ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
13 вересня 2016 року Справа № 913/921/15
Провадження № 3/913/921/15
Розглянувши матеріали скарги Комунального підприємства “Лисичанськтепломережа” № 1481 від 29.07.2016 на дії органу державної виконавчої служби у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ
до Комунального підприємства “Лисичанськтепломережа”, м. Лисичанськ, Луганської області,
про стягнення 23199333 грн. 13 коп.
Господарський суд Луганської області у складі судді Віннікова С.В.
Секретар судового засідання -помічник судді Гуленко К.С.
У засіданні брали участь:
від позивача - представник не прибув;
від відповідача(заявника) - представник не прибув;
від органу державної виконавчої служби - ОСОБА_1, головний спеціаліст, довіреність від 30.12.2015 № 20-22/626.
02.08.2016 на адресу господарського суду Луганської області від КП “Лисичанськтепломережа” надійшла скарга № 1481 від 29.07.2016 на дії органу виконання судового рішення, в якій відповідач просить суд:
1. визнати неправомірними дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 07.07.2016 ВП № 50462280 на суму 24007152 грн. 02 коп. в частині накладення арешту на грошові кошти боржника на розрахунковий рахунок № 26005500177488. відкритого в ПАТ “ОСОБА_2 ОСОБА_3 банк”;
2. зняти арешт з коштів, які містяться на поточному рахунку № 26005500147488, відкритого в ПАТ “ОСОБА_2 ОСОБА_3 банк”, МФО 300614. що призначені для оплати праці та для здійснення нарахувань на заробітну плату працівників КП “Лисичанськтепломережа”. Накладений постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 07.07.2016 ВП № 50462280 в частині примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 21.12.2015 № 913/921/15.
Сторони правом на участь своїх представників в судовому засіданні не скористалися, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Позивач надав заперечення на скаргу від 30.09.2016 б/н. в яких проти задоволення скарги заперечив з підстав, викладених у них.
Орган виконання рішень - Департамент ДВС Міністерства юстиції України надав заперечення на скаргу від 13.09.2016 б/н, в яких просить відмовити в задоволенні скарги у повному обсязі.
Розглянувши скаргу та інші надані документи, вислухавши представників учасників процесу, які прийняли участь у судовому засіданні, суд встановив такі фактичні обставини.
Рішенням господарського суду Луганської області від 21.12.2015 у справі № 913/921/15 позов задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства “Лисичанськтепломережа” на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”заборгованість за договором №13/2914-БО-20 від 28.12.2012 купівлі-продажу природного газу в розмірі 18062932 грн. 52 коп., пеню в розмірі 1435115 грн. 96 коп., 3% річних в розмірі 694 645 грн. 57 коп., інфляційні витрати в розмірі 2963082 грн. 62 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 182356 грн. 98 коп.
На підставі вищевказаного рішення господарським судом Луганської області був виданий наказ № 913/921/15 від 04.01.2016.
Комунальне підприємство "Лисичанськтепломережа" звернулось до господарського суду Луганської області зі скаргою на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Луганській області про арешт коштів боржника.
В обґрунтування вимог за скаргою відповідач зазначає, що в ході виконання наказу суду головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Луганській області винесена постанова від 07.07.2016 про накладення арешту на кошти КП “Лисичанськтепломережа», що містяться на рахунку, відкритих у ПАТ “ОСОБА_2 ОСОБА_3” № 26005500147488, з якого проводиться виплата заробітної плати працівникам підприємства та загальнообов'язкові платежі.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом, а ст. 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 1 ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, ч. 5 ст. 97 Кодексу законів про працю України, ст. 22, ч.ч. 1, 6 ст. 24, ч. 3 ст. 15 Закону України "Про оплату праці" визначено:
- заробітна плата повинна виплачуватись регулярно в робочі дні, в установлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів;
- керівники підприємств усіх форм власності зобов'язані вжити заходів щодо своєчасної виплати заробітної плати та вжиття заходів з погашення заборгованості по її виплаті;
- своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості;
- суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами;
- оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Таким чином, накладення арешту на рахунки боржника на підставі постанови від 07.07.2016, які призначені для виплати заробітної плати та загальнообов'язкових платежів, унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати, що призводить до порушення конституційних прав громадян, що працюють на підприємстві.
Оцінивши надані докази і доводи учасників судового процесу, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заявленої скарги з огляду на наступне.
Статтею 6 Закону України “Про виконавче провадження” передбачені гарантії прав фізичних осіб та юридичних осіб у виконавчому провадженні, зокрема, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних осіб і юридичних осіб.
Законом України “Про виконавче провадження”, зокрема, ч. 1 статті 32 встановлені заходи примусового виконання рішень, одним з яких є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.
Згідно з ч. 1 статті 57 Закону України “Про виконавче провадження”, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Відповідно до абз. 1 ч.2 ст. 57 Закону України “Про виконавче провадження”, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.
Згідно ч. 3 ст. 65 Закону України “Про виконавче провадження”, державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.
Частиною 5 ст. 65 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що не підлягають стягненню в порядку, встановленому цим Законом, кошти що перебувають на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки" та кошти що знаходяться на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих на виконання статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання" та статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику".
Водночас, позивачем не надано суду доказів, що вказаний позивачем рахунок № 26005500147488 у ПАТ “ОСОБА_2 ОСОБА_3” є рахунком зі спеціальним режимом використання, та на нього розповсюджуються обмеження зазначені у ч. 5 ст. 65 Закону України “Про виконавче провадження”, а отже дії державного виконавця при накладенні арешту на грошові кошти на вказаному рахунку не суперечать вимогами Закону України “Про виконавче провадження”.
Згідно довідки ПАТ “ОСОБА_2 ОСОБА_3” № 42500/72 від 24.03.2015, рахунок № 26005500147488 не є рахунком зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, а є поточним рахунком у національній валюті, який використовується відповідачем, зокрема, для виплати заробітної плати працівникам, витрат на відрядження, а також сплати обов'язкових платежів (зборів), пов'язаних з нарахуванням заробітної плати та інших обов'язкових платежів.
З наведеної довідки неможливо зробити висновок, що рахунок використовується виключно для акумулювання грошових коштів, спрямованих на виплату заробітної плати та решти похідних від неї платежів.
Згідно виписок по банківському рахунку № 26005500147488, які надані відповідачем до матеріалів скарги, вбачається перерахування коштів не тільки для виплати заробітної плати працівникам, а і інші платежі не пов'язані з виплатою заробітної плати.
На вимогу суду надати докази звернення до державного виконавця з відомостям про накладення арешту на грошові кошти на рахунку, з якого здійснюється виплата заробітної плати, таких доказів надано не було.
Також, з матеріалів скарги неможливо встановити наявність грошових коштів на банківському рахунку Комунальне підприємство "Лисичанськтепломережа" № 26005500147488 у ПАТ “ОСОБА_2 ОСОБА_3” та доказів того, що вони будуть спрямовані на виплату заробітної плати.
Згідно абзаців 1-2 пункту 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 17.10.2012. № 9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Постанову може бути визнано недійсною у разі, як що вона за замістом не відповідає всім вимогам діючого законодавства та є незаконною.
Отже, враховуючи вищевикладене суд зазначає, що оскаржувана постанова державного виконавця відповідає вимогам закону України “Про виконавче провадження, а скаржником не доведено, що на арештованому рахунку можуть бути наявними грошові кошти, призначені для виплати конкретної суми заробітної плати.
З огляду на зазначене, суд вважає, що скарга Комунального підприємства “Лисичанськтепломережа” дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про арешт коштів боржника, задоволенню не підлягає..
Керуючись 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні скарги № 1481 від 29.07.2016 Комунального підприємства “Лисичанськтепломережа” на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про арешт коштів боржника відмовити.
Суддя С.В.Вінніков
Надр. прим.
1 - до справи
2 - позивачу за адресою 01601, м. Київ, вул.. Б.Хмельницького, 6, рекомендованим листом з повідомленням
3 - відповідачу за адресою 93113, м. Лисичанськ Луганської області, вул. Тепла, 17, рекомендованим листом з повідомленням
4 - ВПВР ДВС України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Городецького, 13,