Справа № 370/1268/15-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/780/944/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
Категорія 18 12.09.2016
Іменем України
12 вересня 2016 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_3 ,
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5
при секретарі ОСОБА_6
з участю прокурора ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
законного представника неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_9
обвинуваченого ОСОБА_10
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 на вирок Макарівського районного суду Київської області від 18.05.2016 року, яким ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Кодра Макарівського району Київської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, учня 10-го класу НКП Макарівської НВК « ЗОШ І-ІІІ ступенів природничо-математичний ліцей», не одруженого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого АДРЕСА_2 , проживаючого з матір'ю, вітчимом, молодшим братом, раніше судимого вироком Макарівського районного суду Київської області за ст.185 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі, відповідно до ст.ст. 75, 104 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробування на строк один рік, засуджено за ст.185 ч.3 КК України із застосуванням вимог статті 69 КК України до 2 років позбавлення волі; за ст.15 ч.2 ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі. Відповідно до ст. 70 КК України призначено покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України з урахуванням вироку Макарівського районного суду Київської області від 18.12.2014 року шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком остаточно призначено покарання у вигляді 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Липівка Макарівського району Київської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, жителя АДРЕСА_3 , проживаючого з матір'ю, вітчимом, трьома братами, раніше не судимого, засуджено за ст.185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі; за ст.15 ч.2 ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, остаточне покарання ОСОБА_11 визначено відповідно до вимог статті 70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 4 роки позбавлення волі, відповідно до вимог ст. 75, ст.76, ст. 104 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженку та жительку АДРЕСА_4 українку, громадянку України, з середньою освітою, не заміжню, студентку 1-го курсу Бородянського професійного аграрного ліцею, проживаючу з матір'ю, вітчимом та батьками вітчима, раніше не судиму, засуджено за ст. 185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі, відповідно до вимог ст. 75, ст. 76, ст. 104 КК України ОСОБА_12 від відбування призначеного покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
Вироком також вирішено питання про речові докази та судові витати по справі.
Колегія суддів, -
Згідно вироку суду, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 визнані винними та засуджені за вчинення злочинів за наступних обставин.
В ніч з 05 на 06 травня 2015 року, близько 02 години, перебуваючи в смт. Макарів поблизу магазину «Гастроном», який розташований по вул. Гагаріна, 3, пересвідчившись про відсутність сигналізації, будучи раніше судимим за крадіжку, неповнолітній ОСОБА_10 , з корисливих мотивів, повторно, вступив в злочинну змову з неповнолітніми ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , з метою вчинення крадіжки з вказаного магазину. Згідно домовленості, за попередньою змовою, умисно ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , за допомогою ножа, витягнули віконне скло магазину та проникли в середину, а ОСОБА_12 , згідно домовленості, в цей час стояла біля магазину, з метою попередження останніх про можливе викриття крадіжки сторонніми особами. Перебуваючи в середині магазину, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з каси викрали грошові кошти в сумі 600 гривень та з прилавків магазину товарно-матеріальні цінності. Склавши викрадене майно в чотири поліетиленові пакети, через вікно магазину передали викрадене ОСОБА_12 , після чого втрьох сховали викрадене майно, для подальшого використання у власних цілях, а грошові кошти в сумі 600 гривень передали ОСОБА_12 , чим завдали Макарівському сільському споживчому товариству матеріальних збитків на загальну суму 2709 гривень 09 копійок.
Крім того, в ніч з 06 на 07 травня 2015 року, близько 01 год. будучи раніше судимим за крадіжку неповнолітній ОСОБА_10 , повторно, за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_11 , з корисливих мотивів, маючи прямий умисел на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом пошкодження шиферу, проникли на горище, де пошкодивши вхід на горище, проникли до торгівельної частини магазину «Продукти», який розташований по вул. Калініна 39 б смт. Макарів, звідки таємно вчинили крадіжку грошових коштів в загальній сумі 421 гривня 30 копійок, які знаходились в поліетиленовому пакеті та товарно - матеріальні цінності. Сховавши викрадене майно в кишені курток, неповнолітні ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вийшли з приміщення магазину та сховали викрадене майно, тобто розпорядились на власний розсуд, чим завдали потерпілій ОСОБА_13 матеріальних збитків на загальну суму 904 гривні 80 копійок.
Крім того, в ніч з 06 на 07 травня 2015 року, близько 03 год. будучи раніше судимим за крадіжку неповнолітній ОСОБА_10 , повторно, за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_11 , з корисливих мотивів, маючи прямий умисел на незаконне заволодіння чужим майном, розбивши вікно магазину «Універмаг», який розташований по вул. Фрунзе, 52 смт. Макарів, проникли в середину, звідки з каси торгівельної частини магазину, викрали грошові кошти в сумі 166 гривень 50 копійок, чим завдали роздрібно торгівельному об'єднанню збитків на вказану суму. Перебуваючи в приміщенні магазину, продовжуючи свої злочинні дії, пошкодивши дах торгівельного павільйону «Оріфлейм», який розташований в приміщенні магазину «Універмаг» викрали грошові кошти в сумі 476 гривень та товарно-матеріальні цінності. Взявши викрадене майно, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , намагались вийти з магазину через вікно, про те були помічені прибулими на місце спрацювання сигналізації працівниками міліції та, викинувши викрадене майно через вікно, сховались в приміщенні магазину, але були затримані працівниками міліції. Таким чином , неповнолітні ОСОБА_10 та ОСОБА_11 виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі. Своїми умисними злочинними діями, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 спричинили ОСОБА_14 матеріальних збитків на загальну суму 5467 гривень.
В апеляційній скарзі захисник в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 просить вирок змінити та призначити більш м'яке покарання. Обгрнутовуючи свої вимоги зазначає, що ОСОБА_10 повністю визнав вину у скоєному правопорушенні, в повній мірі сприяв у проведенні досудового розслідування, активно сприяв розкриттю злочину та щиро розкаявся, кримінальне правопорушення вчинив у неповнолітньому віці, тому вважає, що вирок в частині призначеного покарання є суворим та не відповідає його особі.
Заслухавши суддю доповідача, захисника, законного представника неповнолітнього та обвинуваченого ОСОБА_10 , які підтримали подану апеляційну скаргу та просили призначити покарання, не пов'язане з позбавленням волі, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, провівши судові дебати, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає до часткового задоволення.
Вирок в частині засудження ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ніким не оскаржується.
Вирок суду в частині фактичних обставин справи, доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_10 та кваліфікації його дій учасниками судового провадження не оскаржується.
Колегія суддів вважає, що суд, розглянувши справу, прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини та правильно кваліфікував дії ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у приміщення ; а також за ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у приміщення.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Як вбачається з вироку суду, судом першої інстанції, при призначенні покарання ОСОБА_10 враховано суспільну небезпечність вчинених ним злочинів, які є тяжкими злочинами, особу обвинуваченого, умови його життя та виховання, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини. ОСОБА_10 на обліку у лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, за місцем навчання характеризується посередньо. Обставин, що обтяжували б покарання суд не знайшов. Обставинами, що пом'якшують суд визнав щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім, стан здоров'я та наявність захворювання (гіпофізарний субнанізм).
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_10 , за наявності трьох обставин, що пом'якшують покарання, з урахуванням особи обвинуваченого, слід призначити покарання із застосуванням вимоги статті 69 КК України нижче від найнижчої межі встановленої в санкції статті 185 ч.3 КК України у виді позбавлення волі
Разом з тим, колегія суддів вважає, що при призначенні покарання обвинуваченому за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, суд не в повній мірі врахував обставини, що пом'якшують його покарання та особу винного.
Зокрема, суд, при призначенні покарання за ч.3 ст. 185 КК України визнав за можливе застосувати вимоги ст. 69 КК України, визнавши обставинами, що пом'якшують покарання - щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім , стан здоров'я та наявність захворювання у ОСОБА_10 та призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, однак нічого не зазначив стосовно можливості чи не можливості застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання за ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України.
Колегія суддів приходить до переконання, що вищенаведені обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, є такими, які пом'якшують покарання, тому вважає за можливе пом'якшити призначене ОСОБА_10 покарання і за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, застосувавши ст. 69 КК України та призначити його нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції зазначеної норми закону.
Одночасно, колегія суддів вважає, що з врахуванням тяжкості вчинених злочинів, конкретних обставин справи, обставин, що пом'якшують покарання, особи винного, який вчинив три умисних злочини під час іспитового терміну за попереднім вироком, виправлення та перевиховання ОСОБА_10 не можливе без ізоляції від суспільства.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 404, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Макарівського районного суду Київської області від 18.05.2016 року щодо ОСОБА_10 змінити. Пом'якшити призначене судом покарання та вважати ОСОБА_10 засудженим за ч.3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 2 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання ОСОБА_10 у вигляді 2 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного даним вироком, невідбутої частини покарання за вироком Макарівського районного суду Київської області від 18.12.2014 року та остаточно призначити йому покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі.
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, обвинуваченим у той же строк з моменту отримання копії ухвали.