Справа № 2-23708/2010 Головуючий у І інстанції Подрєзова Г. О.
Провадження № 22-ц/780/3897/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1
Категорія 26 14.09.2016
Іменем України
14 вересня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді Голуб С.А.,
суддів Приходька К.П., Таргоній Д.О.,
за участі секретаря Нагорної Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ КОЛЕКТ» на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2016 року про повернення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» про скасування заходів забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу,
У квітні 2016 року ТОВ «Кей-Колект» звернулося до суду першої інстанції із заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих за ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06.12.2010 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Іщенко - ОСОБА_5 стягнення боргу.
Обґрунтовуючи необхідність скасування вжитих заходів забезпечення позову посилається на те, що зазначеною ухвалою суду було накладено арешт на майно, яке перебуває в іпотеці ТОВ «Кей- Колект», оскільки за договором факторингу №1 від 12.12.2011року, право вимоги по кредитному договору від 11.05.2006 № 11002943000 та договору іпотеки від 11.05.2006 перейшло від ПАТ «УкрСиббанк» до ТОВ «Кей - Колект».
Про те, що на майно, яке є предметом договору іпотеки, накладено арешт ТОВ «Кей-Колект» дізналося 09 липня 2015 року при зверненні до нотаріуса з метою задовольнити своє право за рахунок предмета іпотеки, а тому просило суд на підставі ч.3 ст.154 ЦПК України скасувати заходи забезпечення позову, вжиті за ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06.12.2010.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2016 року заяву ТОВ «Кей-Колект» про скасування заходів забезпечення позову було повернуто.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ТОВ «Кей-Колект» подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції безпідставно було повернуто заяву про скасування заходів забезпечення позову та з порушенням ст. 154 ЦПК України, якою не визначено чіткого переліку осіб, які можуть звернутися до суду із такою заявою, а тому суд першої інстанції дійшов не повною мірою дослідивши обставини справи дійшов до передчасного висновку про те, що ТОВ «Кей-Колект» не має права звертатися до суду з такою заявою.
На підставі викладеного, ТОВ «Кей-Колект» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Повертаючи заяву про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується судом за участю сторін, які беруть участь у справі, а заявник не брав участі у даній справі, а тому позбавлений права звертатися із заявою про скасування заходів забезпечення позову.
Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції виходячи з такого.
Відповідно ч.3 ст. 154 ЦПК України, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу. Відповідно до ч.5 цієї статті питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову.
Як вбачається зі змісту зазначеної статті, відсутній вичерпний перелік осіб, які можуть звернутися із заявою про скасування заходів забезпечення позову до суду.
Окрім того, ТОВ «Кей-Колект» надає суду документи, що підтверджують перехід до нього прав як кредитора та іпотекодержателя за договорами, що були укладені між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 у зв'язку з укладенням між ТОВ «Кей-Колект» та ПАТ «УкрСиббанк» договору факторингу.
Таким чином, скаржник як іпотекодержатель може в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки, але в даному випадку його право дещо обмежене, оскільки судом першої інстанції у 2010 році було накладено арешт на майно, що є предметом договору іпотеки.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та можуть бути підставою для скасування ухвали суду з підстав недотримання судом першої інстанції вимог цивільно-процесуального законодавства, а питання про скасування заходів забезпечення позову передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ КОЛЕКТ» задовольнити.
Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2016 року скасувати та передати питання на новий розгляд до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту проголошення.
Головуючий
Судді