31 серпня 2016 року Справа № 808/2195/16 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Нечипуренка О.М., при секретарі Резніченко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
за позовною заявою ОСОБА_1
до: Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області
про: скасування податкового повідомлення - рішення, -
за участі представників сторін:
від позивача - ОСОБА_2 (договір №03/15 від 26.07.2016)
від відповідача - Драч Б.В. (довіреність № 75 від 26.07.2016)
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач 1), Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м.Запоріжжя Запорізької області (далі - відповідач 2) в якому просить суд : визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №414 - 17 від 17.06.2015, винесене відповідачем 1; зобов'язати відповідача 2 повернути позивачу сплачені кошти за неправомірно винесене податкове повідомлення рішення відповідачем 1.
Ухвалою суду від 12.08.2016 відкрито провадження в адміністративній справі №808/2195/16, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 23.08.2016. Розгляд справи було відкладено на 31.08.2016.
Представник позивача в засіданні 31.08.2016 уточнив позовні вимоги, та з підстав, викладених у позові просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області №414 - 17 від 17.06.2015, залишивши без розгляду позовні вимоги до відповідача-2.
Уточнення прийнято судом.
В засіданні 31.08.2016 підтримав позовні вимоги та, з урахуванням уточнень, просив задовольнити їх у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що складання Відповідачем оскаржуваного повідомлення-рішення є передчасним, його направлення не відповідає вимогам пп. 267.6.2. п. 267.6 ст. 267 ПК, а зміст вимогам ст.58 ПК та п.2.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України N91236 від 28.11.2012, тому воно є таким, що не відповідає вимогам до правомірності рішень суб'єкта владних повноважень, та підлягають скасуванню.
Представник відповідача в ході судового розгляду надав письмові заперечення проти позову. Зазначив, що по-перше, відповідно до порядку обчислення транспортного податку з фізичних осіб на 2015 рік (пп.267.6.1 п.267.6 ст.267 ПКУ), нарахування громадянину ОСОБА_1 проведено органами державної податкової служби, як фізичній особі - громадянину та на підставі пп.267.6.2 п.267.6 ст.267 розділу XII Податкового Кодексу України платникові вручено податкові повідомлення-рішення №414-17 від 17.06.2015 на суму - 25 000 грн.
З огляду на викладене, просить у задоволенні позову відмовити позивачу у повному обсязі.
Відповідно до ст. 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу "Камертон".
Відповідно до ст.160 КАС України, в засіданні 31.08.2016 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови і оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають, відповідно, частковому задоволенню, виходячи з наступного:
Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку та їх скасування є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним (його скасування) є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.
Як свідчать матеріали справи, відповідно до даних АІС "Податковий блок", встановлено, що у власності Позивача є легковий автомобіль TOYOTA HIGHLANDER (номерний знак НОМЕР_1) 2013 року випуску з об'ємом двигуна 3456 куб. см. який зареєстрований ним 05.06.2013 року та відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України є об'єктом оподаткування.
З метою встановлення точної дати першої реєстрації даного авто в Україні, до центру № 2 надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м Запоріжжя ДАІ ГУМВС України в Запорізькій області було направлено запит.
Відповідно до отриманої інформації від центру № 2 надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м Запоріжжя ДАІ ГУМВС України в Запорізькій області встановлено, що у власності Позивача перебуває легковий автомобіль TOYOTA HIGHLANDER (номерний знак НОМЕР_1) 2013 року випуску з об'ємом двигуна 5000 куб. см., який вперше зареєстрований в Україні 05.06.2013 року.
За результатами нарахування платникові надіслано податкове повідомлення-рішення №414-17 від 17.06.2015.
Не погоджуючись з рішеннями податкового органу позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правила оподаткування транспортним податком були визначені Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-\/ІІІ (далі - Закон №71).
Закон N971 був офіційно оприлюднений в газеті "Голос України" 31.12.2014, та в Офіційному віснику України - 21.01.2015 року.
Відповідно до пп.4.1.9. п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України (далі - ПК України) однією з засад оподаткування є стабільність, відповідно до якої зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.
Жодної прямої вказівки на надання зворотної дії статті 267 Податкового кодексу України в Законі України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" немає.
Крім того, відповідно до п.265.1.2 п.265.1 ст.265 ПК України транспортний податок є складовою податку на майно, який, в свою чергу, належить до місцевих податків (п. 10.1.1 п.10.1 ст.10 ПК України).
При цьому, відповідно до п.10.2 ПК України місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).
Відповідно до пп.12.3.4. п.12.3 ст.12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Таким чином, податкові зобов'язання по місцевому податку можуть визначатися податковим органом лише в разі, якщо міська рада своїм рішенням встановила цей місцевий податок. При цьому, визначення податкових зобов'язань з місцевого податку розпочинається не раніше, ніж настання наступного бюджетного періоду (року), що настає за періодом (роком), в якому прийняте відповідне рішення міської ради.
При цьому рішення Запорізької міської ради №8 "Про встановлення податку на майно (в частині транспортного податку)" було прийнято 15.01.2015.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Таким чином, бюджетний період, в якому починає застосовуватися транспортний податок у м. Запоріжжі, є 2016 рік.
Отже, правила стосовно визначення податкового зобов'язання щодо транспортного податку у розмірі 25000 гривень за легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см, встановлені ст. 267 ПК (з урахуванням приписів пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 та пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 цього Кодексу) не можуть застосовуватися раніше 2016 року.
Таким чином, у відповідача відсутні законодавчі підстави для нарахування позивачеві транспортного податку за 2015 рік.
Крім того, суд дійшов висновку, що транспортний податок, справляння якого введено змінами до Податкового кодексу України, фактично був сплачений позивачем, як власником транспортного засобу (легкового автомобіля) за правилами оподаткування, що діяли на момент придбання автомобіля.
Так, автомобіль TOYOTA HIGHLANDER (номерний знак НОМЕР_1) 2013 року випуску з об'ємом двигуна 3456 куб. см., був придбаний ОСОБА_1 і зареєстрований у 2013 році, та при цьому був сплачений податок, встановлений п.9.1.5 п.9.1 ст.9 ПК України, а саме - збір за першу реєстрацію транспортного засобу.
Відповідно до п.231.1 ст.231 ПК України (в редакції, чинній на момент реєстрації автомобіля) платниками збору були юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, що відповідно до статті 232 цього Кодексу є об'єктами оподаткування.
До об'єктів оподаткування збором відповідно до п.п. 232.1.1 п.232.1 ст.232 ПК України були колісні транспортні засоби.
Базою оподаткування збором був об'єм циліндрів двигуна в куб. сантиметрах (пп.233.1.1 п.233.1 ст.233 ПК України), ставка збору була визначена (для легкових автомобілів з об'ємом двигуна від 2501 до 3500 куб.см) у розмірі 29,38 грн. за 100 куб.см (пп. 234.1.2 п.234.1 ст.234 ПК України).
Пунктом 239.4 ст.239 ПК України було передбачено, що у разі відсутності документів про сплату збору або документів, що дають право на користування, пільгами, перша реєстрація в Україні не проводиться.
Наявність факту першої реєстрації автомобіля на ім'я позивача, таким чином, свідчить про те, що податок (збір) був сплачений ОСОБА_1 в установленому порядку і розмірі.
Таким чином, підстави для повторного (фактично - подвійного) оподаткування ОСОБА_1 , як власника того самого транспортного засобу, відсутні.
Таким чином, за результатом розгляду справи, суд приходить до висновку, що спірне податкове повідомлення - рішення №414-17 від 17.06.2015 винесено безпідставно та є таким, що підлягає скасуванню.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №414-17 від 17.06.2015.
Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
Як зазначено у частині першій статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області №414 - 17 від 17.06.2015.
Судовий збір у розмірі 551,21 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 21 коп.) присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції
Суддя О.М. Нечипуренко