31 травня 2016 р. Справа № 804/1561/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив № 68 «Мирний» до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції Александрук Ганни Володимирівни про скасування рішення, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив №68 «Мирний» до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції Александрук Ганни Володимирівни, в якому позивач, з урахуванням доповнення до адміністративного позову, просить визнати протиправним та незаконним рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції Александрук Ганни Володимирівни №28509768 від 29.02.2016 року та № 28517963 від 01.03.2016 року та скасувати їх в цілому.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2011 року по справі №10/5005/13036/2011 за ТОВ «Атлант» в порядку набувальної давності було визнано право власності на нежитлове приміщення загальною площею 442,3 кв.м., яке скасовано рішенням Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.05.2014 року, а в позові відмовлено в повному обсязі, у зв'язку з чим позивач звернувся до Відділу державної реєстраційної служби із заявою про скасування запису про державну реєстрацію прав на вищезазначене нерухоме майно на підставі вищезазначеного рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. Позивачем отримано рішення про відмову у задоволенні заяви №28509768 від 29.02.2016 року та № 28517963 від 01.03.2016 року, з яким позивач не погоджується та просить визнати протиправним та скасувати.
В наданих до суду запереченнях відповідачем зазначено, що за результатами розгляду заяви позивача від 29.02.2016 року та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду поданої від 29.05.2014 року у справі №10/5005/13036/2011 встановлено, що у зазначеній постанові вказано адресу розташування нежитлового приміщення: м.Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд.10, натомість згідно рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №263 від 19.06.2013 року та відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вулиця мала назву: Героїв Сталінграда.
Позивач просив розглянути справу в порядку письмового провадження..
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, суд ухвалив розглянути справу без участі сторін відповідно до положень ст.128 КАС України в письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до витягу про державну реєстрацію прав за ТОВ «Атлант» зареєстровано право власності на нежиле приміщення за адресою м.Дніпропетровськ, вул..Героїв Сталінграда, буд.10 на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2011 року по справі №10/5005/13036/2011.
З матеріалів справи вбачається, що Господарським судом Дніпропетровської області у справі №10/5005/13036/2011 від 10.11.2011 року визнано за ТОВ «Атлант» в порядку набувальної давності право власності на нежитлове приміщення загальною площею 442,3 кв.м., першого поверху в п'яти поверховому будинку розташованих за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 10.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.05.2014 року у справі №10/5005/13036/2011 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2011 року скасовано, в позові відмовлено. Постанова набрала законної сили 29.05.2014 року, що підтверджується довідкою від 26.02.2016 року №10/5005/13036/2011/9243/16, яка наявна в матеріалах справи.
29.02.2016 року представником позивача подано до Відділу державної реєстраційної служби заяву про скасування запису про державну реєстрацію прав на вищезазначене нерухоме майно на підставі вищезазначеного рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 року, за результатами розгляду якої державним реєстратором прав на нерухоме майно Александрук Г.В. прийнято рішення про відмову у задоволенні заяви від 29.02.2016 року № 28509768, у зв'язку з тим, що в постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.05.2014 року у справі №10/5005/13036/2011 вказано адресу розташування нежитлового приміщення: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд.10, натомість згідно рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 263 від 19.06.2013 року та відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вулиця мала назву: Героїв Сталінграда.
Крім того, відповідачем прийнято аналогічне рішення № 28517963 від 01.03.2016 року.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності.
Згідно ч.1, ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Відповідно до п.2.5, 2.6 Наказу від 12.12.2011 року № 3502/5 «Про затвердження Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 12.12.2011 року за № 1429 для внесення змін до записів Державного реєстру прав у зв'язку зі зміною відомостей про нерухоме майно, право власності та суб'єкта (суб'єктів) цього права, інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, що містяться у Державному реєстрі прав, які не пов'язані з проведенням державної реєстрації прав, заявник подає документ, що є підставою для зміни відомостей, копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу, та документ про внесення плати за внесення змін до запису Державного реєстру прав.
Для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.
Пунктом 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141, передбачено, що Державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Отже, єдиною підставою для внесення запису про скасування державної реєстрації прав є рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, на підставі якого було внесено запис про реєстрацію права власності.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Відділу державної реєстраційної служби про скасування запису про державну реєстрацію прав на власності на нежитлове приміщення загальною площею 442,3 кв.м., першого поверху в п'яти поверховому будинку розташованих за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Героїв Сталінграду, 10, у зв'язку із скасуванням Дніпропетровським апеляційним господарським судом від 29.05.2014 року рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2011 року у справі №10/5005/13036/2011, на підставі якої здійснено державну реєстрацію прав та надано постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду, яка набрала чинності 29.05.2014 року.
Суд звертає увагу відповідача, що резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду, яка набрала чинності 29.05.2014 року, не містить будь-яких посилань на реквізити об'єкту нерухомого майна, а лише скасовує рішення суду на підставі якого зареєстровано право власності за ТОВ «Атлант», а тому прийняті рішення №28509768 від 29.02.2016 року та № 28517963 від 01.03.2016 року є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції Александрук Ганни Володимирівни №28509768 від 29.02.2016 року та № 28517963 від 01.03.2016 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова