12 вересня 2016 року м. Київ К/800/24197/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Маринчак Н.Є. перевіривши матеріали касаційної скарги Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року у справі №805/789/16-а за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Донецькій області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
встановив:
Під час перевірки касаційної скарги Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Донецькій області було встановлено її невідповідність вимогам ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, до касаційної скарги не додано копію рішення суду першої інстанції та документ про сплату судового збору.
За приписами ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI, з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року (редакція діє з 01.09.2015 року), за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, ставка судового збору встановлена у такому розмірі: 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційний скарзі зазначаються вимоги особи, що подає касаційну, скаргу до суду касаційної інстанції.
Як вбачається з резолютивної частини касаційної скарги, скаржник просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, проте позивачем не зазначено вимоги до суду касаційної інстанції щодо рішення суду першої інстанції у межах повноважень, закріплених у ст. 223 Кодексу адміністративного судочинства України.
Тобто, резолютивна частина касаційної скарги не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, скаржнику необхідно уточнити вимоги до суду касаційної інстанції, викладені в резолютивній частині касаційної скарги, надати суду документ про сплату судового збору у розмірі та в порядку, встановленому законом та копію рішення суду першої інстанції.
Відповідно до вимог ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовуються правила ст. 108 цього кодексу, а саме, постановляється ухвала про залишення скарги без руху для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року у справі №805/789/16-а за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Донецькій області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків до 18 жовтня 2016 року.
У разі невиконання вимог суду, касаційна скарга буде визнана неподаною та повернута скаржнику.
Суддя Вищого адміністративного
суду України Н.Є. Маринчак