копія
30 серпня 2016 р. Справа № 804/6950/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
за участю:
представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
03.06.2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів з позовом до державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», в якому виклало позовні вимоги щодо стягнення з державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь Державного бюджету України в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі - 6136642,80грн. та пені у розмірі - 128869,44грн.
Свої позовні вимоги Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) обґрунтувало тим, що за 114 робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, відповідач до 15.04.2015 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі - 6136642,80грн., проте своєчасно не сплатив, тому Фондом була проведена перевірка та розрахована пеня у розмірі - 128869,44грн.
Заперечуючи проти заявленого адміністративного позову, відповідач надав суду свої заперечення від 26.06.2015 року та пояснив, що у Фонду не було жодних законних підстав для проведення перевірки, та заявки на проведення перевірки підприємством не подавались. Отже, акт перевірки від 05.03.2015 року №58 не може бути взятий до уваги як належний та єдиний доказ невиконання нормативу, встановлених порушень Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів України» як такий, що протиправно складений. Також, на думку підприємства, закон не наділяє позивача правом розрахунку адміністративно-господарських санкцій. Такі обчислення можуть проводитися роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Тому, з цього приводу Фонд перевищив надані йому законом повноваження, а обов'язок відповідача щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця, бо такий обов'язок покладається на органи працевлаштування за ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів України».
Втім, згодом Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів надало суду заяву про зміну позовних вимог від 20.08.2015 року, за якою просить суд: стягнути з державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь Державного бюджету України в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі - 6136642,80грн. та пені за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі - 773216,64грн.
Відповідач заперечував проти змінених позовних вимог в повному обсязі та у доповненнях до заперечень від 13.10.2015 року зазначив, що він вчинив всі належні заходи, направлені на працевлаштування осіб з обмеженими можливостями, а тому не може нести відповідальність та сплачувати адміністративно-господарські санкції. А обов'язок по працевлаштуванню інвалідів покладений на службу зайнятості, органи Мінсоцзахисту, місцеві ОСОБА_4 народних депутатів, громадські організації інвалідів за ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів України». Пояснюючи свої твердження про вжиття всіх заходів щодо працевлаштування інвалідів, підприємство зазначило, що щомісячно подавало до Жовтоводського центру зайнятості звіти за формою 3-ПН. Крім того, 11.11.2014 року між державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ДП «СхідГЗК», відповідач) та Жовтоводським центром зайнятості було укладено угоду про співпрацю з метою забезпечення подальшого розвитку соціального діалогу в суспільстві, сприяння зайнятості осіб з обмеженими можливостями у м. Жовті Води. Наказом по підприємству від 25.12.2014 року №7708/к про внесення змін до штатних розписів підрозділів ДП «СхідГЗК» введено до штату різних підрозділів 48 штатних одиниць виключно для працевлаштування інвалідів з огляду на потреби підприємства, наявність інвалідів на обліку у службі зайнятості. Відповідач самостійно подавав оголошення на місцевій приватній незалежній телерадіокомпанії «Степ» згідно ефірних довідок від 14.02.2014 року, 30.05.2014 року, 29.12.2014 року. Також відділом кадрів підприємства надавались оголошення про запрошення на роботу осіб з обмеженими можливостями у його щотижневій газеті «Трудова слава» за 27.12.2014 року №52. На підтвердження заявлених тверджень ДП «СхідГЗК» надало суду відповідні докази.
02.03.2016 року ухвалою суду було задоволено клопотання представника відповідача та зупинено провадження у цій адміністративній справі до винесення рішення Верховним Судом України по справі №804/8629/14. Предметом судового розгляду у зазначеній адміністративній справі було встановлення правомірності чи протиправності нарахування ДП «СхідГЗК» Фондом адміністративно-господарських санкцій в сумі - 6470785,10грн., пені - 1941,24грн. За результатами судового розгляду суд прийшов до висновку про те, що норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів має розраховуватись, виходячи зі середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, тобто від загальної чисельності працюючих, за ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів України». Тому, вимоги позивача щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені є правомірними.
На підставі ст.72 КАС України, ст.244-2 КАС України суд приймає до уваги вищевказані висновки та рішення Верховного Суду України.
З урахуванням цього рішення позивач надав суду додаткові пояснення від 26.07.2016 року, за якими зазначив порядок проведеного розрахунку санкцій та пені.
Під час судового засідання 30.08.2016 року ДП «СхідГЗК» надало суду свої остаточні письмові заперечення, з огляду на позицію позивача. Та аналогічно до попередніх своїх заперечень повідомило суд про зроблену роботу щодо виконання обов'язку зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів. Також зазначило про співпрацю з центром зайнятості, про надання оголошень, запрошень на роботу. Щодо розрахунку пені, яка на думку відповідача має бути меншою, він описав свої міркування, навів власні розрахунки та зазначив про неправильність проведених Фондом розрахунків, а саме: з порушенням Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року №223.
Під час судового засідання представник позивача пояснив обставини справи як про це зазначено вище та просив позов задовольнити.
Представник відповідача також обґрунтував свою позицію згідно вищевикладених заперечень та доповнень до нього, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши у сукупності письмові докази, наявні в матеріалах справи, проаналізувавши чинне українське законодавство, приходить до висновку про необхідність задоволення цього адміністративного позову у повному обсязі з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що за відомостями звіту за формою 10-ПІ за 2014 рік розмір середньорічної заробітної плати штатного працівника у 2014 році у ДП «СхідГЗК» становив - 53830,20грн.
За поясненнями позивача, з огляду на уточнені позовні вимоги від 20.08.2015 року у частині нарахування пені, за 114 робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, відповідач до 15.04.2015 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі - 6136642,80грн.
Згодом Фондом було проведено перевірку та вищевказана сума санкцій підтверджується актом перевірки №58 від 05.03.2015 року, їх розрахунком. Однак, у зв'язку із несплатою у встановлені терміни цієї суми санкцій, станом на 19.08.2015 року за 126 днів прострочення їх сплати Фонд нарахував підприємству пеню у сумі - 773216,64грн. Звідси загальний розмір заборгованості ДП «СхідГЗК» перед державою становить - 6909859,44грн.
Згідно зі ст.18, ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року №875-ХІІ (далі - Закон №875-ХІІ), для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих (середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік).
Згідно з ч.3 ст.18 Закону №875-ХІІ підприємства (об'єднання), установи і організації (незалежно від форм власності і господарювання), які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством.
Частиною 1 ст.20 Закону №875-ХІІ встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Механізм нарахування пені підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, які використовують найману працю, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, передбачених Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено Порядком нарахування пені та її сплати, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 223 від 15.05.2007 року (далі - Порядок №223).
Відповідно до п.п.2.1, 2.2 розділу 2, 3.1-3.9 розділу 3 Порядку №223, орган контролю - територіальні відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Фонд).
Пеня - це штрафна санкція, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно сплаченої адміністративно-господарської санкції, передбаченої Законом за кожний календарний день прострочення виконання зобов'язання.
Адміністративно-господарська санкція - це грошове зобов'язання, альтернативне зобов'язанню самостійно здійснити працевлаштування інвалідів відповідно до Закону, сплачується у порядку і розмірах, передбачених Законом та постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення (наведених у постановах Правління Національного банку України), що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Одноденний розмір пені при розрахунку округлюється до другого знака після коми в загальному порядку арифметичного округлення.
Пеня на пеню не нараховується.
Документами, що підтверджують невиконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів, є звіт за формою 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 року №42, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 за №117/13384, рішення суду, акт перевірки відділенням Фонду роботодавця.
Нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).
У випадку, коли строк сплати збігається з вихідним (святковим) днем, то останнім днем граничного строку сплати вважається перший робочий день після вихідного (святкового) дня, а пеня нараховується, починаючи з другого робочого дня після вихідного (святкового) дня.
Нарахування пені здійснюється на дату фактичного погашення суми боргу (частини боргу) за кожний календарний день прострочення платежу. При частковому погашенні боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку боргу.
Пеня сплачується роботодавцями за рахунок прибутку, що залишається після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). У разі відсутності коштів стягнення пені може бути звернено на майно роботодавця в порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 20 Закону.
Моментом сплати роботодавцем пені вважається:
а) при сплаті готівкою - день переказу грошей поштою або через установу банку на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства;
б) при безготівковому розрахунку - день перерахування суми платежу з рахунка платника на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, незалежно від часу її зарахування до бюджету.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів пеня не нараховується.
Фонд та роботодавці мають право захищати свої інтереси, які виникають із правовідносин за статтями 19, 20 Закону, в судовому порядку.
Суми переплати пені до Державного бюджету зараховуються роботодавцю як авансові платежі на наступний звітний рік за адміністративно-господарськими санкціями та пені.
Згідно додаткових пояснень позивача він звернув увагу суду на те, що відповідно до звіту за формою 10-ПІ «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів» за 2014 звітний рік, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік у відповідача становила 6951 особа.
А, як вже зазначалось вище, відповідно до ст.19 №875-ХІІ, для підприємств, установ, організацій, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.
Відповідно до висновків Верховного суду України викладених в постанові від 09.12.2014 року у справі №21-523а14, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів розраховується у розмірі чотири відсотки, виходячи з середньооблікової кількості працівників (тобто від загальної чисельності працюючих).
Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів для відповідача у 2014 році становив 278 осіб (6951 х 4% = 278).
У зв'язку з тим, що відповідно до звіту за формою 10-ПІ у відповідача середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена група інвалідності становила 164 особи, задля виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідач мав працевлаштувати додатково 114 інвалідів.
Відповідно до звітів за формою 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу» у відповідача ДП «СхідГЗК» у 2014 році існували наступні вакансії: червень - 2 вакантних місця, серпень - 1 вакансія, що була закрита у вересні 2014 року, вересень - 1 вакансія, листопад - 1 вакансія, що була закрита в грудні 2014 року, грудень - 62 вакансії; в Інгульській шахті, як в структурному підрозділі ДП «СхідГЗК» існували наступні вакансії: січень - 2 вакансії, лютий - 3 вакансії, березень - 3 вакансії, квітень - 3 вакансії, червень - 2 вакансії, липень - 1 вакансія, серпень - 5 вакансій, вересень - 1 вакансія, листопад - 2 вакансії.
Таким чином, відповідачем не було вжито всіх залежних від нього заходів спрямованих на працевлаштування 114 інвалідів, не було створено належної кількості вакантних місць, та не повідомлено про це центр зайнятості, з метою направлення інвалідів на працевлаштування. Зокрема, за повідомленням самого підприємства всього протягом 2014 року ним було заявлено за формою 3-ПН 102 звіти на 165 вакансій, в тому числі подано 67 звітів, в яких заявлено та підтверджено 87 вакансій для можливості працевлаштування осіб з інвалідністю. Однак, за вимогами закону відповідач мав створити чотири відсотки робочих місць для цією категорії громадян, які з розрахунку становлять всього - 278 робочих місць, а станом на 19.08.2015 року середньооблікова чисельність інвалідів, які працювали на підприємстві становила - 164 особи, тому кількість незайнятих робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів становить - 114 осіб. Звідси сума адміністративно-господарських санкцій за розрахунком позивача станом на 19.08.2015 року становить - 6136642,80грн.
Правова позиція суду щодо неналежного створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та неповідомлення про належну кількість вакансій центр зайнятості відповідає і судовій практиці з цього питання, зокрема така ж позиція суду викладена, зокрема, в постановах Верховного суду України у справі №21-1289а 16 від 01.06.2016 року та від 06.04.2016 року №21-5444а 15.
Розрахунок пені було зроблено з урахуванням вищезазначених положень Порядку, з огляду на кількість днів прострочення та з урахуванням обставин справи. Так, за відповідачем рахується кількість днів прострочення у 126 днів - з 16.04.2015 року по 19.08.2015 року включно, а сума пені за розрахунком позивача (6136642,80грн. х 0,10%) х 126 днів становить - 773216,64грн., а загальна сума заборгованості ДП «СхідГЗК» зі сплати адміністративно-господарських санкцій та пені станом на 19.08.2015 року складає - 6909859,44грн.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд не приймає до уваги твердження відповідача та вважає позовні вимоги Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів обґрунтованими, розрахунки вірними, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 6136642,80 грн. (шість мільйонів сто тридцять шість тисяч шістсот сорок дві гривні вісімдесят копійок) та пеню за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 773216,64грн. (сімсот сімдесят три тисячі двісті шістнадцять гривень шістдесят чотири копійки).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Повний текст постанови складено 05 вересня 2016 року.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 05 вересня 2016 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_1