"14" вересня 2016 р. м. Київ К/800/12298/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Сороки М.О.,
Смоковича М.І.,
Чумаченко Т.А.,
провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом прокурора Щорського району Чернігівської області до Щорської міської ради Чернігівської області, треті особи - ОСОБА_1, реєстраційна служба Щорського районного управління ючтиції Чернігівської області, відділ Держземагенства у Щорському районі Чернігівської області про визнання рішення протиправним, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 7 листопада 2014 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року,-
У вересні 2014 року прокурор Щорського району Чернігівської області звернувся до суду з вказаним позовом, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати протиправним та скасувати рішення Щорської міської ради від 18.09.2008 «Про передачу безоплатно земельної ділянки у власність».
Постановою Щорського районного суду Чернігівської області від 7 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Щорської міської ради від 18.09.2008 «Про передачу безоплатно земельної ділянки у власність».
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
У запереченні на касаційну скаргу прокурор Щорського району Чернігівської області, посилаючись на законність судових рішень, просить залишити їх без змін.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Встановлено, що 18.03.2008 Щорською міською радою прийнято рішення «Про передачу безоплатно земельної ділянки у власність», яким вирішено:
збільшити земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1, на 0,04078 га за рахунок земель загального користування Щорської міської ради;
затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують прав власності на земельну ділянку в АДРЕСА_1, ОСОБА_1;
передати ОСОБА_1 безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,1008 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, яка розташована на землях Щорської міської ради, АДРЕСА_1, та видати державний акт на право власності на земельну ділянку, тощо.
Ухвалюючи рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
При касаційному перегляді судових рішень у справі колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
За змістом частини другої статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У пункті 1 частини 2 статті 17 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).
Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Встановлено, що предмет спору у справі пов'язаний із набуттям права власності на земельну ділянку.
Ураховуючи наведене, суди дійшли помилкового висновку, що позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, може бути розглянуто за правилами КАС.
Аналогічний висновок щодо застосування вищезазначених норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2014 року (справа № 21-544а14).
Відповідно до частини 1 статті 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
За змістом частини 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Згідно з частиною 1 статті 228 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 157, 220, 220-1, 223, 228, 230, 231 КАС України, суд,-
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 7 листопада 2014 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року - скасувати.
Закрити провадження у адміністративній справі за позовом прокурора Щорського району Чернігівської області до Щорської міської ради Чернігівської області, треті особи - ОСОБА_1, реєстраційна служба Щорського районного управління юстиції Чернігівської області, відділ Держземагенства у Щорському районі Чернігівської області про визнання рішення протиправним.
Роз'яснити позивачеві право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Судді: