"15" вересня 2016 р. м. Київ К/800/16373/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Леонтович К.Г., Васильченко Н.В., Калашнікової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 1 квітня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2016 року по справі № 385/925/15 за позовом ОСОБА_1 до Гайворонської міської ради Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
У липні 2015 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Гайворонської міської ради Кіровоградської області, в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення 44 сесії Гайворонської міської ради шостого скликання від 28 квітня 2015 року №2592 про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого підсобного господарства; зобов'язати Гайворонську міську раду Кіровоградської області надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого підсобного господарства.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відмова міської ради є незаконною, такою, що порушує надане їй самою ж міською радою право на безоплатне отримання у власність частини земельної ділянки.
Постановою Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 1 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2016 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що наявні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач згідно договору купівлі-продажу є власником квартири № 4 в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням виконавчого комітету Гайворонської міської ради №1489 від 25 грудня 1997 року ОСОБА_1 передана у приватну власність земельна ділянка, що за адресою: АДРЕСА_1 розміром 560 кв.м., в тому числі під будівлями 105 кв.м. для ведення особистого підсобного господарства. Згідно п. 2 вказаного рішення, межі і розмір земельної ділянки будуть уточнені при видачі Державного акту на право приватної власності на землю.
На підставі Рішення виконавчого комітету Гайворонської міської ради №1489 від 25 грудня 1997 року ОСОБА_1 державний акт на право приватної власності на землю не оформлювала.
ОСОБА_1 6 квітня 2015 року звернулась до відповідача із заявою про надання дозволу на замовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж вказаної земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Рішенням 44-ї сесії Гайворонської міської ради від 28 квітня 2015 року №2592 в задоволені вказаної заяви позивача відмовлено на підставі ст. ст. 38, 39, 42, 118, 120 Земельного кодексу України. Рішення обґрунтовано тим, що спірна земельна ділянка є частиною прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належить до земель житлової та громадської забудови та може передаватись безоплатно у власність або надаватися у користування тільки об'єднанню власників багатоквартирного жилого будинку.
Суди першої і апеляційної інстанцій, відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходили з того, що оскаржуване рішення є правомірним, оскільки спірна земельна ділянка є частиною прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належить до земель житлової та громадської забудови, а тому не може передаватись у власність власникам окремих квартир.
Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішення 44-ї сесії Гайворонської міської ради від 28 квітня 2015 року №2592 „Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1", яким відмовлено у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого підсобного господарства.
Рішення обґрунтовано тим, що спірна земельна ділянка є частиною прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належить до земель житлової та громадської забудови та може передаватись безоплатно у власність або надаватися у користування тільки об'єднанню власників багатоквартирного жилого будинку.
Разом з тим, згідно п.п.14.1.205 ст. 14 „Податкового кодексу України" від 02.12.2010 № 2755-VI(в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення) прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації в межах відповідної земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі і споруди, та необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
У відповідності до положень ст.1 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001 № 2866-III((в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення) прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.
Суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору не з'ясовували правовий статус земельної ділянки, належним чином не дослідили на підставі яких документів на час прийняття рішення 44-ї сесії Гайворонської міської ради від 28 квітня 2015 року №2592 „Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1", земельна ділянка, що за адресою: АДРЕСА_1, була віднесена до прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку.
Без належного встановлення всіх обставин та їх оцінки в сукупності із іншими доказами по справі, висновки судів першої та апеляційної інстанцій не ґрунтуються на вимогах ст.159 КАС України про всебічність і повноту їх дослідження, отже рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Враховуючи, що касаційна інстанція відповідно до вимог ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Вищого і адміністративного суду України вбачає за необхідне судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно повно та всебічно з'ясувати всі обставини справи, вірно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
Відповідно до ст. 227 КАС України підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 1 квітня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2016 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Судді: