06 вересня 2016 року м.Київ 810/2363/16
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання: Волощук Л.В.,
представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
від відповідача - ОСОБА_3,
від третьої особи - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт"
до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
третя особа: ОСОБА_5 фіскальна служба України
про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження
До Київського окружного адміністративного суду звернулось ОСОБА_5 підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “Укрспирт” до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 фіскальна служба України про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 51720887 від 21.07.2016.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувану постанову державним виконавцем було прийнято на підставі дублікату виконавчого листа № 810/549/15 від 18.03.2016 виданого Київським окружним адміністративним судом.
Проте, як вбачається зі змісту дублікату виконавчого листа, стягувачем є контролюючий орган - ОСОБА_5 фіскальна служба України, а предметом стягнення є штраф, який є податковим боргом. Разом з цим, позивач зауважив, що нормами чинного законодавства для виконання вказаного судового рішення передбачений окремий порядок, який регулююється Податковим кодексом України та є самостійним, тобто здійснюється без залучення органів державної виконавчої служби.
З огляду на зазначене, позивач стверджує, що державний виконавець Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження та повернути виконавчий документ стягувачу на підставі пункту 4 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки стягнення за цим виконавчим документом проводиться безпосередньо органами державної податкової служби.
Таким чином на думку позивача відкриття виконавчого провадження відбулося з порушенням положень Законом України «Про виконавче провадження», а тому постанова ВП № 517208878 від 21.07.2016 є незаконною та підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представники позивача доводи викладені в адміністративному позові підримали у повному обсязі та просили позов задовольнити. Разом з цим, додатково пояснили, що підприємство не заперечує проти наявності податкового боргу. Водночас, штрафні санкції застосовані ДФС України до ДП «Укрспирт» за порушення норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» є грошовим зобов'язанням у розумінні пп. 14.1.39 Податкового кодексу України. А отже, таке грошове зобов'язання, у разі його своєчасної не сплати, є податковим боргом та повинно стягуватись податковим органом в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для сплати податкового боргу без залучення органів державної виконавчої служби.
Звернули увагу суду на те, що в разі виконання судового рішення в поряду передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" ОСОБА_5 підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “Укрспирт” зобов'язано буде сплатити виконавчий збір, що суперечить вимогам чинного законодавства та спричинить матеріальні збитки підприємству.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти адміністративного позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування доводів заперечень зазначив, що оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем було прийнято на підставі дублікату виконавчого листа № 810/549/15 від 18.03.2016 виданого Київським окружним адміністративним судом та відповідно до приписів статтей 18, 25 Закону України "Про виконавче провадження".
Представник відповідача у судовому засіданні зауважив, що в разі добровільного виконання судового рішення виконавчий збір не стягується.
Представник третьої особи - Державної фіскальної служби України у судовому засіданні надав письмові заперечення на адміністративний позов та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування доводів заперечень зазначив, що рішення про застосування фінансових санкцій є адміністративно-господарською санкцією і ототожнювати його з податковим повідомленням-рішенням не можна.
Представник податкового органу також пояснив суду, що відповідно до вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а також Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 вказаного Закону сума штрафу стягується на підставі рішення суду.
У свою чергу, завершальною стадією судового провадження - є виконавче провадження, яке відкривається на підставі виконавчого документа (виконавчого листа або його дубліката).
Враховуючи те, що ДП «Укрспирт» не було виконано рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання, ДФС застосовано процедуру стягнення фінансових санкцій через суд та отримано відповідний виконавчий лист для примусового виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2015
З огляду на вказані обставини, представник податкового органу стверджує, що постанову про відкриття виконавчого провадження № 51720887 від 21.07.2016 державним виконавцем було прийнято в межах повноважень та у спосіб передбачений чинним законодавством України, а тому підстави для задоволення позовних вимог - відсутні.
Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Як встановлено судом, в лютому 2015 року ОСОБА_5 фіскальна служба України звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “Укрспирт” про стягнення штрафів у загальному розмірі 186956800,16 грн.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2015, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015 адміністративний позов задоволено: стягнуто з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “Укрспирт” до бюджету штраф у розмірі 186956800 грн. 16 коп.
Постанова суду набрала законної сили 21.05.2015 та 31.08.2015 на її виконання було видано виконавчий лист № 810/549/15.
18.03.2016 Київським окружним адміністративним судом видано дублікат виконавчого листа № 810/549/15, а також продовжено строк для його пред'явлення до виконання.
21.07.2016 начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції було розглянуто заяву Державної фіскальної служби України про примусове виконання дублікату виконавчого листа № 810/549/15 та прийнято рішення (постанову) про відкриття виконавчого провадження ВП № 51720887.
Вважаючи постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 51720887 протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами суд виходить з наступного.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з частиною 1 та 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Приписами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалене, видається один виконавчий лист.
Відповідно до частини 1 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України замість втраченого оригіналу виконавчого листа адміністративний суд, який видав виконавчий лист, за заявою стягувача або поданням державного виконавця може видати його дублікат.
Приписами частини 1 статті 255 та статті 257 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно зі статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999 № 606-XIV (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 606) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Частинами 1, 2 статті 17 Закону № 606 встановлено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами.
Вимоги до виконавчого документа визначено у статті 18 Закону № 606.
Приписами статті 25 Закону № 606 імперативно встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення (стаття 19 Закону № 606).
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження (частина 2 статті 25 Закону № 606)
Як вже зазначалось, на виконання судового рішення в адміністративній справі № 810/549/15 Київським окружним адміністративним судом 18.03.2016 було видано дублікат виконавчого листа про стягнення з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “Укрспирт” до бюджету штраф у розмірі 186956800 грн. 16 коп.
20.07.2016 ОСОБА_5 фіскальна служба України звернулась з заявою до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про примусове виконання зазначеного виконавчого листа.
З огляду на встановлені судом обставини та відповідно до вимог чинного законодавства відповідач був зобов'язаний відкрити виконавче провадження з примусове виконання дублікату виконавчого листа № 810/549/15.
Щодо доводів позивача відносно того, що зазначене судове рішення повинно бути виконано безпосередньо ОСОБА_5 фіскальною службою України в порядку передбаченому Податковим кодексом України для сплати податкового боргу, суд зазначає про таке.
Частиною 2 статті 17 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481/95-ВР) передбачено фінансові санкції у вигляді штрафу, які застосовуються до суб'єктів господарювання за порушення норм цього Закону.
Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону № 481/95-ВР, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 «Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Прядок № 790).
Відповідно до частини 5 статті 17 Закону № 481/95-ВР у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.
Аналогічна норма визначена в пункті 10 Порядку № 790, яким передбачено, що у разі
невиконання суб'єктом господарювання рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.
Як вже зазначалось, рішення суду про стягнення з ДП “Укрспирт” фінансових санкцій за порушення вимог статті 14 Закону № 481/95-ВР та статті 230 Податкового кодексу України набрало законної сили, а тому підлягає примусовому виконанню шляхом видачі виконавчого листа.
Крім того, суд також звертає увагу, що ДП “Укрспирт” вже зверталось до суду зі скаргою на ухвалу суду, якою було вирішено питання про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Проте, ухвалою суду від 07.07.2016 у відкритті апеляційного провадження за вказаною скаргою підприємству було відмовлено.
Разом з цим, судом встановлено, що в липні 2016 року позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з заявою про визнання виконавчого листа № 810/549/15 таким що не підлягає виконанню.
Водночас, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2016, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2016 у задоволенні вказаної заяви Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “Укрспирт” було відмовлено.
При цьому, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду погодилась з висновками суду першої інстанції відносно того, що доводи ДП «Укрспирт» про необхідність стягнення вказаної у позові суми заборгованості податковим органом в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для сплати податкового боргу без видачі виконавчого листа є безпідставними та суперечать зазначеним нормам, зокрема, Кодексу адміністративного судочинства України.
Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність посилань ДП “Укрспирт” на інформаційний лист № 375/11/14-14 від 28.03.2014, оскільки метою видачі цього інформаційного листа було унеможливлення виникнення ситуацій, коли судове рішення може бути виконане як за процедурою, встановленою Податковим кодексом України, так і відповідно до законодавства про виконавче провадження.
Крім того, в ухвалі від 07.09.2016 колегією суддів було встановлено, що дублікат виконавчого листа від 18.03.2016 № 810/549/16 не був виданий судом помилково та підлягає виконанню.
Як вже зазначалось, згідно з нормами чинного законодавства виконання судових рішень здійснюється в порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» на підставі виконавчого листа (дубліката виконавчого листа) шляхом відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача.
Таким чином, з огляду на зазначене, судом встановлено, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв в межах та у спосіб передбачений нормами чинного законодавства України та не мав жодних правових підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження, а також повернення стягувачу виконавчого документу від 18.03.2016 № 810/549/16.
Відносно доводів позивача про понесення підприємством збитків пов'язаних зі сплатою виконавчого збору та витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження, боржнику було запропоновано самостійно виконати рішення у термін до 27.07.2016 включно. Крім того, боржника було також попереджено, що при невиконанні рішення в наданий для самостійного виконання строк, рішення буде виконуватись в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та проведенням виконавчих дій.
Отже, з наведеного вбачається, що ДП «Укрспирт» не було позбавлено права виконання рішення суду в добровільному порядку та бути звільненим від сплати витрат по проведенню виконавчих дій відповідачем.
Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, покладений на суб'єкта владних повноважень даною нормою тягар доказування правомірності своїх дій не звільняє позивача від обов'язку доказування своїх тверджень чи заперечень. Водночас, позивачем не було доведено обгрунтвоаності позовних вимог.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини другої статті 94 кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки відповідачами не понесено судових витрат, судові витрати стягненню на користь відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Панова Г. В.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 12 вересня 2016 р.