Справа № 382/814/16-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/780/1134/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
Категорія 18 13.09.2016
Іменем України
13 вересня 2016 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_3 ,
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5
при секретарі ОСОБА_6
з участю прокурора ОСОБА_7
представника КВІ ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою начальника Яготинського РС КВІ УДПтС України в м. Києві та Київській області на ухвалу Яготинського районного суду Київської області від 27.07.2016 року, якою відмовлено в задоволенні подання Яготинського районного сектору кримінально-виконавчої інспекції про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання щодо засудженого ОСОБА_9 .
Колегія суддів, -
Вироком Згурівського районного суду Київської області від 16 січня 2014 року ОСОБА_9 засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, на підставі ст. 76 КК України зобов'язаний періодично з"являтися на реєстрацію, повідомляти про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України.
Яготинський районний сектор кримінально-виконавчої інспекції звернувся до суду з поданням, яке обгрунтовано тим, що з 31.03.2014 року ОСОБА_9 знаходиться на обліку Яготинського районного сектору КВІ, до цього він перебував на обліку Згурівського РВ. 08.04.2014 року він був повторно ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання, від нього було відібрано пояснення та роз'яснено, що в разі двох і більше неявок в інспекцію на реєстрацію без поважних причин чи притягнення тричі до адміністративної відповідальності, матеріали будуть направлені до суду для вирішення питання скасування випробування з іспитовим строком. Згідно ч. 3 ст. 13 КВК України днями відміток йому було встановлено 1 та 3 п'ятницю кожного місяця, про що винесена постанова, з якою засуджений був ознайомлений особисто під підпис. Проте, 20 червня 2014 року засуджений не з"явився до інспекції на реєстрацію. Неявку пояснив тим, що знаходився на заробітках, але так як працював неофіційно, то ніяких підтверджуючих документів не надав, в зв'язку з чим інспекцією винесено застереження у виді письмового попередження. 18 липня 2014 засуджений не з"явився на реєстрацію з тих же причин. Після цього, ОСОБА_9 був знову письмово попереджений про те, що в разі неявки на реєстрацію без поважної причини, матеріали відносно нього будуть направлені в суд для вирішення питання про скасування іспитового терміну та направлення в місця позбавлення волі. 20 травня 2016 року ОСОБА_9 не з"явився на реєстрацію, так як перебував у лікарні, але ніякого підтверджуючого документу не надав, в зв'язку з чим КВІ просила скасувати іспитовий термін ОСОБА_9 та направити його для відбування покарання, призначеного за вироком суду.
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 27.07.2016 року відмовлено в задоволенні подання Яготинського районного сектору кримінально-виконавчої інспекції про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання щодо засудженого ОСОБА_9 , оскільки суд дійшов висновку що підстав для висновку про небажання засудженого стати на шлях виправлення і необхідності направлення його для відбування реального покарання немає.
В апеляційній скарзі начальник Яготинського РС КВІ УДПтС України в м. Києві та Київській області просить ухвалу суду скасувати та задовольнити подання. Обґрунтовуючи свої вимоги зазначає, що за період відбування покарання засуджений ОСОБА_9 тричі не з'явився в інспекцію на реєстрацію без поважних причин, ніяких підтверджуючих документів не надав, неодноразово виносились офіційні застереження у вигляді письмових попереджень. Вважає, що засуджений на шлях виправлення не став, не проявив готовності до самокерованої, соціально-правомірної поведінки, що свідчить про неможливість засудженому стати на шлях виправлення без ізоляції від суспільства.
Заслухавши суддю доповідача, представника КВІ, яка підтримала подану апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, провівши судові дебати, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Згідно з ч.2 ст.78 КК України, суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання у разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст.76 КК України, або систематичного вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
При скасуванні звільнення від відбування покарання з випробуванням суд зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Сам факт того, що засуджена не з'являлася на реєстрацію не є безумовною підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Так, судом було встановлено, що засуджений не з'являлася на реєстрацію 20.05.2016 році з поважних причин, бо перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом хронічний гастрит, ерозивний ШКК у стані середньої тяжкості знаходився у хірургічному відділенні Яготинської ЦРЛ. З медичної картки хворого вбачається, що протягом березня, квітня 2016 року він знаходився на лікуванні, в тому числі, з 2 березня по 4 квітня у хірургічному відділенні Яготинської ЦРЛ з діагнозом: виразкова хвороба, ДПК у ступені середнього загострення, виражений больовий синдром. Крім того, за період іспитового строку ОСОБА_9 характеризувався позитивно, працює неофіційно, перебуває у незареєстрованому шлюбі, має постійне місце проживання, до адміністративної відповідальності не притягувався.
Зазначені вище обставини спростовують доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_9 не став на шлях виправлення, не проявив готовності до самокерованої, соціально-правомірної поведінки, що свідчить про неможливість засудженому стати на шлях виправлення без ізоляції від суспільства.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні подання КВІ, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що наведені в ньому дані не свідчать про небажання засудженого ОСОБА_9 стати на шлях виправлення та не є безумовною підставою для скасування випробування і направлення його для відбування покарання в місцях позбавлення волі.
Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Ухвалу Яготинського районного суду Київської області від 27.07.2016 року, якою відмовлено в задоволенні подання Яготинського районного сектору кримінально-виконавчої інспекції про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання щодо засудженого ОСОБА_9 , залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.