"16" вересня 2016 р.
Справа № 916/3269/14
Розглядається заява Державного підприємства „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів” (вх. суду № 2-4727/16), про відстрочку виконання Рішення суду від 28.10.2014 року по справі № 916/3269/14:
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Охоронно-детективне агентство Фірма „Легіон”
до Державного підприємства „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів”
про стягнення 450179,29 грн.
Представники сторін не з'явились
Рішенням господарського суду Одеської області від 28.10.2014 року по справі № 916/3269/14 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Охоронно-детективне агентство Фірма „Легіон” до Державного підприємства „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів” про стягнення 450179,29 грн., з яких: 374170,18 грн. - основний борг; 45581,12 грн. - інфляційних втрат; 30427,99 грн. - сплата 3% річних - задоволено повністю.
11.11.2014 року Рішення набрало законної сили та суд видав відповідний Наказ.
08.09.2016 року суд одержав заяву Державного підприємства „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів” (вх. суду № 2-4727/16), про відстрочку виконання Рішення суду від 28.10.2014 року по справі № 916/3269/14.
Заявник просить суд відстрочити виконання рішення суду на шість місяців.
Заява мотивована обставинами, що ускладнюють виконання рішення суду, а саме: „з метою збереження державного майна та запобігання банкрутству державного підприємства, функції якого мають важливе значення для України”.
Частиною першою статті 121 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Згідно пункт 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” від 17.10.2012 № 9 - підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
З матеріалів справи вбачається, що заборгованість у відповідача перед позивачем, стягнення якої було предметом спору по цій справі, виникла ще у 2012 році. Рішення суду по цій справі набрало законної сили 2014 році. До теперішнього часу, відповідач (боржник) Рішення суду не виконав, доказів часткового погашення боргу не надав.
На думку суду, за таких умов, надання відстрочки виконання рішення суду порушить законні інтереси позивача (стягувача) з огляду на наявність інфляційних процесів у економіці держави, враховуючи, що прострочення відповідачем самого зобов'язання вже має місце протягом чотирьох років.
Заявник фактично майже два роки вже не виконує судове рішення і при цьому просить надати йому відстрочку виконання цього рішення на 6 місяців, що є неможливим, оскільки відстрочка виконання на шість місяців рішення суду, яке набрало законної сили 11.11.2014 року - мала діяти з цієї дати і до 11.05.2015року, тобто - на термін, який вже сплинув.
Суд також не приймає до уваги посилання заявника на „запобігання банкрутству державного підприємства, функції якого мають важливе значення для України”, з огляду на, встановлену ст. 129 Конституції України, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, як одну з основних засад судочинства.
Згідно статті 4-2. ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Надання відстрочки виконання судового рішення майже через 2 роки після набрання цим рішенням законної сили, на думку суду, створить нерівні умови однієї сторони (відповідача-боржника) перед іншою стороною (позивачем-стягувачем).
З огляду на наведене, в задоволені заяви Державного підприємства „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів” (вх. суду № 2-4727/16), про відстрочку виконання Рішення суду від 28.10.2014 року по справі № 916/3269/14 - слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України, суд
У задоволенні заяви Державного підприємства „Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів” (вх. суду № 2-4727/16), про відстрочку виконання Рішення суду від 28.10.2014 року по справі № 916/3269/14- відмовити.
Суддя О.А. Демешин