ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
15 вересня 2016 р. Справа № 909/564/16
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П. Я. , секретар судового засідання Юрчак С. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Керівника Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Ланчинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області (фонду охорони навколишнього природного середовища), вул. Незалежності, 109 а,смт. Ланчин,Надвірнянський район, Івано-Франківська область,78455
до відповідача: Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу ОКАП "Івано-Франківськоблагроліс" вул. Дем"янчука,12, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область,78400
про відшкодування збитків, завданих навколишньому природному середовищу
за участю:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 14.09.16
від прокуратури: ОСОБА_2, посвідчення № 035929 від 05.10.15
від відповідача представники не з"явилися.
керівник Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу ОКАП "Івано-Франківськоблагроліс" про відшкодування збитків, завданих навколишньому природному середовищу.
Позовні вимоги мотивовано тим, що службовою особою Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу ОКП "Івано-Франківськоблагроліс" вчинено службове недбальство, внаслідок якого навколишньому природному середовищу завдано збитків на суму93026,32грн., та обґрунтовано положеннями статей 47, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.1, 17, 105, 107 Лісового та 1166, 1172 Цивільного кодексів України.
Керуючись ч.3 ст.2 ГПК України, керівник Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області в позовній заяві №01-58-16 від 06.07.16 (вх.№6915/16 від 08.07.16) визначив, на підставі якого законодавства подається позов; в чому саме порушуються матеріальні інтереси держави; обґрунтував необхідність їх захисту. Тому, у відповідності до ч.1 ст.2 ГПК України, слід вважати, що прокурор з вимогами, викладеними в позові, звернувся до господарського суду в інтересах держави на підставі покладеного на нього п.2 ст. 121 Конституції України представництва.
В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги, викладені у позовній заяві, підтримали в повному обсязі.
Відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, явки уповноваженого представника в судове засідання жодного разу не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином ухвалами суду від 11.07.16 та 21.07.16, що підтверджується відміткою відділу документального забезпечення суду на зворотньому боці зазначених ухвал та наявним в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення ( вх. номер повідомлення 7865/16 від "01" серпня 2016 р., вручено ухвалу від 21.07.16 Надвірнянський спеціалізований агролісгосп ОКАП "Івано-Франківськоблагроліс", дата вручення - 28.07.16).
Відповідно до ч.3ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи в порядку, передбаченому статтею 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, вислухавши представників прокуратури та позивача, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
У період з 22.09.15 по 23.09.15 Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів Надвірнянським спеціалізованим агролісгоспом, про що складено відповідний акт.
Зазначеною перевіркою виявлено на території обходу №21 кварталу 18 технічної дільниці №2 незаконну порубку 56 дерев різних порід. Згідно розрахунку, проведеного на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 р. № 665, розмір збитків, завданих незаконною порубкою на території лісового фонду Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу, становить 93026,32грн.
Вироком Надвірнянського районного суду від 19.11.2015 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.І ст. 367 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 250 НМДГ (4250 грн.) з позбавленням права обіймати посади, пов»язані з виконанням адміністративно-господарських обов»язків на підприємствах, установах, організаціях строком на 1 рік.
Як встановлено Надвірнянським районним судом, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив службову недбалість, тобто будучи службовою особою, неналежно виконував свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, що спричинило істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам. Зокрема, Надвірнянським районним судом встановлено, що ОСОБА_3 згідно наказу директора Надвірнянського спецагролісгоспу № 25 від 29.02.2012 прийнятий на роботу з 01.03.2012 року на посаду майстра лісу обходу № 22. Відповідно до наказу директора Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу №1 від 05.01.2015 року ОСОБА_3 переведений на посаду лісника відповідних обходів. Працюючи лісником Надвірнянського спеціалізованого «агролісгоспу» ОКАП «Івано- Франківськоблагроліс», ОСОБА_3, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками, упродовж літньо-осінього періоду 2015 року вчинив службову недбалість, чим спричинив істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам. Так, згідно посадової інструкції лісника Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу ОКАП «Івано-Франківськоблагроліс» в службові обов'язки ОСОБА_3 окрім іншого, входить забезпечення безпосередньої охорони лісу та ввіреного йому майна, недопущення незаконних рубок та затримання лісопорушників, накладення арешту на незаконно зрубану чи вивезену з лісу лісопродукцію. Однак, ОСОБА_3 в порушенні вимог ст.19 Лісового кодексу України та п.п. 3.2, 3.5, 3.8, 3.10, 3.11 своєї посадової інструкції, упродовж літньо-осінього періоду 2015 року неналежно виконував свої службові обов'язки по охороні лісу через несумлінне ставлення до них, зокрема, неналежно здійснював охорону лісу у ввіреному йому обході та не виявив незаконні порубки лісу на території обходу № 21 кварталу 18 технічної дільниці №2 Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу ОКАП «Івано-Франківськоблагроліс», що в смт. Ланчин Надвірнянського району, Івано-Франківської області, в кількості 56 дерев різних порід, які вчинені орієнтовно в літньо-осінній період 2015 року невстановленими особами.
За змістом ч. 4 ст. 35 ГПК України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
З огляду на викладене, факт незаконної порубки лісу на території обходу № 21 кварталу 18 технічної дільниці №2 Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу ОКАП «Івано-Франківськоблагроліс» в кількості 56 дерев різних порід внаслідок неналежного виконання працівником відповідача службових обов"язків є встановленим.
Доказів відшкодування шкоди, завданої незаконною порубкою лісу, суду не подано.
Суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення. з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Статтею 19 Лісового кодексу України визначено, що постійні лісокористувачі зобов'язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку.
Приписами статті 63 Лісового кодексу України встановлено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Згідно з п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
В силу ч. 1 ст. 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Статтею 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Відповідно до вимог ст. 66 Конституції України, ст. ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" кожен, хто заподіяв шкоду навколишньому природному середовищу, повинен відшкодувати шкоду у повному обсязі.
За приписами ч. 5 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).
Відповідно до п. 1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 464 від 10.09.2008, вказаний нормативно-правовий акт поширюється, зокрема, на державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції, суб'єктів господарювання (юридичних та фізичних осіб). Акт перевірки - це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.
Отже, акт перевірки Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області від 23.09.15 слід розцінювати як належний доказ, в якому зафіксовано факт вчинення правопорушення природоохоронного законодавства.
В силу ч.1 ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
У відповідності до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) порушення боржником зобов'язання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв'язку між порушенням стороною зобов'язання, що випливає з договору, та збитками; 4) вини порушника зобов'язання. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником договірного зобов'язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення.
За змістом ч. 4 ст. 35 ГПК України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Судом встановлено, що працівник відповідача внаслідок службового недбальства допустив незаконну рубку лісу, що, в свою чергу, спричинило збитки навколишньому природному середовищу, а відтак є підставою для стягнення з відповідача цих збитків у розмірі 93026,32грн., оскільки зазначені збитки розраховані відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 р. № 665.
За приписами ст.2 Бюджетного кодексу України бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду; бюджетні кошти (кошти бюджету) - належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету; закон про Державний бюджет України - закон, який затверджує Державний бюджет України та містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду.
Частиною 1 статті 3 Бюджетного кодексу України встановлено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.
В силу п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Відтак, з врахуванням статей 29 та 69 Бюджетного кодексу України відповідач зобов'язаний відшкодувати завдані збитки в дохід спеціального фонду Ланчинецької селищної ради, Івано-Франківського обласного бюджету та Державного бюджету України.
З огляду на викладене, позов підлягає до задоволення.
Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача. Оскільки при поданні позову судовий збір у відповідності до ч.1п.6ст.5 Закону України "Про судовий збір" не сплачувався, відповідно до статті 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.
На підставі вищевикладеного у відповідності до ст. ст. 121, 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. ст. 1, 19, 63, 64, 69, 105, 107 Лісового кодексу України, ст. ст.22, 1172, 1166 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, 29, 69 Бюджетного кодексу України, ст.224 Господарського кодексу України та керуючись ст. ст. 35, 43, 49, 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
задовольнити позов керівника Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області до Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу ОКАП "Івано-Франківськоблагроліс" про відшкодування збитків, завданих навколишньому природному середовищу.
Стягнути з Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу ОКАП "Івано-Франківськоблагроліс"(м.Надвірна, вул.Дем"янчука.12, код ЄДРПОУ 05442412) 93026,32(дев"яносто три тисячі двадцять шість гривень тридцять дві копійки) збитків, завданих навколишньому природному середовищу шляхом їх перерахування одержувачам::
- 46513, 16грн.(сорок шість тисяч п"ятост тринадцять гривень шістнадцять копійок) на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Ланчинецької селищної ради (смт.Ланчин, вул.Незалежності, 109а, код 04354545, МФО 836014 в ГУДКСУ в Івано-Франківській області р/р 31526055311909);
- 18605,26грн.(вісімнадцять тисяч шістсот п"ять гривень двадцять шість копійок) до спеціального фонду Івано-Франківського обласного бюджету;
- 27907,90грн.(двадцять сім тисяч дев"ятсот сім гривень дев"яносто копійок) до спеціального фонду Державного бюджету України.
Стягнути з Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу ОКАП "Івано-Франківськоблагроліс"(м.Надвірна, вул.Дем"янчука.12, код ЄДРПОУ 05442412)в дохід Державного бюджету (отримувач коштів Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37952250, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, рахунок отримувача 31219206783002, код класифікації доходів бюджету 22030101, назва суду господарський суд Івано-Франківської області), 1395,39грн.(одну тисячу триста дев"яносто п"ять гривень тридцять дев"ять копійок) судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 16.09.16
Суддя Матуляк П. Я.