14 вересня 2016 року м. Київ К/800/12498/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Сороки М.О.,
Смоковича М.І.,
Чумаченко Т.А.,
провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом ТОВ «Лентер» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення, за касаційною скаргою Київської міської митниці Державної фіскальної служби на постанову Київського оружного адміністративного суду від 19 грудня 2014 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року,-
У грудні 2014 року ТОВ «Лентер» звернулось до суду з вказаним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби № 100000003/2014/000480/2 від 03.09.2014.
Постановою Київського оружного адміністративного суду від 19 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби № 100000003/2014/000480/2 від 03.09.2014.
У касаційній скарзі Київська міська митниця Державної фіскальної служби, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з таких підстав.
Встановлено, що 17.10.2012 між ТОВ «Лентер» (покупець) та компанією HONWIDE IMPORT & EXPORT CO., LTD (продавець) укладено Контракт № 32-А, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує товар на умовах поставки FOB - порт Янтьянь, Шеньчжень, КНР (Incoterms 2010) у кількості, асортименті та за цінами у відповідності із додатковими угодами до Контракту. Загальна вартість Контракту складає 200000,00 доларів США, з урахуванням транспортних витрат на доставку та завантаження товару на борт судна. На продавця покладено всі витрати, пов'язані із перевіркою якості, розміру, ваги та кількості поставленого товару. Продавець зобов'язується за власний рахунок отримати експортну ліцензію або інше офіційне свідоцтво та виконати всі митні формальності, які необхідні для експорту товару. Відвантаження товару здійснюється силами, засобами та за рахунок продавця. Продавець здійснює оформлення всіх необхідних документів (ліцензій, сертифікатів країни походження), а також здійснює оплату митної збору, податку на експорт тощо), за власний рахунок. Доставка товару здійснюється морським судном по морю та автомобільним транспортом по суші до складу покупця за адресою: 08130, Україна, Київська область, Києво - Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Садова, 49.
У травні 2014 року між ТОВ «Лентер» та компанією HONWIDE IMPORT & EXPORT CO., LTD укладено Додаткову угоду до контракту від 21.05.2014 № 7, відповідно умов якої позивач придбав прасувальні дошки та сушарки для білизни на загальну суму 17946,80 доларів США.
З метою митного оформлення вказаного товару позивачем до митного органу подано митну декларацію № 100250003/2014/085400 від 02.09.2014 із визначенням митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. На підтвердження заявленої митної вартості подано наступні документи: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу; міжнародну автомобільну накладну (CMR); коносамент (Bill of Lading); банківський платіжний документ; документ, що підтверджує вартість перевезення товару; прайс - лист виробника товару; рахунок - фактуру (інвойс); пакувальний лист; доповнення до зовнішньоекономічного контракту (Додаткова угода від 09.11.2013 № 4); доповнення до зовнішньоекономічного контракту (Додаткова угода від 21.05.2014 № 7); зовнішньоекономічний договір (контракт); інформацію про позитивні результати здійснення санітарно - епідеміологічного контролю товару; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару; декларацію про походження товару; інші некласифіковані документи; копію митної декларації країни відправлення; інформаційний код результатів митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу.
За результатом розгляду поданих документів митний орган повідомив позивача про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товару, а саме: транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (договір (контракт) про перевезення); висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; виписки з бухгалтерської документації та інші (за наявності) платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
На вказану вимогу позивач листом від 03.09.2014 № 177 повідомив митний орган про надання ним документів, зокрема: інвойсу від 02.08.2014 № AUG 02-VL/2014; перекладу інвойсу від 02.08.2014 № AUG 02-VL/2014; пакувального листа до інвойсу від 02.08.2014 № AUG 02-VL/2014; перекладу пакувального листа до інвойсу від 02.08.2014 № AUG 02-VL/2014; сертифікату походження № CCPIT121959304; сертифікату якості; прайс - листа, завіреного печаткою торгово - промислової палати Китаю; експортної декларації № 166339739; платіжного доручення від 08.08.2014 № 93; SWIFT від 14.07.2014; коносаменту № SZNLEG1407073; калькуляції собівартості товару; довідки про транспортні витрати від 01.09.2014 № 5395; рахунок - фактури від 01.09.2014 № 606; заявки на транспортно - експедиторське обслуговування від 01.09.2014 №7; Договору про транспортно - експедиторське обслуговування від 03.10.2013 № 386; видаткових накладних від 28.07.2014 № 5167, від 08.07.2014 № 4628; податкових накладних від 28.07.2014 № 427, від 08.07.2014 № 100. Крім цього, товариство повідомило митний орган про відсутність підстав для надання додаткових документів на підтвердження складових митної вартості імпортованих товарів.
03.09.2014 Київською міжрегіональною митницею Міндоходів прийнято рішення № 100000003/2014/000480/2 про коригування митної вартості, яким скориговано митну вартість імпортованого товару - побутових виробів з чорних металів, фарбованих, зокрема: прасувальних дошок Expert, ТМ МД, 33х110 см, кількістю 72 штуки, арт. HW08664; прасувальних дошок Slim, ТМ МД, 31х91 см, кількістю 1000 штук, арт. HW08665; прасувальних дошок Smart, ТМ МД, 30х107 см, кількістю 1000 штук, арт. HW31425; прасувальних дошок Basic, ТМ МД, 33х110 см, кількістю 240 штук, арт. HW31427; прасувальних дошок Perfect TM Viland, 38х122 см, кількістю 50 штук, арт. HW31428; прасувальних дошок Gloria, ТМ МД, 33х114 см, кількістю 100 штук, арт. HW09403; сушарки для білизни DRYINGRACKEXTENDABLE, TM МД, 180х50х90, кількістю 1602 штуки, виробництва HOWWIDE IMPORT & EXPORT CO.LTD, країна виробника: CN, за резервним методом на рівні 02,00 дол. США за одиницю товару. У рішенні зазначено про неможливість визначення складових митної вартості товарів у зв'язку з неподанням декларантом разом з МД транспортних перевізних документів та документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (договір (контракт) про перевезення); не поданням декларантом на письмову вимогу митного органу додаткових документів, зокрема: висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Методи за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовані у звязку з відсутністю цінової інформаціїна ідентичні та подібні товари; методи на основі віднімання вартості та додавання вартості (через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості. Митна вартість була визначена із застосуванням резервного методу з урахуванням вимог статті 64 Митного кодексу України та ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях за МД від 04.08.2014 № 110130000/2014/506193.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем до митного органу надані усі необхідні документи на підтвердження заявленої вартості товару за ціною договору, щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частинами 1, 2 статті 51 МК митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Статтею 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У статті 57 МК передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено в статті 58 МК.
За змістом частин 4, 5 статті 58 МК митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно з вимогами частин 1, 2, 3, 5 статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства, для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, суди дійшли правильного висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби № 100000003/2014/000480/2 від 03.09.2014.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України також погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій і доводи касаційної скарги його не спростовують.
Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного суду України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби відхилити, а постанову Київського оружного адміністративного суду від 19 грудня 2014 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.
Судді: