07 вересня 2016 року м. Київ К/800/42552/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: Стародуб О.П. (доповідач), Кочан В.М., Пасічник С.С.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07.06.2012р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного від 16.07.2013р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної податкової служби у Херсонській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
У квітні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог а.с. 31) про визнання бездіяльності відповідача незаконною та зобов'язання визначити одноразову грошову допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за період служби в податковій міліції з 07.11.2003р. по 28.03.2012р. шляхом внесення змін до наказу від 28.03.2012р. №164-о, здійснити виплату допомоги та стягнення 15000 грн моральної шкоди.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 07.06.2012р., яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного від 16.07.2013р., позовні вимоги задоволено частково.
Визнано бездіяльність відповідача протиправною та зобов'язано визначити одноразову грошову допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за період служби в податковій міліції з 07.11.2003р. по 28.03.2012р. шляхом внесення змін до наказу від 28.03.2012р. №164-о та виплатити допомогу.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Згідно статті 9-1 цього Закону особам, які звільнені зі служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів без права на пенсію, протягом одного року після звільнення зі служби виплачується щомісячна грошова допомога в розмірі окладу за військовим (спеціальним) званням.
Пунктом 1 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393) установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються, зокрема, військова служба в Збройних Силах.
Згідно пункту 10 цього Порядку військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Зазначеним в абзаці першому цього пункту військовослужбовцям і особам рядового і начальницького складу, які звільняються із служби повторно, одноразова грошова допомога виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, що при попередньому звільненні не набули право на отримання такої допомоги.
Абзацом першим пункту 11 цього Порядку передбачено, що особам, звільненим із служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів без права на пенсію, протягом одного року після звільнення із служби виплачується щомісячна грошова допомога у розмірі окладу за військовим (спеціальним) званням.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач проходив службу в органах податкової міліції на посаді старшого інспектора сектору оперативного реагування штабу головного відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка.
Наказом голови Державної податкової служби у Херсонській області від 28.03.2012р. №164-о позивача звільнено з посади в запас Збройних Сил України на підставі пункту 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, та визначено, що вислуга років позивача в податковій міліції станом на 28.03.2012р. складає 8 років 4 місяці 21 день. (а.с. 10)
02.04.2012р. позивач звернувся до голови Державної податкової служби у Херсонській області із заявою про нарахування та виплату йому одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби у податковій міліції, яка відповідно до трудової книжки становить 16 років 1 місяць 7 днів, шляхом внесення відповідних змін до наказу від 28.03.2012р. №164-о. (а.с.11)
Листом голови Державної податкової служби у Херсонській області від 10.04.2012р. в задоволенні заяви відмовлено, оскільки на час звільнення з податкової служби позивач не набув права на пенсію на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а тому відповідно позивач не набув право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393. (а.с. 13)
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач у період з 03.07.1995р. по 17.03.2003р. проходив службу в Збройних Силах України, вислуга років позивача, з урахуванням стажу служби в органах податкової міліції, складає більше 16 років, а тому він має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби в податковій міліції з 07.11.2003р. по 28.03.2012р.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав суду доказів заподіяння йому моральних страждань та не навів обґрунтувань визначення моральної шкоди в сумі 15000 грн.
Оскільки в цій частині постанова суду першої інстанції не оскаржувалась, то апеляційний суд рішення суду в цій частині не переглядав.
З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи касаційної скарги є безпідставними і висновки судів не спростовують, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що позивач належить до осіб, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», позивач звільнений зі служби у зв'язку із скороченням штатів і на час звільнення його вислуга становить більше 10 років, а тому суди обґрунтовано прийняли рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Положення пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. № 393 також не пов'язують виплату одноразової грошової допомоги з набуттям права на пенсію.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 17.03.2015р. №21-80а15.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 244 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Касаційну скаргу Державної податкової служби у Херсонській області відхилити, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07.06.2012р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного від 16.07.2013р. у даній справі - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.
Судді: О.П. Стародуб
В.М. Кочан
С.С. Пасічник