкову накладну від 29.02.2016 № 72902 протягом операційного дня: 10.03.2016.
4. Вважати прийнятою податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2016 рік, подану товариством з обмеженою відповідальністю "Комплектсервіс-2017" засобами телекомунікаційного зв'язку, у день її фактичного отримання контролюючим органом: 21.03.2016.
5. В решті позовних вимог - відмовити.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя О.П. Огурцов
Судді Р.О. Арсірій
В.А. Кузьменко