33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
13 вересня 2016 року Справа № 903/332/16
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Маціщук А.В.
судді Гулова А.Г. ,
судді Петухов М.Г.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - пред-ка ОСОБА_1 (пост.дов. б/№ від 31.12.2015 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Понінківська картонно-паперова фабрика"
на рішення господарського суду Волинської області від 08.06.2016 р.
у справі № 903/332/16
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юнкомтек"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Понінківська картонно-паперова фабрика"
про стягнення 448 562, 28 грн.
Відповідно до рішення Господарського суду Волинської області від 08.06.2016 р. у справі № 903/332/16 частково задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Юнкомтек" до товариства з обмеженою відповідальністю "Понінківська картонно-паперова фабрика" про стягнення 448562,28 грн. Відповідно до рішення підлягає стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю "Понінківська картонно-паперова фабрика" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Юнкомтек" 350660,00 грн. боргу, 5092,64 грн. 3 % річних, 14924, 48 грн. інфляційних нарахувань. Припинено провадження у справі в частині стягнення 77683,41 грн. пені.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням господарського суду відповідач товариства з обмеженою відповідальністю "Понінківська картонно-паперова фабрика" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області та прийняти у справі № 903/332/16 нове рішення про відмову в задоволення позовних вимог.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги скаржник зазначає, що рішення Господарського суду Волинської області від 08.06.2016 р. у справі № 903/332/16 прийнято з порушення норм процесуального права та не з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для вирішення спору.
Пояснює, що товариство з обмеженою відповідальністю "Понінківська картонно-паперова фабрика" 26.05.2016 р. звернулося до господарського суду з клопотанням № 1/262 від 26.05.2016 р. про відкладення розгляду справи з метою врегулювання спору, відновлення порушених прав товариства з обмеженою відповідальністю «Юнкомтек» та узгодження порядку погашення заборгованості. Однак, суд першої інстанції порушив законне право товариства з обмеженою відповідальністю "Понінківська картонно-паперова фабрика", не надавши можливості врегулювати спір до винесення рішення у справі.
Звертає увагу, що рішення у справі № 903/332/16 господарським судом Волинської області прийнято 08.06.2016 р. в першому судовому засіданні.
Враховуючи вищевикладене, просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 08.06.2016 р. у справі № 903/332/16.
Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Юнкомтек» не забезпечив явку представника в судовому засіданні, відзиву на апеляційну скаргу не надав.
Представник відповідача/скаржника в судовому засіданні надав пояснення по суті спору.
Колегією суддів встановлено, що ухвала про порушення апеляційного провадження і призначення судового засідання неодноразово направлялась судом позивачеві за юридичною адресою, підтвердженою матеріалами справи та спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с.149-150/ та поверталась з відміткою поштового відділення 'за закінченням терміну зберігання'.
Відповідно до п.п.3.9.1., 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, що підтверджено рекомендованою поштовою кореспонденцією /а.с.138-148/, явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Юнкомтек» за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в них докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, заслухавши пояснення представника скаржника/відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Понінківська картонно - паперова фабрика» в судовому засіданні, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що 19.01.2015 р. товариством з обмеженою відповідальністю «Юнкомтек»/продавець та товариством з обмеженою відповідальністю «Понінківська картонно - паперова фабрика»/покупець укладений договір купівлі-продажу № 19-1/15(В) /а.с.12-14/. Згідно з п.1.1. договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю вугілля кам'яне, а покупець - прийняти і своєчасно оплатити на умовах і в строки, визначені цим договором.
Відповідно до п.п. 2.1., 2.2., 2.4. договору товар постачається партіями залізничним транспортом. Найменування товару, його асортимент, марка, кількість, якість, умови оплати та терміни постачання кожної партії узгоджуються сторонами та відображаються в специфікаціях, які після підписання сторонами стають невід'ємною частиною договору. Умови поставки - СРТ- залізнична станція Полонне, доставка здійснюється за рахунок продавця до станції призначення у відповідності до вимог міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером договору, а також тих особливостей, що випливають із умов договору.
Відповідно до 5.1. договору ціна однієї тонни вугілля відображається у специфікаціях.
Згідно з п.5.4. оплата здійснюється покупцем за кожну партію товару згідно виставленого продавцем рахунку з відстрочкою платежу терміном до 21 банківського дня з дати отримання товару шляхом перерахування коштів на основний поточний рахунок продавця згідно банківських реквізитів, вказаних у даному договорі.
Відповідно до п.6.1. договору сторони передбачили, що за не виконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством.
Пунктом 9.5. договору визначено, що договір діє з моменту підписання і до 31.12.2015 р. включно, а в частині здійснення розрахунків - до моменту повного виконання сторонами зобов'зань, взятих на себе за цим договором.
Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.
Колегією суддів встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 19.01.2015 р., та 07.05.2015 р. товариством з обмеженою відповідальністю «Юнкомтек» та товариством з обмеженою відповідальністю «Понінківська картонно - паперова фабрика» підписано специфікації № 1, № 2 до договору купівлі-продажу від 19.01.2015 р. № 19-1/15(В), відповідно до яких продавець передає покупцю вугілля марки ГЖк (0-50 мм), вологість - до 10%, зольність - до 25%, ціна за тонну з ПДВ - 1270,00 грн.; вугілля марки ДГ (0-100 мм) вологість - до 12%, зольність - до 25%, ціна за тонну з ПДВ - 1270,00 грн. Термін доставки - протягом 2015 року /а.с. 15-16/. Специфікації підписані представниками сторін та скріплені їх печатками.
05.04.2015 р. товариством з обмеженою відповідальністю «Юнкомтек» та товариством з обмеженою відповідальністю «Понінківська картонно - паперова фабрика» укладено додаткову угоду № 1 до договору купівлі - продажу № 19-1/15(В) від 19.05.2015 р., відповідно до якої внесені зміни до п.5.4. договору такого змісту: оплата здійснюється покупцем за кожну партію товару згідно виставленого продавцем рахунку, шляхом перерахування коштів на основний поточний рахунок продавця. При цьому оплата здійснюється покупцем з відстрочкою платежу рівними частками, а саме: перша оплата - в розмірі не манше 50% від виставленого продавцем рахунку в строк до 21 банківського дня з дати отримання товару, друга оплата - залишок в розмірі 50% в строк до 42 банківських днів з дати отримання товару. Допускається дострокова оплата як частини платежу, так і всього платежу згідно виставленого рахунку в цілому /а.с.17/.
На виконання умов договору товариство з обмеженою відповідальністю «Юнкомтек» поставило товариству з обмеженою відповідальністю «Понінківська картонно - паперова фабрика» кам'яне вугілля, загальний обсяг 1663,5 тон на загальну суму 2112645,00 грн., що підтверджується видатковими та залізничними накладними, а саме: 27.02.2015 р. в кількості 205,5 тон (видаткова накладна № РН-0000005, залізнична накладна від 12.02.2015 р.), 16.05.2015 р. в кількості 346,0 тон (видаткова накладна № РН-0000009, залізнична накладна від 16.05.2015 р.), 25.06.2015 р. в кількості 414,0 тон (видаткова накладна № РН-0000011 від 15.06.2015 р., видаткова накладна № РН-0000012 від 25.06.2015 р., залізнична накладна від 12.02.2015 р.), 02.07.2015 р. в кількості 350,0 тон (видаткова накладна № РН-0000020 від 07.07.2015 р., видаткова накладна № РН-0000021 від 10.07.2015 р., залізнична накладна від 02.07.2015 р.), 20.08.2015 р. в кількості 417,0 тон (видаткова накладна № РН-0000031 від 26.08.2015 р., залізнична накладна від 20.08.2015 р.) /а.с. 18 - 29/.
Видаткові накладні підписані представниками сторін та скріплені їх печатками.
Відповідач/покупець оплату виконав частково.
Відповідно до карти рахунку: 361 з контрагентом товариства з обмеженою відповідальністю «Понінківська картонно - паперова фабрика» за період з 01.01.2015 р. по 31.01.2016 р. скаржник здійснив оплату за договором купівлі-продажу на суму 1761985,00 грн. /а.с.76-77/.
Заборгованість становить 350660,00 грн. і підтверджена матеріалами справи.
Зокрема, 29.02.2016 р. товариством з обмеженою відповідальністю «Юнкомтек» та товариством з обмеженою відповідальністю «Понінківська картонно - паперова фабрика» підписаний акт вивірки розрахунків, відповідно до якого сальдо станом на 29.02.2016 р. становить 350660,00 грн. на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юнкомтек» /а.с.72/.
В порядку ст.ст.33-34 ГПК України скаржник/відповідач доказів сплати боргу в сумі 350660,00 грн. суду не представив..
Отже, на умовах договору № 19-1/15(В) від 19.01.2015 р. між сторонами склались правовідносини купівлі-продажу.
Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.193 ГК України та ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до норм ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Оскільки несвоєчасне виконання грошових зобов'язань має місце, є підставною і правомірно задоволена судом першої інстанції вимога про стягнення 350660,00 грн. боргу.
За змістом п.6.1. договору сторони передбачили, що за не виконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбаченому чинним законодавством.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач у позові просить стягнути 365584,48 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції та 5294,39 грн. відсотків річних, обрахованих за період прострочення з 20.10.2015 р. по 20.04.2016 р. від суми боргу 350660 грн.
Розрахунок інфляційних нарахувань та відсотків річних перевірений колегією суддів і встановлено, що такий розрахунок виконаний без урахуванням порядку та строків оплати, визначених додатковою угодою № 1, укладеною сторонами 05.04.2015 р.
08.06.2016 р. позивач подав суду інший розрахунок боргу з урахуванням індексу інфляції та відсотків річних, обрахованих за період прострочення з 27.10.2015 р. по 20.04.2016 р. від суми боргу 350660 грн., відповідно до якого інфляційні нарахування становлять 14924,48 грн. і відсотки річних - 5092,64 грн. Одночасно суду подана заява, відповідно до якої позивач у зв'язку із зменшенням суми позову просить суд про повернення судового збору.
Відповідно до норм ст.22 ГПК України та п.3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.
У постанові Пленуму ВГСУ від 21 лютого 2013 року N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено також, що у разі ж зменшення розміру позовних вимог зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню відповідно до п.1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" за клопотанням особи, яка його сплатила.
Суд першої інстанції прийняв до розгляду вищезазначені заяви позивача і дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 14924,48 грн. інфляційних нарахувань та 5092,64 грн. відсотків річних.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, враховуючи таке.
Умовами додаткової угоди № 1 до договору купівлі-продажу № 19-1/15(В) від 19.05.2015 р. сторони погодили, що оплата здійснюється покупцем за кожну партію товару з відстрочкою платежу рівними частками, а саме: перша оплата - в розмірі не манше 50% від виставленого продавцем рахунку в строк до 21 банківського дня з дати отримання товару, друга оплата - залишок в розмірі 50% в строк до 42 банківських днів з дати отримання товару /а.с.17/.
Оскільки 417,0 тон на суму 529590 грн. вугілля відповідач одержав 26.08.2015 р. за видатковою накладною № РН-0000031, про що свідчать підписи сторін на накладній, - строк оплати залишку вартості товару настав 27.10.2015 р. Несвоєчасне виконання грошового зобов'язання в сумі 350660 грн. має місце, тому позовні вимоги про стягнення 14924,48 грн. інфляційних нарахувань та 5092,64 грн. відсотків річних є правомірними, відповідають як обставинам справи, так і нормам чинного законодавства.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про наявність підстав для припинення провадження у справі в частині стягнення пені 77683,41 грн., оскільки відсутня будь-яка заява позивача про відмову від позовної вимоги.
Відповідно до норм ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі відмовитись від позову. У п.4.6 постанови Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснено, якщо у справі заявлено кілька позовних вимог і позивач відмовився від деяких з них, провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК припиняється у частині тих вимог, від яких було заявлено відмову (за умови, що судом не буде застосовано припис частини шостої статті 22 ГПК щодо неприйняття відмови від позовних вимог), а розгляд решти позовних вимог здійснюється в загальному порядку. Зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову.
Колегія суддів встановила, що позивач (його представник) не подавав суду заяву, яка б свідчила про волевиявлення на відмову від позовної вимоги про стягнення пені, тому суд першої інстанції помилково припинив провадження у справі в цій частині за ч.4 ст.80 ГПК України. Неправильне застосування норм процесуального права обумовлює скасування рішення в цій частині відповідно до п.4 ч.1 ст.104 ГПК України.
Розгляд позовної вимоги про стягнення пені здійснюється по суті в загальному порядку, і колегія суддів дійшла висновку про безпідставність такої вимоги, оскільки відповідальність у вигляді пені умовами договору купівлі- продажу не передбачена.
Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів оцінює як безпідставні. Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції обгрунтовано і правомірно відхилено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. Враховано при цьому, що відповідно до норм ст.28 Господарського процесуального кодексу України коло представників юридичних осіб у господарському судочинстві є необмеженим, і відповідач, добросовісно користуючись своїми процесуальними правами, не був позбавлений можливості забезпечити явку в судове засідання керівника товариства чи іншого представника та довести до відома суду свої доводи чи заперечення шляхом подачі відзиву, письмових пояснень, доказів тощо.
Відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).
З урахуванням обставин справи господарський суд обгрунтовано залишив клопотання про відкладення без задоволення, зазначивши про це в описовій частині рішення, прийнятого по суті справи.
Колегія суддів звертає увагу, що пояснення по суті спору та докази відшкодування боргу в порядку ст.ст.33-34 ГПК України відповідач не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції. Отже, доводи скаржника не спростовують висновків суду і не можуть слугувати підставою для зміни чи скасування рішення за ст.104 ГПК України.
Судовий збір за подання апеляційної скарги згідно зі ст.49 ГПК України покладається на відповідача/скаржника у зв'язку із відмовою у її задоволенні.
Керуючись ст.ст.49,99,101,103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Понінківська картонно-паперова фабрика" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Волинської області від 08.06.2016 р. у справі № 903/332/16 скасувати в частині припинення провадження у справі на суму 77683,41 грн. Прийняти в цій частині нове рішення. Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення 77683 грн. 41 коп. пені.
В решті рішення Господарського суду Волинської області від 08.06.216 р. у справі № 903/332/16 залишити без змін.
Матеріали справи № 903/332/16 повернути Господарському суду Волинської області.
Головуючий суддя Маціщук А.В.
Суддя Гулова А.Г.
Суддя Петухов М.Г.