Справа № 815/2388/16
13 вересня 2016 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Левчук О.А.,
за участю секретаря Тишкової Л.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до комунального підприємства “Житловий сервіс” про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій в розмірі 26 080,00 грн. та пені в розмірі 438,21 грн.,
Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з комунального підприємства “Житловий сервіс” на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій в розмірі 26 080,00 грн. та пеню в розмірі 438,21 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у відповідності до нормативу місць призначених для працевлаштування інвалідів відповідач повинен був створити 2 робочі місця в 2015 році, проте не створив жодного, у зв'язку з чим до КП “Житловий сервіс” застосовано адміністративно-господарські санкції в розмірі 26 080,00 грн. та внаслідок несплати у встановлений законом строк вказаних санкцій, нараховано пеню за 6 днів затримки в розмірі 438,21 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив задовольнити позов.
Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечував, надав до суду письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні адміністративного позову Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, в обгрунтування зазначив, що Закон № 875 не вимагає, щоб роботодавець самостійно займався пошуком інвалідів для працевлаштування на створені робочі місця, а КП “Житловий сервіс” не відмовляв інвалідам у принятті на роботу, підприємство фактично не працевлаштовувало необхідну кількість інвалідів з незалежних від нього причин: через відсутність інвалідів, які потребують роботи у відповідача, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню інвалідів. Протягом звітного року КП “Житловий сервіс” належним чином інформувало центр зайнятості про наявність вакансій. Оскільки відповідачем не порушено норм чинного законодавства, застосування до нього адміністративно-господарських санкцій і пені є безпідставними.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та проаналізувавши надані докази, встановив наступне.
Позивач відповідно до Положення про Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом бюджетної установи - Фонду соціального захисту інвалідів. Одним із покладених на відділення Фонду завдань є збір сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Згідно до ч. 3 ст. 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Згідно з ч.1 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Відповідно до ч.4 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст.19 цього Закону.
Судом встановлено, що відповідачем до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів подано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2015 рік форми № 10-ПІ, в якому зокрема зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) - 45, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб)- 1, кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на місцях, створених відповідно до вимог ст.19 “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” - 2 (а.с. 7). У відповідності з нормативів місць, призначених для працевлаштування інвалідів, відповідач повинен був створити 2 робочі місця, але створив лише 1.
При цьому, відповідно до пункту 3.2.5 Інструкції середньооблікова чисельність працівників за період з початку року (в тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно та діленням одержаної суми на кількість місяців 12 (тобто місяців).
Окрім того, відповідно до п. 3.4. Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ поштова-річна “Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів”, затвердженою Наказом Мінпраці України 10.02.2007 року № 42 данні щодо середньооблікової кількості штатних працівників, облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02), та кількість інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображається в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно обчислюється в бік збільшення).
Судом встановлено, що у відповідача протягом 2015 року працювали інваліди, а саме: ОСОБА_1 (7 місяців), а отже середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 1 , з розрахунку: 7 : 12 = 0, 58 = 1.
Таким чином, відповідач створив лише 1 робоче місце, а у відповідності до норм діючого законодавства норматив робочих місць по працевлаштуванню інвалідів 2 робочі місця, тобто приписи нормативу протягом звітного 2015 року відповідачем не виконано.
Комунальним підтриємтвом “Житловий сервіс” самостійно визначено суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 26 079, 00 грн., але не сплачено (а.с. 7).
Згідно із ч. 4, 9, 10 ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21 березня 1991 року №875-XI та “Порядку сплати підприємствами, установами організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №70 від 31.01.2007 року адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, самостійно у строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, а у разі несплати штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку.
Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів на підставі звітів позивача наведено розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, яку відповідач повинен був самостійно сплатити до бюджету (а.с. 9), проте відповідач суму адміністративно-господарських санкцій у строк до 15.04.2016 року позивачу не перерахував, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму несплачених адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу 2 робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2015 році.
Згідно із ч. 2 ст. 20 “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-ХІІ від 21.03.1991 року порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня нараховується виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, яка діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Таким чином, відповідач крім санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів повинен сплатити пеню у розмірі 438,21 грн.
За приписами п.2.1 Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 р. №316, форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Доводи відповідача, що КП “Житловий сервіс” протягом звітного року належним чином інформувало Кілійський районний центр зайнятості про наявність вільних місць на підприємстві, які б могли зайняти інваліди, суд не приймає до уваги, оскільки з наданої відповідачем на підтвердження цих обставин копії звіту за формою № 3-ПН від 01.06.2015 року відсутні відмітки, щодо отримання цього звіту Кілійським районним центром зайнятості та його ресєтрації у відповідному територіальному органі Державної служби зайнятості. (а.с. 61-62)
Також, відповідачем не надано будь-яких інших належних доказів підтвердження отримання цього звіту Кілійським районним центром зайнятості.
При цьому, Кілійським районним центром зайнятості листом від 07.04.2016 року № 341/05/13 повідомлено, що у 2015 році КП «Житловий сервіс» (код ЄДРПОУ 32443964) не подавало звітність за формою № 3-ПН «Інформацію про попит на робочу силу (вакансії)» та зазначено, що протягом 2015 року в Кілійському районному центрі зайнятості на обліку перебували 35 безробітних осіб з обмеженими фізичними можливостями. (а.с. 35, 63-64)
Отже, комунальним підприємством “Житловий сервіс” не виконано вимоги Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів.
При прийнятті рішення суд враховує положення ст.244-2 КАС України щодо обов'язковості рішення Верховного Суду України, прийнятого за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, та, зокрема, постанови Верховного Суду України від 31 січня 2011 року (справа № 21-60а10), від 20 червня 2012 року (справа № 21-60а11), в яких зазначається, що обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування. Разом з тим суд зазначає, що відповідач повинен здійснити всі залежні від нього заходи щодо утворення робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Таким чином вказаний висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідачем, не було вжито усі залежні від нього заходи щодо виконання обов'язку з надання відповідним державним органам необхідної для працевлаштування інвалідів інформації та дотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інваліді визначених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов до висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування своїх позовних вимог і адміністративний позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159 - 163, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з комунального підприємства “Житловий сервіс” (код ЄДРПОУ 32443964) р/р 2603300113842, МФО 328845 на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 37905000) суму адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2015 році у розмірі 26 080,00 грн. та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 438,21 грн., всього у розмірі 26 080, 00 грн. на р/р 31215230700234, банк - ГУ ДКСУ в Одеській області, одержувач - УК у Кілійському районі, МФО 828011.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд у строки та в порядку встановлені ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.
Повний текст постанови складено та підписано 16 вересня 2016 року.
Суддя О.А. Левчук
.