Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
про призначення експертизи
"12" вересня 2016 р. Справа № 911/2438/16
За позовом Публічного акціонерного товариства “ВТБ ОСОБА_1”
до Приватного підприємства “АЛГОЛ-2003”
про стягнення 45639962,72 доларів США
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 177/11.5.2 від 18.04.2014 р.);
від відповідача: ОСОБА_1 (довіреність № 02/16 від 04.01.2016 р.), ОСОБА_3 (довіреність № 10/16 від 18.08.2016 р.).
Обставини справи:
Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства “ВТБ ОСОБА_1” до Приватного підприємства “АЛГОЛ-2003” про стягнення 45639962,72 доларів США.
Як слідує з матеріалів справи, предметом позовних вимог є стягнення з відповідача загалом 45 639 962,72 доларів США заборгованості за договором про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 100.2.3-01/262к-08 від 11.09.2008 р., що станом на 25.07.2016 р. складало 1 132 443 948,27 грн. Зокрема, банк просить суд стягнути з ПП «АЛГОЛ-2003» 42 596 957,09 доларів США простроченої заборгованості за кредитом, що станом на 25.07.2016 р. становить 1 056 939 212,84 грн.; 2 708 380,25 доларів США простроченої заборгованості зі сплати процентів, нарахованих за період з 01.08.2015 р. по 24.06.2016 р., що станом на 25.07.2016 р. становить 67 201 825,79 грн.; 334 625,38 доларів США строкової заборгованості зі сплати процентів, нарахованих за період з 25.06.2016 р. по 25.07.2016 р., що станом на 25.07.2016 р. становить 8 302 909,64 грн.
Розгляд справи відкладався.
До господарського суду Київської області від відповідача було подано відзив на позов б/н від 21.08.2016 р. (вх. № 17154/16 від 22.08.2016 р.), за змістом якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.
Крім того, до господарського суду Київської області від відповідача було подано клопотання б/н від 22.08.2016 р. (вх. № 17155/16 від 22.08.2016 р.) про призначення судової економічної експертизи фінансово-кредитних операцій, на вирішення якої відповідач просить поставити наступні питання: Чи підтверджується документально заборгованість Приватного підприємства «АЛГОЛ-2003» перед Публічним акціонерним товариством «ВТБ ОСОБА_1» за договором про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії №100.2.3-01/262к-08 від 11.09.2008 р. (із змінами та доповненнями до нього)? Чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості Приватного підприємства «АЛГОЛ-2003» (у тому числі в частині зазначеного в ньому розміру суми боргу за кредитом, процентів за користування кредитом, які заявлені до стягнення) перед Публічним акціонерним товариством «ВТБ ОСОБА_1» умовам укладеного між вказаними сторонами договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії №100.2.3-01/262к-08 від 11.09.2008 р. (із змінами та доповненнями до нього) та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту, сплати процентів за користування кредитом за цим договором?
При цьому відповідач, зокрема, посилається на те, що із здійсненого позивачем розрахунку заборгованості випливає, що під час дії кредитного договору банком було неодноразово здійснено нарахування процентів за користування кредитом виходячи із розміру процентної ставки на рівні 17% замість 14%, як це передбачено підп.1.1.2 п.1.1 кредитного договору. Зокрема, таке нарахування відбувалося з 24.11.2009 р. по 01.12.2009 р., з 07.01.2010 р. по 06.02.2010 р., з 07.04.2010 р. по 06.05.2010 р. Крім того, у період з 02.12.2009 р. по 21.12.2009 р. банком при нарахуванні процентів було застосовано замість процентної ставки на рівні 14% процентну ставку в розмірі 20% річних. Підстави і правильність застосування банком таких підвищених процентних ставок протягом указаних періодів часу ні розрахунком, ні іншими документами, що додані до позовної заяви не підтверджується. Відповідно, на думку відповідача, протягом цих періодів проценти за користування кредитом підлягали нарахуванню за ставкою 14% річних. Відповідач зазначав, що протягом цих періодів позичальником здійснювалися також погашення сум заборгованості за процентами (з 24.11.2009 р. по 01.12.2009 р. в сумі 100 000 доларів США, з 07.01.2010 р. по 06.02.2010 р. в сумі 100 000 доларів США, з 07.04.2010 р. по 06.05.2010 р. в сумі 100 000 доларів США). Крім того, погашення сум процентів здійснювалося позичальником і після завершення зазначених періодів, за наслідками здійсненого в них нарахування процентів. Отже, виходячи з того, що сума нарахованих процентів після здійснення перерахунку їх розміру на підставі іншої, звичайної за розміром процентної ставки, зменшиться, то суми процентів, які були сплачені позичальником для їх погашення, мали перевищувати суму нарахованих процентів, а відтак ця різниця мала зараховуватись банком на погашення суми кредиту. Це, в свою чергу, має призвести до зміни в бік зменшення розміру залишку заборгованості за кредитом, яка слугувала базою для нарахування процентів у подальші періоди, в яких було застосовано стандартну процентну ставку, і призвести до відповідного зменшення обсягу нарахувань вже і на її підставі.
Поряд з цим, заявник посилався і на те, що із розрахунку заборгованості випливає, що під час дії кредитного договору банком було здійснено нарахування процентів за користування кредитом виходячи із розміру процентної ставки на рівні 10% замість 9%, як це передбачено підп.3.1.2 п.3.1 кредитного договору. Зокрема, таке нарахування відбувалося з 18.07.2011 р. по 21.06.2012 р. та з 20.03.2013 р. по 19.05.2013 р. Підстави і правильність застосування банком таких підвищених процентних ставок протягом указаних періодів часу ні розрахунком, ні іншими документами, що додані до позовної заяви не підтверджується. Відповідно, на думку відповідача, протягом цих періодів проценти за користування кредитом підлягали нарахуванню за ставкою 9% річних. Водночас, протягом цих періодів позичальником здійснювалися також погашення сум заборгованості за процентами (з 18.07.2011 р. по 21.06.2012 р. в сумах 492444,44 долари США, 551111,11 доларів США, 551111,11 доларів США, 551111,11 доларів США, 553333,33 долари США, 553333,33 долари США, 551111,11 доларів США, 551111,11 доларів США, 515555,56 доларів США, 551111,11 доларів США, 553333,33 долари США, з 20.03.2013 р. по 19.05.2013 р. в сумі 454476,43 доларів США, 546702,30 доларів США). Крім того, погашення сум процентів здійснювалося позичальником також і після завершення зазначених періодів, за наслідками здійсненого в них нарахування процентів. Отже, виходячи з того, що сума нарахованих процентів після здійснення перерахунку їх розміру на підставі іншої, звичайної за розміром процентної ставки, зменшиться, то суми процентів, які були сплачені позичальником для їх погашення, мали перевищувати суму нарахованих процентів, а відтак ця різниця повинна була зараховуватись банком на погашення суми кредиту. Це, в свою чергу, мало призвести до зміни в бік зменшення розміру залишку заборгованості за кредитом, яка слугувала базою для нарахування процентів у подальші періоди, в яких було застосовано стандартну процентну ставку, і призвести до відповідного зменшення обсягу нарахувань вже і на її підставі.
Також у клопотанні про призначення експертизи відповідач просив доручити її проведення Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та покласти витрати на її проведення на відповідача.
До господарського суду Київської області від позивача було подано клопотання б/н від 18.08.2016 р. (вх. № 17171 від 22.08.2016 р.) про долучення документів до матеріалів справи.
У судовому засіданні 22.08.2016 р. представник позивача підтримував позовні вимоги в повному обсязі, представники відповідача заперечували проти позову, підтримували поданий відзив та клопотання про призначення експертизи. Cудом було запропоновано позивачеві запропонувати власні запитання для судового експерта, у зв'язку з чим представник позивача зазначав про те, що позивач заперечуватиме проти задоволення клопотання відповідача про призначення експертизи.
До господарського суду Київської області представником позивача було подано клопотання б/н від 08.09.2016 р. (вх. № 18426/16 від 08.09.2016 р.) про долучення доказів до матеріалів справи, а саме - заяв ПП «АЛГОЛ-2003» про перерахування коштів за кредитним договором, меморіальних ордерів та банківських виписок про перерахування кредиту ПП «АЛГОЛ-2003», банківських виписок по особових рахунках відповідача.
Окрім того, до господарського суду Київської області представником позивача було подано пояснення б/н від 08.09.2016 р. (вх. № 18427/16 від 08.09.2016 р.) про застосування підвищеної процентної ставки при нарахуванні процентів за договором № 100.2.3-01/262к-08 від 11.09.2008 р., а також заперечення б/н від 08.09.2016 р. (вх. № 18425/16 від 08.09.2016 р.) на клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи.
12.09.2016 р. до господарського суду Київської області представником відповідача було подано заперечення до пояснень ПАТ «ВТБ ОСОБА_1» щодо застосування підвищеної процентної ставки при нарахуванні процентів за договором про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 100.2.3-01/262к-08 від 11.09.2008 р.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що для з'ясування обставин, що мають істотне значення для вирішення спору, а саме - щодо визначення дійсного розміру заборгованості позичальника перед банком, необхідним є застосування спеціальних знань.
Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Проведення судової експертизи має бути доручено компетентним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідними для цього знаннями. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.
Згідно зі ст. 1 Закону України “Про судову експертизу” судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні суду.
Проведення судової експертизи має бути доручено компетентним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідними для цього знаннями. Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам.
Згідно з п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики призначення судової експертизи” № 4 від 23 березня 2012 року, на підставі пункту 5 статті 65 та пункту 1 частини другої статті 79 ГПК судову експертизу може бути призначено судом як у порядку підготовки справи до розгляду, так і в процесі розгляду. Відповідно до частини другої статті 41 ГПК учасники судового процесу вправі пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені експертом. Ці питання можуть бути запропоновані у позовній заяві, у відзиві або в окремому письмовому клопотанні сторони. Проте, остаточне коло питань судовому експерту визначається господарським судом.
Представник позивача проти задоволення заяви відповідача про призначення у справі № 911/2438/16 судової експертизи заперечував.
Однак, враховуючи складність розрахунків, розмір заявленої до стягнення заборгованості, необхідність дослідження значного обсягу первинних фінансових документів та їх співставлення, в тому числі - на відповідність умовам кредитного договору, для чого потрібні спеціальні економічні знання, якими суд не володіє, заперечення позивача були відхилені судом.
Крім того, слід зазначити, що в галузі фінансово-кредитних операцій підрозділом 3 Розділу ІІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Мінюсту від 8 жовтня 1998 року № 53/5, передбачено проведення експертизи документів фінансово-кредитних операцій, основними завданнями якої є, зокрема, визначення документальної обґрунтованості оформлення та відображення в обліку операцій з видачі, використання та погашення кредитів. На вирішення відповідної експертизи можуть бути поставлені питання, зокрема, чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника (по сплаті процентів за кредит та погашення основної суми боргу) перед банком умовам укладеного між вказаними сторонами кредитного договору та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором? Чи відповідає метод нарахування банком процентів за кредитним договором (зазначаються реквізити договору) вимогам Положення про кредитування банку (зазначається назва банківської установи)?
Таким чином, враховуючи, що відповідачем подано клопотання про призначення у даній справі судової експертизи документів фінансово-кредитних операцій, що передбачено підрозділом 3 Розділу ІІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Мінюсту від 08.10.1998 року № 53/5, клопотання відповідача підлягає задоволенню судом.
З огляду на викладене вище, суд призначає судову експертизу документів фінансово-кредитних операцій у справі № 911/2438/16.
Приписами ст. 7 Закону України “Про судову експертизу” передбачено, що судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.
У відповідності до Закону України “Про судову експертизу” та ст. 41 Господарського процесуального кодексу України проведення призначеної у даній справі судової експертизи документів фінансово-кредитних операцій доручається Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська, 6).
Пунктом 23 вказаної вище постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики призначення судової експертизи” № 4 від 23 березня 2012 року передбачено, що витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи.
Після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 41, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Призначити у справі № 911/2438/16 судову експертизу документів фінансово-кредитних операцій за договором про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 100.2.3-01/262к-08 від 11.09.2008 р. (зі змінами та доповненнями), проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
2. Винести на розгляд судової експертизи документів фінансово-кредитних операцій наступні питання:
чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заявленої до стягнення простроченої заборгованості позичальника ПП «АЛГОЛ-2003» щодо сплати кредиту перед ПАТ «ВТБ ОСОБА_1» умовам договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 100.2.3-01/262к-08 від 11.09.2008 р. (зі змінами та доповненнями) та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором?
- в якому розмірі підтверджується прострочена заборгованість позичальника ПП «АЛГОЛ-2003» щодо сплати кредиту перед ПАТ «ВТБ ОСОБА_1» умовам договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 100.2.3-01/262к-08 від 11.09.2008 р. (зі змінами та доповненнями)?
чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заявленої до стягнення простроченої заборгованості позичальника ПП «АЛГОЛ-2003» щодо сплати процентів за користування кредитом перед ПАТ «ВТБ ОСОБА_1» умовам договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 100.2.3-01/262к-08 від 11.09.2008 р. (зі змінами та доповненнями) та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором?
в якому розмірі підтверджується прострочена заборгованість позичальника ПП «АЛГОЛ-2003» щодо сплати процентів за користування кредитом перед ПАТ «ВТБ ОСОБА_1» умовам договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 100.2.3-01/262к-08 від 11.09.2008 р. (зі змінами та доповненнями)?
чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заявленої до стягнення строкової заборгованості позичальника ПП «АЛГОЛ-2003» щодо сплати процентів за користування кредитом перед ПАТ «ВТБ ОСОБА_1» умовам договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 100.2.3-01/262к-08 від 11.09.2008 р. (зі змінами та доповненнями) та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором?
в якому розмірі підтверджується строкова заборгованість позичальника ПП «АЛГОЛ-2003» щодо сплати процентів за користування кредитом перед ПАТ «ВТБ ОСОБА_1» умовам договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 100.2.3-01/262к-08 від 11.09.2008 р. (зі змінами та доповненнями)?
3. У розпорядження експертизи надіслати справу господарського суду Київської області № 911/2438/16.
4. Попередити експертів, які будуть здійснювати експертизу, про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.
5. Витрати, пов'язані з проведенням експертизи, на даній стадії розгляду справи покласти на відповідача - Приватне підприємство «АЛГОЛ-2003».
6. По закінченню експертизи висновки експерта, матеріали справи № 911/2438/16, а також документи, що підтверджують витрати, пов'язані з проведенням експертизи, надіслати до господарського суду Київської області.
7. Ухвалу направити сторонам та до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська, 6).
Суддя В.М. Бабкіна