15 вересня 2016 року м. Київ К/800/22166/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Штульман І.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1, - представника позивача ОСОБА_2, на постанову Козівського районного суду Тернопільської області від 18 квітня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Козівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
У березні 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом, у якому просив визнати неправомірними дії Козівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у призначенні йому пенсії на пільгових умовах, скасувати рішення відповідача від 30 грудня 2015 року про відмову у призначенні пільгової пенсії відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) та зобов'язати призначити йому таку пенсію з дати виникнення на неї права.
Постановою Козівського районного суду Тернопільської області від 18 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.
Вирішуючи спір суди попередніх інстанцій виходили з того, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону № 1788-XII є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 10 березня 2015 року № 21-51а15, від 10 вересня 2013 року № 21-183а13, від 2 грудня 2015 року № 21-1329а15.
Як вбачається з матеріалів справи та це вірно встановлено судами попередніх інстанцій, атестація робочих місць на підприємстві, де працював ОСОБА_2 у період з 3 серпня 1993 року по 1 листопада 2000 року, не проводилася, стаж роботи позивача на пільгових умовах становить 2 роки 10 місяців 16 днів, якого недостатньо для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій ОСОБА_1, - представник позивача ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Козівського районного суду Тернопільської області від 18 квітня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову, виходячи з того, що обов'язок по проведенню атестації робочих місць покладено на керівників підприємств, а тому непроведення такої атестації у визначені законодавством строки не може позбавити позивача його конституційного права на соціальний захист, зокрема, на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають правовій позиції Вищого адміністративного суду України та Верховного Суду України у даній категорії справ, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального чи процесуального права.
Керуючись статтею 211, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, - представника позивача ОСОБА_2, на постанову Козівського районного суду Тернопільської області від 18 квітня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Козівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Штульман