Справа: №2-2253/09
18 вересня 2009 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу в Дніпропетровській області в складі:
головуючого - судді Прасолова В.М.
при секретарі - Горбуновій Л.С.
за участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради м. Кривого Рогу про покладення зобов'язання виконати певні дії, суд -
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради м. Кривого Рогу(далі за текстом "виконком"), в якому просить: перевести жиле приміщення - квартиру АДРЕСА_1 з числа службових до комунального(державного) житлового фонду.
В обґрунтування позову наводить наступне. Згідно рішення виконкому № 89/2 від 2303.1990 року на підставі протоколу № 5 від 02.03.1990 року ОСОБА_3 у складі сім'ї із трьох чоловік було надано у державному житловому фонді двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 зі статусом службової. На підприємстві КЖП № 25 ОСОБА_3 пропрацював більш ніж 10 років. 16.06. 2006 року ОСОБА_3 помер. Після його смерті продовжує мешкати в цьому жилому приміщенні та сплачує за всі комунальні послуги. Згідно ст. 118 ЖК України жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної у місті ради. За життя ОСОБА_3 не встиг подати заяву про виключення квартири зі складу службового житла і переведення до комунального (державного) житлового фонду. Після смерті останнього виникла потреба у приватизації даної квартири. Звернувся із заявою до керівництва КЖП №25. Згідно п.6 Положення "Про надання та порядок користування службовим приміщенням" № 37 від 04.02.1988 року підприємство повинно дати згоду на те, що відпала потреба у цьому службовому приміщенні. 27.11.2007 року адміністрацією та профспілковим комітетом КЖП№ 25 було порушено клопотання про виведення квартири зі складу службового приміщення до житлового(державного) фонду. Клопотання було направлено за місцем виконання - Голові виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради м. Кривого Рогу та начальнику Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської Ради. 09.12.2008 року було надано відповідь, що відповідно до рішення Криворізької міської Ради від 24.12.2008 року № 2918 " Про обсяг і межі повноважень районних у місті рад та їх виконавчих органів" виконкоми районних у місті рад приймають рішення щодо виключення житлових приміщень із числа службових у разі наявності погодження заступника міського голови та Управлінням житлового - комунального господарства. У січні 2009 року звернувся до Управління житлового - комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської Ради. Відповідь від 25.02.2008 року № 3479 свідчить про те, що Управління житлового - комунального виконавчого комітету Криворізької міської Ради не погодило виключення даної квартири із числа службових. Згідно п.34 Положення "Про надання та порядок користування службовим приміщенням" № 37 від 04.02.1988 року без надання іншого житла члени сім'ї наймача не можуть бути виселені із службового приміщення. Відповідно до ст. 191 ЖК України, ст. 16 ЦК України спірні питання та спори щодо захисту прав і інтересів громадян вирішуються в судовому порядку. Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", не може реалізувати своє право, оскільки спочатку треба перевести службову квартиру в житло комунального фонду. Відповідно до положень ч.2 ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19.06.1992 року не підлягають приватизації квартири віднесені у встановленому порядку до числа службових. Окрім цієї квартири іншого житла не має. Згідно ст. 47 Конституції України кожен громадянин має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу придбати житло у власність. Таким чином вважає за необхідне перевести квартиру із числа службового до комунального житлового фонду для ії подальшої приватизації.
Уточнивши позовні вимоги, просить: перевести жиле приміщення квартиру АДРЕСА_3 зі складу службового до комунального (державного) житлового фонду; зобов'язати виконком перевести квартиру АДРЕСА_4 зі складу службового житла до комунального ( державного) житлового фонду.
На обґрунтування уточненого позову навів ті самі обставини.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, підтвердивши доводи, викладені в позовних заявах. Змінювати, уточнювати, доповнювати позов, подавати додаткові докази не бажає.
Відповідач у судове засідання не з'явився, подавши заяву в який просить справу розглянути за його відсутності, зазначив, що позов визнає.
Третя особа у судове засідання не з'явилася, подавши заяву в який просить справу розглянути за його відсутності.
У зв'язку з викладеним, за згодою представника позивача, у відповідності зі ст. 224 ЦК України проведено заочний розгляд справи.
У судовому засіданні безпосередньо досліджені такі письмові докази: трудова книжка(а.с.6-7), відповіді(а.с.8,9), свідоцтво про смерть(а.с.10), довідки(а.с.11,12), звернення(а.с.13), виписка з рахунку(а.с.14), виписка з історії хвороби(а.с.15), клопотання(а.с.16), відповіді(а.с.17,18), протокол(а.с.30), рішення(а.с.31), довідки(а.с.44,44а).
Суд, оцінюючи відповідно до ст. 212 ЦПК України, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо досліджені наявні у справі докази, вважає, що у судовому засіданні на підставі належних, допустимих, достовірних, взаємопов'язаних між собою у сукупності доказів, встановлені наступні факти та обставини.
ОСОБА_3 працював на посаді слюсаря - сантехніка Саксаганському районному житлово-експлуатаційному об'єднанні, яке реорганізоване в КЖП №25, з 20 червня 1985 року по 2 жовтня 1995 року до звільнення на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, що встановлено поясненнями представника позивача, трудовою книжкою (а.с.6-7).
23 березня 1990 року рішенням виконкому Саксаганської районної Ради народних депутатів м. Кривого Рогу № 89/2 від 13 вересня 1991 року затверджений протокол засідання громадської комісії з житлових питань № 5 від 2 березня 1990 року, відповідно до якого ОСОБА_3 на склад сім'ї з 3-х осіб виділяється спірна квартира, яка визнається службовою. Вказані обставини встановлені рішенням та витягом (а.с.31,30).
ОСОБА_3 помер 18 травня 2006 року, що встановлено свідоцтвом(а.с.10).
Позивач є сином ОСОБА_3 та проживає в спірній квартирі з 24 грудня 1999 року по даний час, що встановлено довідками(а . с.11,12,44).
Адміністрація та профспілковий комітет КЖП №25 12 листопада 2007 року зверталися до Саксаганської районної у місті ради, а 6 жовтня 2008 року до Саксаганської районної у місті ради та начальника Управління ЖКГ з клопотаннями про виведення спірної квартири із складу службових, вказуючи, що відпала необхідність у використання цієї квартири як службового житла. Вказані обставини встановлені зверненням(а.с.13), клопотанням(а.с.16).
8 грудня 2008 року начальнику УЖКГ Криворізької міської ради повідомив КЖП №25 про відсутність підстав для виведення спірної квартири із службового житла, пославшись на потребу у службовому житлі працівників КЖП №25. Вказані обставини встановлені відповіддю(а.с.18)
23 січня 2009 року виконком повідомив позивача про неможливість прийняття рішення про виведення спірної квартири з числа службових у зв'язку з відсутністю згоди Управління ЖКГ виконкому Криворізької міської ради. При цьому послався на рішення Криворізької міської ради від 24 грудня 2008 року №2918, відповідно до якого виконкоми районних у місті рад приймають рішення щодо виключення житлових приміщень із числа службових у разі наявності погодження заступника міського голови. Аналогічну за змістом відповідь виконком надав позивачу 5 лютого 2009 року. Вказані обставини встановлені відповідями(а.с.17,9).
25 лютого 2009 року УЖКГ виконкому Криворізької міської ради повідомив, що проживання в службових приміщеннях членів сім'ї робітника, який припинив трудові стосунки з підприємством не є підставою для виключення приміщень з числа службових. Вказана обставина встановлена відповіддю(а.с.8).
Суд вважає неналежними доказами виписку з історії хвороби позивача(а.с.15) та довідку про відсутність у власності позивача нерухомого майна(а.с.44а) тому, що ці докази не містять інформацію щодо предмета доказування по даній справі.
Суд вважає, що правовідносини між сторонами регулюються нормами Конституції України, ЖК України, Законом України "Про місцеве самоврядування", Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду".
Згідно ст. 47 Конституції України кожен громадянин має право на житло. Згідно ст. 124 ЖК України, робітники, що припинили трудові відносини з підприємством, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають без надання іншого жилого приміщення. Відповідно до ст. 125 ЖК України, без надання іншого жилого приміщення не може бути виселено осіб, які пропрацювали на підприємстві, що надало їм службове жиле приміщення не менш як десять років. Відповідно до положень ч.2 ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19.06.1992 року не підлягають приватизації квартири віднесені у встановленому порядку до числа службових. Таким чином та обставина, що спірна квартира відноситься до службових жилих приміщень створює умови для виселення позивача з спірної квартири, перешкоджає можливості реалізувати право на приватизацію квартири.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування", принципом здійснення місцевого самоврядування є законність. Згідно ст. 121 ЖК України, порядок надання службових приміщень установлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства УРСР. Службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншої громадської організації. Згідно п.3 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 4 лютого 1988 року № 37 (надалі Положення), жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за клопотанням адміністрації підприємства, установи, організації. Згідно п. 16 Положення, службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншої громадської організації, у віданні якої ці приміщення знаходяться, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, на території якої знаходиться відповідне підприємство, установа, організація.
Судом встановлено, що спірна квартира як службове приміщення надана ОСОБА_3 та членам його сім'ї з дотриманням зазначених норм ЖК України.
У відповідності до п. 6 Положення, жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба у такому використанні. Виключення жилого приміщення з числа службових провадиться на підставі клопотання підприємства рішенням виконавчого комітету відповідної районної в місті Ради.
У судовому засіданні встановлено, що КЖП № 25 дійшло висновку про те, що спірна квартира підлягає виключенню з числа службових, так як відпала потреба у такому використанні. Правом визначати потребу у службових приміщеннях, відповідно до п.п.6, 16 Положення, наділені саме підприємства. Тому заперечення УЖКГ Криворізької міської ради проти того, що у КЖП №25 відпала необхідність у службовому приміщенні не ґрунтується на вимогах закону. Оскільки пунктом 6 Положення, приписується виконавчим комітетам відповідної районної в місті Ради приймати рішення про виключення приміщення з числа службових і не передбачена можливість прийняття іншого рішення, суд вважає, що відповідач отримавши відповідне клопотання КЖП №25 зобов'язаний був прийняти рішення про виключення квартири з числа службових.
Тому позовні вимоги про покладення на відповідача зобов'язання виключити спірну квартиру з числа службових є обґрунтованими.
Законом не передбачено, що виключаючи приміщення з числа службових виконком зобов'язаний перевести це приміщення до комунального або державного житлового фонду. Також законом не передбачено, що суд наділений повноваженнями переводити приміщення до комунального або державного житлового фонду. Тому позовні вимоги в цій частині суд вважає необґрунтованими.
Дійшовши висновку про часткове задоволення позовних вимог, суд вважає, що позивач обґрунтовано, відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Таким чином, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд на підставі ст. 10 ЦПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається та ст. 11 ЦПК України, згідно якої цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, на користь позивача належить стягнути з відповідача судові витрати: по сплаті держмита у сумі - 8 грн. 50 коп., витрати по сплаті інформаційно - технічного забезпечення розгляду - у сумі 7 грн.50 коп.
Керуючись ст.ст.19,47 Конституції України, ст.ст.121,124,125 ЖК України, ст.4 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст.2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", ст. ст. 10, 11, 88, 208, 210, 212-215, 224 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_2 до виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради - задовольнити частково.
Зобов'язати виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради виключити квартиру АДРЕСА_3 зі складу службових жилих приміщень.
У інший частині у задоволенні позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Головуючий суддя : В.М. Прасолов